Провадження № 11-сс/821/396/25 Справа № 693/1063/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року, якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленівка, Мар'їнського району, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, офіційно не працевлаштованого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
Слідчий СВ ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання вказала, що слідчим відділенням ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250330000319 від 08.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.
Застосовано до ОСОБА_7 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ ВП № 1 Уманського РУПГУНП в Черкаській області, який здійснює досудове розслідування вказаного кримінального провадження, за першим викликом, а також до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що обґрунтовується необхідністю проведення процесуальних дій із підозрюваним;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженню;
- не відлучатися з с. Паланочка, Уманського району, Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Строк дії даної ухвали визначено до 30.09.2025 включно.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що слідчим суддею хибно встановлено необґрунтованість підозри ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК України та оцінено дії підозрюваного за ч. 1 ст. 289 КК України через відсутність у його діях кваліфікуючої ознаки «повторність», яке відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На думку сторони обвинувачення, підставою для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе вчинити наступні дії:
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть запобігти викладеним вище ризикам, оскільки такі запобіжні заходи не пов'язані із ізоляцією підозрюваного у відповідній кримінально-виконавчій установі.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно вимог ч.1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважать, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У відповідності до положень ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим відділенням ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250330000319 від 08.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтею 185 КК України, відносно якого на розгляді в Апостолівському районному суді Дніпропетровської області перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України, діючи повторно, 08 липня 2025 року, близько 03 години, перебуваючи біля паркану території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, з метою його використання у власних цілях, умисно, протиправно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_11 перебував у приміщенні будинку, запустивши двигун за допомогою ключа, який був залишений у замку запалення, незаконно заволодів автомобілем марки «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_1 , 1990 року випуску, (номер кузова/рами № НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_12 та перебуває у користуванні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
29.07.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Анкетні відомості підозрюваного: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Зеленівка Мар'їнського району Донецької області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- щодо якого на розгляді у Апостолівському районному суді Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024052690000172 за ч. 4 ст. 185 КК України;
- щодо якого на розгляді у Апостолівському районному суді Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024052690000339 за ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України;
- щодо якого на розгляді у Апостолівському районному суді Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024052690000431 за ч. 1 ст. 263 КК України.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами: даними протоколу прийняття заяви від 08.07.2025;даними протоколів огляду місця події від 08.07.2025; даними протоколу огляду предметів від 08.07.2025; показаннями потерпілого ОСОБА_11 від 08.07.2025; показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_13 від 08.07.2025; показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_14 від 08.07.2025; показаннями свідка ОСОБА_15 від 16.07.2025; показаннями свідка ОСОБА_12 від 19.07.2025; показаннями свідка ОСОБА_16 від 25.07.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі, наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Доводи прокурора про те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не ґрунтуються на змісті судового рішення.
Слід зауважити, що суд має застосовувати практику Верховного Суду при ухваленні своїх рішень, і з постанови ОП ККС ВС у справі № 591/4366/18 від 14.09.2020 вбачається, що інкримінування особі кваліфікуючої ознаки «повторність» є зайвим у разі, якщо інші кримінальні провадження щодо підозрюваного, які направлено органом досудового розслідування з обвинувальними актами до суду, не розглянуто по суті й не постановлено обвинувальних вироків.
Тому, слідчий суддя вірно врахувала вказану позицію та дійшла висновку про необґрунтованість підозри саме з кваліфікуючою ознакою «повторності», при цьому вважаючи, що підозру слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК України.
Слідчим суддею наведені достатні мотиви для відмови в задоволенні клопотання слідчого і обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, які суд оцінює у сукупності з іншими даними кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 та не знаходить обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності обрання відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слід вказати, що підозрюваний дотримується покладених на нього, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, обов'язків. Свідчень про їх порушення суду апеляційному суду надано не було, як і не встановлено будь-яких спроб уникнути ним кримінальної відповідальності, перешкодити встановленню істини у даному кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання судової колегії, обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо безпідставності застосування слідчим суддею до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_7 є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 30 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: