Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13560/24 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 60 Доповідач Талько О. Б.
19 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/13560/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д. М.,-
У вересні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/18210/20 від 28 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій - задоволено.
Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду від 18 червня 2012 року у справі №617/3507/12 за період з 01.02.2011 року до 22.07.2011 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2020 року.
На виконання рішення суду відповідачем проводилося нарахування ОСОБА_2 , компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду від 18.06.2012 року у справі №617/3507/12 - 17188,74 грн.
Після смерті матері вона є єдиним спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину.
Таким чином, просила суд стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області на свою користь в порядку спадкування за заповітом недоотриману за життя її матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, у сумі 17188,74 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотриману за життя померлої матері ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, у сумі - 17188,74 грн.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, зазначає, що питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється у порядку, передбаченому постановою КМУ від 22.08.2018 № 649 «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень», за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Крім цього, з 1 квітня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.
Пунктом 3 Постанови закріплено, що Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 року провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій. Постановою також внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, відповідно до якого Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Отже, з 1 квітня 2021 року функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи. Тому відсутність у ГУ ПФУ в Житомирській області повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості на виконання судового рішення) унеможливлює притягнення до відповідальності шляхом стягнення коштів.
Зауважує, що до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, тобто правонаступництво щодо виплат, які є предметом позовних вимог, не допускається.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/18210/20 від 28 грудня 2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду від 18.06.2012 року у справі №617/3507/12 за період з 01.02.2011 року до 22.07.2011 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2020 року
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 , відповідно до довідки Овруцької державної нотаріальної контори за №1143/02-14 від 04.06.2024 року, являється єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої матері ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Статтею 52 вказаного Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини 3 статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1277 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону, де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі №750/8819/19 та від 23 вересня 2020 року по справі №428/6685/19.
Представником відповідача не заперечується, що позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої матері ОСОБА_2 .
Відтак, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, позивачка як спадкоємець набула право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України вона має право на отримання неодержаної за життя її матір'ю компенсації.
Таку ж правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі №220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20.
Оскільки ОСОБА_2 за життя не отримала компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 17188,74 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 набула право на отримання вказаної компенсації.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: