Справа № 209/2626/25
Провадження № 2/209/1183/25
Іменем України
06 серпня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про стягнення заробітної плати,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість з заробітної плати за серпень 2024 року у розмірі 99529,32 грн. та вихідну допомогу у розмірі 298587,96 грн., без урахування утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов'язкових платежів з цих сум.
На обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське». Наказом відповідача від 28 січня 2025 року вона звільнена з посади провідного економіста, на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю та умов колективного договору.
З часу припинення трудових відносин відповідачем своєчасно не надано остаточного розрахунку, не виплачені належні їй суми заробітку за серпень 2024 року. Також відповідачем не виплачено вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, на підставі ст. 44 КЗпП України. Відповідач у день її звільнення видав їй копію наказу (розпорядження) про звільнення та не видав письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, а також не провів з нею розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України. Оскільки відповідач має перед нею заборгованість та не надав їй письмового повідомлення, вона самостійно здійснила розрахунок заборгованості середнього заробітку, виходячи з відпрацьованих двох місяців (червень та липень 2024 року). У червні 2024 року їй була нарахована заробітна плата у розмірі 126748,82 грн. без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Відповідно розрахункового листка за липень 2024 року, їй було нараховано заробітну плату у розмірі 76833,94 грн. без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Виходячи з отриманої заробітної плати за червень 2024 рік - 126748,82 грн. (22 робочі дні ) та за липень 2024 рік - 76833,94 грн. (23 робочі дні): 126748,82 грн. + 76833,94 грн. = 203582,76 грн. / 45 робочих днів = 4524,06 грн . середньоденна заробітна плата. Тож відповідач має наступну заборгованість зі сплати заробітної плати: заробітна плата за серпень 2024 року становить 99529,32 грн. (22 робочі дні * 4524,06 грн. = 99529,32 грн.), дана сума визначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку становить 298587,96 грн. (3 місяці * 99529,32 грн. середньомісячний заробіток = 298587,96 грн.), дана сума визначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Загальна сума заборгованості з заробітної плати, яку відповідач зобов'язаний був виплатити їй у день її звільнення, тобто 28 січня 2025 року, складала 398117,28 грн. (99529,32 грн. + 298587,96 грн.), сума визначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
01 квітня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 23 квітня 2025 року у ТОВ "Краснолиманське" було витребувано докази.
Ухвала від 23 квітня 2025 року тричі направлялась на адресу відповідача та була ним отримана 01 травня 2025 року, 05 червня 2025 року та 01 липня 2025 року, однак, станом на 06 серпня 2025 року витребувані докази до суду надані не були.
Представник позивачки ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач відзив не подав, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином.
Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що позивачка 10 вересня 2018 року прийнята на роботу за переводом провідним економістом ТОВ «Краснолиманське», що підтверджуються копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 13-15).
Відповідно до наказу № 37/к від 28 січня 2025 року про звільнення (а.с. 9) позивачка була звільнена з посади провідного економіста ТОВ «Краснолиманське» за власним бажанням, згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю та умов колективного договору 31 грудня 2024 року, з виплатою вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку на підставі ст. 44 КЗпП України.
За серпень 2024 року позивачці не виплачувалась заробітна плата, з моменту звільнення та до теперішнього часу їй також не виплачені всі належні суми, а саме вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку, що підтверджується довідкою з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 27 березня 2025 року (а.с. 8) та не спростовано відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13 задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с. 8), за червень 2024 року позивачці було нараховано заробітну плату у розмірі 126748,82 грн.
Відповідно до розрахункового листка за липень 2024 року (а.с. 7), позивачці було нараховано заробітну плату в розмірі 76833,94 грн. за 23 робочі дні.
Відповідно до норм робочого часу на 2024 рік, тривалість робочого часу при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, становила: у червні 2024 року - 20 робочих днів, у липні 2024 - 23 робочі дні, у серпні 2024 року - 22 робочі дні.
Виходячи з розрахунку: (126748,82 грн. + 76833,94 грн. = 203582,76 грн.) / (20 днів + 23 дні = 43 дня), середньоденна заробітна плата позивачки у період з червня по липень 2024 року, тобто за останні два календарні місяці, що передували невиплаті позивачці заробітної плати за серпень 2024 року, становила 4734,48 грн.
Тож заробітна плата позивачки за серпень 2024 року розраховується наступним чином: 22 робочі дні * 4734,48 грн. = 104158,56 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачкою було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за серпень 2024 року в розмірі 99529,32 грн., тож суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі за серпень 2024 року в розмірі заявлених позовних вимог.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення даних позовних вимог за наступних підстав:
Згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальних відомостей застрахованої особи ОСОБА_1 ) (а.с. 8), позивачці за останні два місяці перед звільненням була нарахована наступна заробітна плата: за листопад 2024 року - 17515 грн., за грудень 2024 року - 12510 грн.
Відповідно до норм робочого часу на 2024 рік, тривалість робочого часу при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, становила: у листопаді 2024 року - 21 робочий день, у грудні 2024 року - 22 робочі дні, тож середньомісячне число робочих днів у зазначений період становить 21,5 день.
Виходячи з розрахунку: (17515 грн. + 12510 грн. = 30025 грн.) / (21 дня + 22 дні = 43 дня), середньоденна заробітна плата позивачки у період з листопада по грудень 2024 року, тобто за останні два календарні місяці, що передували звільненню, становила 698,26 грн.
Тож вихідна допомога позивачці в розмірі тримісячного середнього заробітку при припиненні трудового договору на підставі ст. 38 КЗпП України розраховується наступним чином: 21,5 день * 698,26 грн. * 3 = 45037,77 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , взята на облік, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (ЄДРПОУ 32281519, юридична адреса: 84320, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87Б) про стягнення заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь ОСОБА_1 заборгованість із невиплаченої заробітної плати в розмірі 99529,32 грн. та вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку при припиненні трудового договору на підставі ст. 38 КЗпП України в розмірі 45037,77 грн., а всього 144567 (сто сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім) гривень 09 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на користь держави судовий збір у розмірі 1445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень 67 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Л. Шендрик