28.08.2025 м. Турка
Справа № 458/395/25
Провадження №2/458/181/2025
Турківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Волинець М.З.,
за участю секретаря судового засідання Матківської Р.Р.
Сторони у справі:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача адвокат Миньо М.М.,
відповідач ОСОБА_2 ,
представник відповідача адвокат Буняк Д.М.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Турка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник Миньо Микола Миколайович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про встановлення факту непроживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину, -
15.04.2025 адвокат Миньо М.М., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про встановлення факту непроживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, в якій з урахуванням позовної заяви у новій редакції просив:
- встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживала постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Яблунів Самбірського району Львівської області, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , такою, що не прийняла на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадщину після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Яблунів Самбірського району Львівської області;
- витребувати від приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Федаша М.М. належним чином завірено копію спадкової справи №203/2024 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у с. Нижнє Висоцьке Турківського району Львівської області та до дня своєї смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з позивачем ОСОБА_1 , та її донькою, ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 вважається такою, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину після матері, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Також за вказаною адресою на дату смерті спадкодавця ОСОБА_4 була зареєстрована, але за цією адресою ніколи не проживала, її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є спадкоємцем за правом представлення відповідно до ст. 1261 та ч. 1 ст. 1266 ЦК України, оскільки її мати ОСОБА_6 , донька спадкодавця (сестра позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після смерті матері позивачки ОСОБА_4 відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок разом з приналежними йому господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок належав спадкодавці ОСОБА_4 на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 227433256 від 08.10.2020.
15.11.2024 позивач ОСОБА_1 , протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, звернулася до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом була заведена спадкова справа № 203/2024.
Відповідач ОСОБА_2 , до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_4 , не зверталася.
Водночас, нотаріус листом № 40/01-16/02-14 від 19.02.2025 повідомив ОСОБА_1 про те, що на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані: донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємець першої черги спадкування за законом, онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємець за правом представлення відповідно до ст. 1261 та п.1 ст. 1266 ЦКУ, до майна своєї бабусі ОСОБА_4 , яке б належало її матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , якби вона була жива на час смерті ОСОБА_4 . Згідно із наданими документами ОСОБА_7 буде видано Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна після смерті померлої ОСОБА_4 . Додатково було роз'яснено, що якщо судом буде встановлено факт непроживання відповідачки разом з матір'ю на час її смерті, позивач зможе успадкувати увесь будинок матері.
Водночас відповідач ОСОБА_2 позбавлена можливості подати заяву про відмову від спадщини, оскільки така заява відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України подається протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, який вже сплив. Тому така заява до уваги нотаріусом не може бути прийнята в силу вимог ст. 1270 ЦК України, що унеможливлює вирішення даного питання в інший спосіб, аніж шляхом звернення до суду із даним позовом.
Отже, встановлення факту непроживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини має для позивача юридичне значення, необхідне для підтвердження факту неприйняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 , після смерті баби ОСОБА_4 , оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадкування майна після смерті ОСОБА_4 тобто матері, яка була також бабою відповідача ОСОБА_2 , оскільки відповідач ОСОБА_2 (онука), яка вважається такою, що прийняла спадщину, однак фактично не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за спільною адресою місця реєстрації та вчасно не подала заяву про відмову від прийняття спадщини.
Позиція відповідача.
15.05.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Буняка Д.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що позивач ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час її народження, матір з батьком не були одружені, але батько визнав своє батьківство і її записали на прізвище батька. Вона проживала з матір'ю в с. Яблунів Самбірського району Львівської області в будинку її баби ОСОБА_4 . Мама, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , коли їй на той час було два з половиною (три) роки. Так, як вона залишилася без матері дуже маленькою, її взяла до себе та виховувала і піклувалася про неї мати її батька, тобто баба по лінії батька, ОСОБА_8 . Будучи малолітньою вона не могла самостійно вирішувати з ким їй жити, проживала малолітньою в своєї баби ОСОБА_8 , там ходила в школу. По закінченні 8 класу у 2020 році, вступила у Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака на денну форму навчання. Навчалася у коледжі чотири роки. Весь цей час проживала в м. Самборі, де винаймала квартиру, так як добиратися кожного дня на навчання за 80 км не могла. Також вказав, що у позовній заяві позивач ОСОБА_1 весь час стверджує, що вона постійно не проживала за зареєстрованим місцем проживання. Цей дійсно так, оскільки не могла весь час постійно проживати за зареєстрованим місцем проживання. На це були об'єктивні причини, а саме: після смерті матері, їй на той час було тільки два з половиною/три роки, не могла сама жити, не могла вибирати своє місце проживання і її взяла на утримання баба по лінії батька ОСОБА_8 ; коли підросла і могла самостійно приїхати до мами матері, тобто своєї баби ОСОБА_4 , не мала де переночувати, так як ОСОБА_1 , позивачка у справі, із своєю сім'єю зайняла весь будинок, самоправно позбавила її житла, і вона ночувала тільки в кімнаті баби; не проживала постійно за місцем реєстрації не тому, що в неї є інше житло, чи вона не хотіла там проживати, а з об'єктивних на те причин: спочатку, як малолітня, не могла самостійно вибирати місце свого проживання, а пізніше по тій причині, що навчалася на денній формі навчання у коледжі чотири роки. На час смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчалася на четвертому курсі коледжу і якраз закінчувала навчання та мала отримати диплом. Похорон баби відбувся 29.06.2024, а диплом вона отримала 30.06.2024. Тому твердження позивача, що вона не проживала на час смерті баби є безпідставним та необґрунтованим. Вона постійно проживала з бабою ОСОБА_4 в с. Яблунів Самбірського району Львівської області, так, як іншого житла у неї немає. Той факт, що вона перебувала на денній формі навчання і проживала за місцем навчання в квартирі, яку винаймала, не може бути підставою для твердження, що вона постійно не проживала з бабою в тому числі на час її смерті.
Вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону України й не підлягають задоволенню, просив у задоволенні позову відмовити.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 16.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.04.2025 на виконання вимог ухвали Турківського районного суду Львівської області від 16.04.2025 представник позивача адвокат Миньо М.М. подав через канцелярію суду заяву про усунення недоліків заяви, в якій фактично зазначив обґрунтування щодо усунення недоліків позовної заяви, подавши позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.05.2025 о 12:00 год., витребувано докази в порядку ст. 84 ЦПК України.
14.05.2025 на адресу Турківського районного суду Львівської області, на виконання вимог ухвали суду, від приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Федаша М.М. надійшла копія спадкової справи №203/2024, заведена на ім'я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15.05.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Буняка Д.М. надійшов відзив на позовну заяву позивача ОСОБА_1 .
Підготовче засідання у справі за клопотанням представника позивача адвоката Миньо М.М. неодноразово відкладалось на 05.06.2025 та 12.06.2025.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 12.06.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 08.07.2025 о 11:00 год.
04.07.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Буняка Д.М. надійшла заява, в якій просив провести судовий розгляд справи без участі відповідача та її представника адвоката. Заперечують в повному обсязі щодо позовних вимог позивача. Просили в задоволенні позовних вимог позивача відмовити з підстав, які відповідачем наведено в поданому відзиві на позовну заяву з обґрунтуванням незаконності та безпідставності позовних вимог.
08.07.2025 за клопотанням представника позивача адвоката Миньо М.М. в судовому засідання оголошено перерву до 06.08.2025 о 15:00 год., в судове засідання викликано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10
06.08.2025 за клопотанням представника відповідача адвоката Буняка Д.М. у судовому засідання оголошено перерву до 19.08.2025 о 11:30 год.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Миньо М.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити. Позивач зазначила, що відповідач ніколи не проживала з нею та її матір'ю, ніколи не допомагала доглядати ОСОБА_4 , яка хворіла й потребувала догляду. З моменту смерті сестри Лілії, мами відповідача, ОСОБА_2 не приїжджала до них, хоч ОСОБА_2 прописана за адресою проживання позивача, однак вона там ніколи не проживала, за життя ОСОБА_4 хотіла виписати онуку з місця реєстрації, однак Діана просила її не виписувати. Коли позивач звернулася після смерті її матері до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, нотаріус повідомив, що спадкоємцем за правом представлення до майна своєї бабусі є онука ОСОБА_2 , тому їй, ОСОБА_1 буде видано свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна після смерті померлої ОСОБА_4 . Пропонувала відповідачці сплатити кошти за ту частку, однак вона відмовилась і сказала, що це пам'ятка про її маму і та частка має для неї важливе значення.
