Номер провадження 22-ц/821/1417/25 Справа № 712/12636/24 Категорія: на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Пересунько Я.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
26 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Новікова О.М.
секретар Івануса А.Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник ОСОБА_1 - адвокат Руднічук Дмитро Володимирович
відповідач - ОСОБА_2
представник ОСОБА_2 - адвокат Орленко Володимир Васильович
особа, що подала апеляційну скаргу: представник ОСОБА_2 - адвокат Орленко Володимир Васильович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Орленка Володимира Васильовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В позовній заяві просив суд зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, кадастровий номер 7110136700:04:036:0037, площею 224 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 та привести її у попередній стан шляхом припинення будівельних робіт та знесення зведеної забудови, яка розташована на відрізку 4,24 м. по межі позначеній на плані меж земельної ділянки від Г до Д, що зазначено в Державному акті на земельну ділянку Серія ЯЕ № 617396 від 16 жовтня 2007 року.
В ході розгляду справи від представника позивача - адвоката Руднічука Д.В. надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що крім позивача іншим співвласником житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який фактично складається з двох ізольованих квартир, які розташовані на окремих приватизованих земельних ділянках є відповідачка ОСОБА_2 .
В листопаді 2021 року, остання почала здійснювати перебудову своєї частини житлового будинку зі сторони межі суміжних земельних ділянок. В грудні 2022 року без згоди та відома ОСОБА_1 , на межі суміжної земельної ділянки, де знаходиться частина житлового будинку позивача, ОСОБА_2 викопано велику яму для облаштування підвального приміщення, значна частина якої знаходиться на земельній ділянці позивача, що унеможливлює нормальне проживання та порушує його право власності.
Для доведення обставин самовільного зайняття відповідачкою належної позивачу земельної ділянки необхідно призначити судову земельно-технічну експертизу, яку доручити державній установі для визначення конфігурацій та площ земельних ділянок належних сторонам у справі.
На вирішення експерта просить поставити наступні питання:
Чи відповідає фактична конфігурація площі та розміри земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:04:036:0037, площею 224 кв.м. та кадастровий номер 7110136700:04:036:0022, площею 0,0486 га., правовстановлюючим документам та документам із землеустрою на земельні ділянки?
Чи є порушенням меж між суміжними земельними ділянками кадастровий номер 7110136700:04:036:0037, площею 224 кв.м. та кадастровий номер 7110136700:04:036:0022, площею 0,0486 га., якщо є, вказати відрізок і площу самовільно захопленої земельної ділянки?
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року клопотання задоволено.
Призначено земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання:
Чи відповідає фактична конфігурація площі та розміри земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:04:036:0037, площею 224 кв.м. та кадастровий номер 7110136700:04:036:0022, площею 0,0486 га., правовстановлюючим документам та документам із землеустрою на земельні ділянки?
Чи є порушенням меж між суміжними земельними ділянками кадастровий номер 7110136700:04:036:0037, площею 224 кв.м. та кадастровий номер 7110136700:04:036:0022, площею 0,0486 га., якщо є, вказати відрізок і площу самовільно захопленої земельної ділянки?
Проведення експертизи доручено експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104), попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 712/12636/24.
Зобов'язано сторони надати доступ судовим експертам до земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Обов'язок оплати проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Погоджено строк виконання експертизи не пізніше 10 грудня 2025 року.
На час проведення експертизи зупинено провадження у справі.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Призначаючи експертизу, суд врахував, що предметом спору є звільнення самовільно зайнятої ділянки, тому дійшов висновку, що в даній справі має бути призначена земельно-технічна експертиза.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Орленко В.В. просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року та відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи.
Сторона скаржника вважає, що позивач при зверненні до суду з відповідним позовом повинен був подати разом з позовною заявою висновок експерта з питань, які визначив суд в оскаржуваній ухвалі. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його право порушене відповідачем та не навів жодних об'єктивних причин про те, що він самостійно не може провести таку експертизу на підтвердження своїх доводів.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Орленка В.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки він через особисті сімейні обставини не зможе взяти участь в судовому засіданні 26 серпня 2025 року. До заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували неможливість прибуття адвоката Орленка В.В. в судове засідання, яке призначене на 26 серпня 2025 року на 12 год. 00 хв., тому колегія суддів не може визнати таку заяву обґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 102-113 ЦПК України, ЗУ «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 та враховувати відповідні правові позиції, висловлені у постановах Верховного Суду з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною 2 ст. 102 ЦПК України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
За змістом ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частин 3-5 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 ЗУ «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі. Експертиза не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.
У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами (Постанова Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі № 278/2100/21).
Враховуючи предмет спору у даній справі, колегія суддів вважає, що проведення судової земельно-технічної експертизи є одним із засобів доказування, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення такої експертизи, адже її проведення необхідне для повного, об'єктивного і всебічного встановлення обставин справи, забезпечення стороні позивача права на подання обґрунтованих доказів для підтвердження своїх вимог у справі.
Питання, які поставлені судом першої інстанції на вирішення експертів, прямо пов'язані з предметом розгляду справи та потребує спеціальних знань.
Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач повинен був подати висновок експерта з питань, які визначив суд в оскаржуваній ухвалі разом з позовною заявою або обґрунтувати неможливість самостійного отримання такого висновку експерта не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки нормами ЦПК України не передбачено обов'язку сторони позивача при подачі позовної заяви про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (предмет позовних вимог у справі 712/12636/24) самостійно подавати суду відповідний висновок експерта разом з позовною заявою.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань, що призначена судом експертиза не стосується встановлення обставин, що матимуть значення для вирішення заявлених позивачем вимог та не дають підстав встановити порушення норм процесуального права судом першої інстанції під час призначення земельно-технічної експертизи,
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого судового рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Орленка В.В. слід залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Орленка Володимира Васильовича залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 27 серпня 2025 року.
Судді