19.08.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
Справа № 458/257/25
Провадження №2/458/128/2025
Сторони в справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"
відповідач ОСОБА_1
представники позивача Шабатин Н.А., Павленко Д.О, Ларіонов К.О.
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"про визнання кредитного договору недійсним,
встановив:
07.03.2025 представник ТзОВ "Споживчий центр" Шабатин Н.А. через систему "Електронний суд" подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 19 920,00 грн та судові витрати.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
13.08.2024 між ТзОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13.08.2024-100000049, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит у сумі 6000,00 грн, строком на 124 дні. Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, порушила умови кредитного договору в результаті чого станом на 14.12.2024 утворилась прострочена заборгованість у розмірі 33 550,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Подала зустрічну позовну заяву про визнання кредитного договору недійсним. Зазначає, що до позивача з жодними пропозиціями про отримання кредитів не зверталася, не підписувала у будь-якій формі жодних договорів, заявок тощо, а також не отримувала жодних кредитних коштів від позивача. Спірний електронний кредитний договір №13.08.2024-100000049 було укладено 13.08.2024 шляхом направлення одноразового ідентифікатора на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , яким вона не користувалася більше року. Кошти за спірним кредитним договором було отримано на банківську картку з номером НОМЕР_2 , яка згідно інформації про переказ коштів АТ "Комерційний банк "Глобус" була емітована на ім'я ОСОБА_3 та не має до неї жодного стосунку. Оскільки нею кредитний договір не укладався і не підписувався, та жодних кредитних коштів вона не отримувала, вважає, що коштами заволоділи невідомі особи шахрайським способом. Відтак, просить визнати недійсним спірний кредитний договір від 13.08.2024, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Суд своєю ухвалою від 10.03.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25.03.2025 відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Яворську М.М. подала зустрічний позов до ТзОВ "Споживчий центр"про визнання кредитного договору недійсним.
Суд своєю ухвалою від 09.04.2025 зустрічну позовну заяву прийняв до розгляду та об'єднав в одне провадження з первісним позовом. Розгляд цивільної справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінив судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.Призначив підготовче засідання на 05.05.2025.
05.05.2025 представник відповідача за первісним позовом адвокат Яворська М.М. подала клопотання про витребування доказів.
Суд своєю ухвалою від 05.05.2025 задоволив клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Яворської М.М. про витребування доказів. Витребував докази в справі.
22.05.2025 від ПрАТ "Київстар" на виконання ухвали суду від 05.05.2025 надійшла відповідь.
04.06.2025 від АТ "Комерційний банк" Глобус" на виконання ухвали суду від 05.05.2025 засобами поштового зв'язку надійшли витребувані судом докази.
11.06.2025 представник відповідача за первісним позовом адвокат Яворська М.М. подала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Суд своєю ухвалою від 30.07.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представники позивача за первісним позовом ТзОВ "Споживчий центр" Шабатин Н.А., Павленко Д.О., Ларіонов К.О., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили. Представники позивача Павленко Д.О., Ларіонов К.О., які клопотали про участь в справі дистанційно в режимі відеоконференції, не взяли участь у справі, причин неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, зокрема, технічної, не повідомили суду.
У судове засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник адвокат Яворська М.М.не прибули, 19.08.2025 представник відповідача через канцелярію суду подала клопотання, в якому просила розглядати справу без участі відповідача та її представника за наявними у справі матеріалами. Первісний позов ТзОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не визнають. Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним підтримують повністю. У зв'язку, з тим, що представник ТзОВ "Споживчий центр" не з'явився на судовий розгляд справи, просить аудіофіксацію судового засідання у справі не здійснювати.
Водночас, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
13.08.2024 о 00:57 год від імені відповідача ОСОБА_1 було підписано Заявку кредитного договору №13.08.2024-100000049 (кредитної лінії), Пропозицію про укладення кредитного договору(кредитної лінії) (оферта) та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.08.2024-100000049 (кредитної лінії), які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Таким чином, 13.08.2024 між позивачем ТзОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, електронний кредитний договір №13.08.2024-100000049 (кредитної лінії), відповідно до якого надано кредит у розмірі 6000,00 грн, строком на 124 дні.
При цьому, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів, що становить п.13 до укладеного між сторонами договору №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024.
Відповідно до п. 3.1.Договору передбачено, що Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5323-43ХХ-ХХХХ-3010.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строк сплати платежу.
Пунктом 4.4. Договору визначено, що сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення.
З укладеного кредитного договору видно, що сума кредиту становить 6000,00 грн; строк на який надається кредит - 124 дні з дати його надання; тип кредиту - кредитна лінія; дата надання/видачі кредиту - 13.08.2024; спосіб надання кредиту - банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача; дата повернення (виплати) кредиту - 14.12.2024; орієнтована реальна річна процентна ставка - 12185,37%; орієнтована загальна вартість кредиту - 16 920,00 грн; загальні витрати за кредитом - 10 920,00 грн.
Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у звітному періоді.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 540,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Неустойка: 60,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежно виконаного зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, що становить додаток до укладеного між сторонами договору №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024 підписане електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора Е754.
Для підписання та укладення договору необхідно ввести код з смс - повідомлення, яке було відправлене на фінансовий номер 0684304719.
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" від 28.02.2025 за вих.№ 1-2802, відповідно до якої 13.08.2024 об 00:57:46 на банківську картку № НОМЕР_2 , номер якої зазначено в укладеному сторонами договорі №13.08.2024-100000049, номер транзакції в системі іPay.ua - 479411188, успішно перераховано кошти в сумі 6000,00 грн (а.с. 19).
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024, заборгованість відповідача ОСОБА_1 скаладає: 6000,00 грн - основний борг, 9300,00 грн - проценти (нараховані за період з 13.08.2024 до 14.12.2024), 540,00 грн - комісія; 3000,00 грн - неустойка, додаткова комісія - 1080,00 грн, а разом 19 920,00 грн (а.с. 9).
Скріншотом з сайту Національного банку України підтверджується, що позивач являється абонентом Системи BankID Національного банку та 13.08.2024 під час укладення кредитного договору №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024 проведено ідентифікацію позичальника ОСОБА_1 шляхом використання системи Bank ID Національного банку (а.с. 20).
Як видно з копії паспорта серії НОМЕР_3 гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Явора Турківського району Львівської області.
З копії витягу з реєстру Турківської територіальної громади, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою місця проживання - АДРЕСА_1 з 01.01.1997.
Відповідно до копії закордонного паспорта серії номер НОМЕР_4 , встановлено, що такий видано 02.07.2024 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також проставлені відмітки з датою виїзду відповідача за кордон та в'їзду до України (а.с. 52-53).
Як видно з скріншоту застосунку АТ КБ "Глобус" переказу за номером картки, картка Virtual GlobusPlus № НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 (а.с. 54).
З наданого відповідачем кредитний звіту УБКУ відображено кредитні історії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 09.01.2025 за період 2014-2025 (а.с. 55-70)
14.03.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, що підтверджується копією заяви від 14.03.2025.
Відповідно до відповіді АТ "Комерційний банк "Глобус" від 27.03.2025, вих. №678 на адвокатський запит від 19.03.2025 за вих. №15-03/2025, банк повідомляє, про те, що враховуючи ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у АТ "КБ "Глобус" відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.
Відповідно до відповіді ПрАТ "Київстар" від 25.03.2025, вих. №11915341 на адвокатський запит від 19.03.2025 за вих. №14-03/2025, ПрАТ "Київстар" повідомляє, про те, що абонентський номер НОМЕР_5 обслуговувався знеособлено (анонімно) та за гр. ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований. Відтак, у Компанії відсутні правові підставі у розголошенні відомостей щодо обслуговування телефонного номера НОМЕР_5 .
Як видно з відповіді ПрАТ "Київстар" від 22.05.2025, вих. №15698/01, ПрАТ "Київстар" повідомляє, про те, що абонентський номер НОМЕР_5 в період часу з 12.08.2024 до 13.08.2024 включно надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ "Київстар" знеособлено (анонімно), без укладення письмового договору або реєстрації, та за жодною особою номер зареєстрований не був. Згідно з даними інформаційних систем Компанії, 09.08.2024 об 15:53 год здійснено самостійну заміну SIM-карти з номером НОМЕР_5 на іншу SIM-карту з тим самим телефонним номером, без залучення фахівців ПрАТ "Київстар" або фахівців спеціалізованих партнерських магазинів "Київстар". Телефонний номер НОМЕР_5 протягом 2024 року не здійснював портацію (послуга з перенесення номеру до мережі іншого оператора зв'язку України). Перебування SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_5 у міжнародному роумінгу на території України в період часу з 12.08.2024 до 13.08.2024 включно, комунікаційним обладнанням ПрАТ "Київстар" не зафіксовано.