Представник позивача адвокат Миньо М.М., в обгрунтування позовних вимог вказав, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю мамою ОСОБА_4 і до дня смерті останньої. За адресою спадкодавці ОСОБА_4 була зареєстрована та ніколи не проживала онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є спадкоємцем за правом представлення, відповідно до ст. 1261 та ч. 1 ст. 1266 ЦК України. Після смерті матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок разом з приналежними йому господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Відповідачка ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_4 не зверталася і позбавлена можливості подати заяву про відмову від спадщини, оскільки така, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України подається протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, який вже сплив. Встановлення факту, про який просить позивач надасть позивачці право успадкувати весь будинок. Інший можливий спадкоємець брат позивачки, який є третьою особою у справі, не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і є таким, що не прийняв спадщину. Відповідач за адресою спадкодавця фактично не проживала. Просив врахувати в обгрунтування позовних вимог врахувати відповідь на його запит за №2-06-25 від 02.06.2025, що надійшла з відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про те, що згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області в період з 01.01.2020 по 05.06.2025, будь які заяви щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , жительки с. Яблунів Самбірського району Львівської області не надходили; довідку № 397 від 19.05.2025, виданою старостою сіл Нижнє Висоцьке, Заріччя, Яблунів, Ропавське, Штуковець виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області В.М. Буштин про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зверталася до старости старостинського округу №10 щодо наявності у неї перешкод з сторони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інших осіб у проживанні за адресою: АДРЕСА_1 ; інформацію - відповідь на його адвокатський запит начальника служби у справах дітей Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Стебівки І.І. від 05.06.2025 № 120/01-09, а саме: за книгою первинного обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених піклування служби у справах дітей Турківської міської ради та Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Діти» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебувала в службі у справах дітей на первинному обліку; опікун ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не призначався, так як дівчинка не мала відповідного статусу; за журналом обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку не перебувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції, повідомлення про виклик в засідання на 20.05.2025 отримала згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак конверти з повістками про виклик до суду на інші дати повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Буняк Д.М. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав та доводів, що наведені у відзиві на позовну заяву, повідомив, що його довірителька перебуває за межами України на роботі, оскільки вимушена заробляти на проживання. В обгрунтування своєї позиції покликався на обставини, зазначені у відзиві, зокрема вказав, що відповідач ОСОБА_2 залишилась без матері в ранньому віці і її на виховання забрала матір батька, тому фактично у дитячому віці відповідач проживала у родичів батька, які опікувались нею, виховували і доглядали, при цьому не оформляли ніякої документальної опіки, оскільки у ОСОБА_2 є батько. Іншого місця для проживання, окрім зареєстрованого у відповідачки не має. Також відповідач ОСОБА_2 повідомляла, що коли приїжджала до баби, не мала де ночувати. Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Відповідно до положень п.п. 2,3 ч.1 ст. 71 Житлового кодексу України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Як повідомила відповідач, після того, як їй стало відомо про позов, вона звернулася до нотаріуса, однак останній їй повідомив, що триває судовий процес, тому не прийняв заяву.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , постійно доглядала бабу і їхню маму, тому все майно їх матері має належати саме позивачці, про таке рішення ще говорила їх баба, і мама. Відповідачка ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації не проживала з часу смерті сестри - мами відповідачки, він її бачив лише 2 рази на похороні його баби й мами ОСОБА_4 , будь-яких зв'язків особисто він з відповідачкою не підтримував, не цікавився її життям.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є сусідами померлої ОСОБА_4 та позивачки ОСОБА_1 повідомили, що ОСОБА_2 не проживала з померлою ОСОБА_4 і не приїжджала до своєї баби, коли ще була маленькою ОСОБА_11 забрав її батько, бачили відповідачку лише 2 рази на похованні її прабаби та баби.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого Турківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29.06.2024 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 64 роки, актовий запис № 292.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 57,1 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м.
Право власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 227433256 від 08.10.2020.
Згідно з інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79160831 від 15.11.2024, ОСОБА_4 за період свого життя заповітів не складала.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Яблунів Турківського району Львівської області, місце проживання зареєстровано 13.05.2005 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, № НОМЕР_3 виданим 04.05.2018, орган, що видав - 4640 та витягом з реєстру Боринської територіальної громади (а.с.8-9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Нижньовисоцькою сільською радою Турківського району Львівської області 25.08.1988, актовий запис №23, батьками позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батько - ОСОБА_12 , мати ОСОБА_4 , (а.с.10).
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 та спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки № 950 від 12.11.2024, виданої старостою сіл Нижнє Висоцьке, Заріччя, Яблунів, Ропавське, Штуковець виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті разом з нею були зареєстровані та проживали такі особи: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (не проживала), онука ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Від імені ОСОБА_4 виконавчим комітетом Нижньовисоцької сільської ради Турківського району Львівської області чи старостою сіл Нижнє Висоцьке, Заріччя, Яблунів, Ропавське, Штуковець виконавчого комітету Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області заповіту не посвідчувалось (а.с.12).
15.11.2024 із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування щодо майна померлої матері ОСОБА_4 .
Іншим спадкоємцем за правом представлення відповідно до ст. 1261 та ч. 1 ст. 1266 ЦК України є відповідач ОСОБА_2 до майна своєї бабусі ОСОБА_4 , яке б належало її матері ОСОБА_6 .
Відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Турка, Турківський район, Львівська область, місце проживання зареєстровано 02.11.2005 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, виданий 22.04.2025, орган, що видав - 4640 та витягом з реєстру Боринської територіальної громади (а.с.78,80).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Турківського районного управління Львівської області 02.11.2005, актовий запис № 97 батьками ОСОБА_2 , 27.10.2005 вказано: батько - ОСОБА_14 , мати ОСОБА_6 (а.с.79).
Відповідно до копії диплома фахового молодшого бакалавра НОМЕР_6 , виданого Комунальним закладом Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака» 30.06.2024, ОСОБА_15 закінчила у 2024 році Комунальний заклад Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака» та здобула освітньо-професійний ступінь - фаховий молодший бакалавр, галузь знань - освіта/педагогіка, спеціальність - початкова освіта, вчитель початкових класів закладу загальної освіти.
Норми чинного законодавства та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином порушуються (зачіпаються) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про встановлення факту постійного непроживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, покликалась на те, що вона, як спадкоємець за законом першої черги після смерті її матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , бажаючи прийняти спадщину на все майно, звернулася до Приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Федаш М.М., однак їй було повідомлено, що згідно з наданими документами, їй буде видано Свідоцтво про право на спадщину на 12 частку спадкового майна після смерті померлої ОСОБА_4 .
Згідно зі ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
У ч.ч. 1-2 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, склад спадкового майна, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач прагне довести своє право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважаючи себе єдиним спадкоємцем першої черги після смерті останньої, яка прийняв спадщину у встановленому законом порядку. При цьому, існують перешкоди в оформленні спадкових справ у нотаріальному порядку, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно.
Способи захисту цивільного права визначає ЦК України, орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено ч.2 ст.16 ЦК України.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.07.2023 у справі № 641/3893/20).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.
Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.
Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
Предметом позову, з урахуванням нової редакції позовної заяви, ОСОБА_1 визначила вимогу про встановлення факту непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України відповідачем спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Отже, предметом заявлених вимог є встановлення факту, що має юридичне значення, з метою належного оформлення ОСОБА_1 спадщини після смерті її матері.
З огляду на викладене, позивач фактично намагається довести те, що лише вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про встановлення факту непроживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не відповідають належному способу захисту.
Суд звертає увагу на те, що ефективним способом захисту прав позивачки є визнання права власності на спадкове майно, однак таких вимог остання не заявляла. За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачкою способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених прав та інтересів позивачки і не узгоджується із положеннями ст. 16 ЦК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховний Суд від 26.07.2023 у справі № 641/3893/20 та від 02.04.2025 у справі № 751/344/23.
Факти, про які позивач просить ухвалити рішення у цій справі щодо постійного непроживання відповідача із спадкодавцем та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, підлягають встановленню при розгляді позову про визнання права власності на спадщину.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 305/2221/21
Щодо судових витрат.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_16 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про встановлення факту непроживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання особи такою, що не прийняла спадщину, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення негайно вручити учасникам справи.
Повне найменування учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ;
Представник позивача адвокат Миньо Микола Миколайович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
Представник відповідача адвокат Буняк Дмитро Михайлович, місцезнаходження за адресою: 82500, Львівська область, м.Турка, вул. Середня, буд.149.;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не вказано.
Рішення суду проголошено та підписано 28.08.2025.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