Справа № 173/555/22
Провадження № 1-кп/209/62/25
28 серпня 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12021041430000256 від 27.09.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Верхівцеве, працюючого на посаді керівника ФГ "Прогрес", з середньою освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, суд -
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст.5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року №209, охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: 2 метрів - до 1 кВ, 10 метрів - до 20 кВ, 15 метрів - 35 кВ, 20 метрів - 110 кВ, 25 метрів - 150, 220 кВ, 30 метрів - 330, 400, 500, +(-)400 кВ, 40 метрів - 750 кВ.
Встановлено, що ОСОБА_4 , навесні 2021 року, достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у його власність або надання у користування земельної ділянки без кадастрового номеру, площею 12,5129 Га, розташованої на території м. Верхівцеве Кам'янського району Дніпропетровської області, в районі земельної ділянки кадастровий номер 1221010300:03:173:0026, та наявність на її території об'єктів повітряних електричних мереж (АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», Л-81, 10 кВ, Л-86, 10 кВ) з визначеними охоронними зонами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, особисто, використовуючи найману техніку невстановленої моделі та оснащення, здійснив розорювання земельного покрову та засівання даної земельної ділянки сільськогосподарської культурою - соняшником, в межах охоронних зон повітряних ліній, розміщених в межах даної земельної ділянки, вчинивши тим самим самовільне зайняття вказаної земельної ділянки площею 12,5129 Га, у вигляді незаконного використання землі у своїх потребах шляхом її обробки та вирощування врожаю сільськогосподарської культури в межах охоронної зони.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому щодо земель в охоронних зонах.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 12,5129 га в районі земельної ділянки кадастровий номер 1221010300:03:173:0026 гр. ОСОБА_4 , розмір заподіяної шкоди згідно акту держгеокадастру №732-ДК/780/АП/09/01/-21, складає 970 112,62 гривень.
ОбвинуваченийОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України не визнав. В судовому засіданні заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст.49 КК України.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтвердив наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти заявленого клопотання, вказуючи на те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, а з моменту вчинення такого злочину минуло 3 роки, тому Верхівцевська міська рада не заперечує проти задоволення клопотання про закриття провадження.
В судовому засіданні судом було роз'яснено ОСОБА_4 умови, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.
Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, за який передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо у разі вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, минуло три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.
Наведена норма, передбачена ст. 49 КК України, носить імперативний характер і є для застосування судом обов'язковою.
На суд покладається обов'язок звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні навесні 2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, внесене в ЄРДР за № 12021041430000256 від 27.09.2021.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 не ухилявся від слідства та суду, у розшуку не перебував, судимості не має, нових злочинів не вчиняв.
Отже, з урахуванням наведених положень, строки давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,закінчилися, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.12, 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, 285, 288 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041430000256 від 27.09.2021 відносно ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 197-1 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд міста Кам'янського.
Повний текст ухвали оголошений 28 серпня 2025 року о 11 год. 20 хв.
Суддя ОСОБА_1