Відповідно до відповіді АТ "Комерційний банк "Глобус" від 26.05.2025, вих. №2712-БТ, банк повідомляє про те, що картка № НОМЕР_2 емітована в АТ "КБ "Глобус", проте не належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ). Також ОСОБА_1 серед клієнтів АТ "КБ "Глобус" відсутня, жодних рахунків немає.
Згідно з випискою з рахунка приватного клієнта №027227-2025/0523 за період з 12.08.2024 до 14.12.2024, номер основного рахунку НОМЕР_7 , сформованого 23.05.2025, 13.08.2024 здійснено переказ грошових коштів на суму 5900,00 грн та 100,00 грн, а всього 6000,00 грн на номер картки Virtual НОМЕР_8 , одержувач ОСОБА_6 .
Як видно з виписки з особового рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ "ПриватБанк" від 11.03.2025 по картці/рахунку НОМЕР_9 ( НОМЕР_10 ) кошти за період з 02.08.2024 до 17.08.2024 від ТзОВ "Споживчий центр" не надходили.
Відповідно до відповіді ДПС України від 10.04.2025 за № 19/29908-25 на адвокатський запит від 04.04.2025 за вих. №16-03-2/2025, відповідач ОСОБА_4 у період з 01.08.2024 до 31.08.2024 перетнула кордон 10.08.2024 на виїзд з України, 28.08.2024 на в'їзд до України.
З відповіді ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області №128768-2025 від 18.04.2025 видно, про те, що звернення ОСОБА_1 зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за №2778 від 14.03.2025. Органом досудового розслідування ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області встановлено, що відомості, наведені у зверненні не підлягають для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Норми права, які застосував суд при вирішенні спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Встановлено, що оспорюваний правочин було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Проте, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №202/10128/14, від 13.09.2019 у справі №501/4443/14, від 20.11.2019 у справі №577/4224/16, від 1706.2021 у справі №759/4025/19, від 16.08.2023 у справі №176/1445/22, від 06.09.2023 у справі №686/30030/21.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22 зазначено, що «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
У ході судового розгляду справи суд з'ясував, що 13.08.2024 о 00:57 год від імені відповідача ОСОБА_1 було підписано Заявку кредитного договору №13.08.2024-100000049 (кредитної лінії), Пропозицію про укладення кредитного договору(кредитної лінії) (оферта) та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №13.08.2024-100000049 (кредитної лінії), які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е754, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Таким чином, 13.08.2024 між позивачем ТзОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, електронний кредитний договір №13.08.2024-100000049 (кредитної лінії), відповідно до якого надано кредит у розмірі 6000,00 грн, строком на 124 дні.
Відповідач ОСОБА_1 заперечила факт підписання нею та укладення спірного кредитного договору 13.08.2024, оскільки таких дій вона не вчиняла, кошти не отримувала, а мало місце шахрайство з боку невідомих осіб.
Представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 після виїзду за кордон з 10.08.2024 не зверталася до ТзОВ "Споживчий центр" із жодними пропозиціями про отримання кредитів, не підписував у будь- якій формі жодних договорів, заявок тощо, а також не отримувала жодних кредитних коштів від позивача. У ТзОВ Споживчий центр" була наявна інформація про ОСОБА_1 , оскільки вона раніше, до виїзду за кордон, користувалася послугами позивача проте усі свої зобов'язання нею були виконані і будь-які борги відсутні, що підтверджується кредитним звітом УБКІ від 09.01.2025.
Щодо фінансового номеру телефону НОМЕР_1 , зазначає, що дійсно цей номер належав ОСОБА_1 , проте вона не користувалася ним вже більше року.
Відповідач ОСОБА_1 дізналась про відкриття нібито нею кредиту, тому 14.03.2025 звернулася до органів поліції з приводу вчинення щодо неї шахрайських дій, що підтверджено копією заяви від 14.03.2025.
На виконання ухвали суду про витребування доказів ПрАТ "Київстар" надало інформацію, що електронні комунікаційні послуги по номеру телефону НОМЕР_5 в період часу з 12.08.2024 до 13.08.2024 включно надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ "Київстар" знеособлено (анонімно), без укладення письмового договору або реєстрації, та за жодною особою номер зареєстрований не був.
Згідно з даними інформаційних систем Компанії, 09.08.2024 об 15:53 год здійснено самостійну заміну SIM-карти з номером НОМЕР_5 на іншу SIM-карту з тим самим телефонним номером, без залучення фахівців ПрАТ "Київстар" або фахівців спеціалізованих партнерських магазинів "Київстар". Телефонний номер НОМЕР_5 протягом 2024 року не здійснював портацію (послуга з перенесення номеру до мережі іншого оператора зв'язку України). Перебування SIM-карти з телефонним номером НОМЕР_5 у міжнародному роумінгу на території України в період часу з 12.08.2024 до 13.08.2024 включно, комунікаційним обладнанням ПрАТ "Київстар" не зафіксовано.
Як видно з матеріалів справи спірний кредит було укладено 13.08.2024 о 00:57 год за допомогою одноразового ідентифікатора (кода) Е754, отриманого в смс-повідомленні на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті.
Відповідно інформаційної довідки ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" від 28.02.2025 за вих.№ 1-2802, на підставі спірного договору №13.08.2024-100000049, номер транзакції в системі іPay.ua - 479411188, 13.08.2024 00:57:46 успішно перераховано кошти - 6000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Як видно з наданої Відповідно до відповіді АТ "Комерційний банк "Глобус" від 26.05.2025, вих. №2712-БТ, банк повідомляє про те, що картка № НОМЕР_2 емітована в АТ "КБ "Глобус", проте не належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ). Також ОСОБА_1 серед клієнтів АТ "КБ "Глобус" відсутня, жодних рахунків немає.
13.08.2024 здійснено переказ грошових коштів на суму 5900,00 грн та 100,00 грн, а всього 6000,00 грн на номер картки Virtual НОМЕР_8 , одержувач ОСОБА_6 , що підтверджується випискою з рахунка приватного клієнта №027227-2025/0523 за період з 12.08.2024 до 14.12.2024, номер основного рахунку НОМЕР_7 , сформованого 23.05.2025 АТ "КБ "Глобус".
Вказані обставини підтверджують заперечення відповідача про те, що вона з позивачем договору не укладала та кредиту не отримувала.
У цій справі відсутні докази того, що саме відповідач (позивач за зустрічним позовом) будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так ідокази факту отримання саме нею цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази отримання саме нею коштів згідно з оспорюваними кредитним договором.
Позивач ТзОВ "Споживчий центр" не надав будь-яких доказів щодо вказаних обставин, не довів, що банківська картка, на яку було перераховано кошти належить відповідачу ОСОБА_1 .
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1-3 ст.12, ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України).
Згідно з ст. 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Такі обставини та поведінка відповідача у своїй сукупності свідчать про те, що у відповідача дійсно була відсутня воля на вчинення дій з укладення спірного кредитного договору та здійснення платіжних операції, зняття коштів.
Суд також враховує, що з урахуванням споживчого характеру правовідносин між сторонами, за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, укладення кредитного договору, таке відбулось не за її розпорядженням, тому вона не повинна нести відповідальність за такі операції, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Щодо вимог за зустрічним позовом.
У цій справі кредитний договір №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024 є оспорюваним правочином, тому відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 обрала належний спосіб захисту про визнання вказаного правочину недійсним.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
В силу ст. 203 ЦК України правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. А ч.1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частини 3 та 5 ст. 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2022 в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).
Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2020 в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19)).
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Дослідженими доказами судом встановлено, а позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не спростовано належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024, не зверталася до ТзОВ "Споживчий центр" із жодними пропозиціями про отримання кредитів, не підписувала у будь- якій формі жодних договорів, заявок тощо, а також не отримувала жодних кредитних коштів від позивача.
Належних та допустимих доказів того, що із боку ОСОБА_1 була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів матеріали справи не містять.
Таким чином вбачається порушення вимог ч.3 ст.203 ЦК України - відсутнє волевиявлення та внутрішня воля позивача за зустрічним позовом на його укладення, а також оспорюваний договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є підставою недійсності правочину.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, здійснив оцінку поданим доказам, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом подала суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин, на які вона посилалася в зустрічному позові, відповідач за зустрічним позовом не спростував доводів позивача за зустрічним позовом, а тому зустрічний позов підлягає до задоволення.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки, в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено повністю, у стягненні судових витрат у вигляді судового збору, який було сплачено первісним позивачем (у розмірі 2422,40 грн) необхідно відмовити.
За подання зустрічного позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи те, що зустрічний позов задоволено повністю, тому з ТзОВ "Споживчий центр" на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею і документально підтверджені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), сплаченого при поданні первісного позову, покласти на позивача.
Задоволити зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"про визнання кредитного договору недійсним.
Визнати недійсним кредитний договір №13.08.2024-100000049 від 13.08.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"(код ЄДРПОУ 37356833) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) сплаченого за подання зустрічного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Повне рішення суду складено та підписано 28.08.2025.
Суддя О.І. Кшик