Справа № 233/374/24
Провадження № 1-кп/932/778/25
26 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінально провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024050010000119 від 12 січня 2024 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія (оператора засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військове звання солдат, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії водія (оператора засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 07 грудня 2023 року, приблизно об 11 год. 10 хв., перебуваючи у АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати бойовий наказ начальника 1 прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 341/гриф. КСП - МИКОЛАЇВКА, 07.12.2023, Карта 25000, видання 2018 р. виданий на підставі бойового розпорядження начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) на (ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 341/гриф. КСП - МИКОЛАЇВКА, 07.12.2023, Карта 25000, видання 2018 р., щодо висунення на ПВ «Савана» та бути готовим до виконання завдань з відбиття нападу противника, оборони позицій відділень, недопущення просування противника на напрямку н.п. БАХМУТ - н.п. ІВАНІВСЬКЕ, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком не визнав у повному обсязі та пояснив, що приблизно наприкінці листопада він повернувся з наряду та поскаржився на стан здоров'я, але його скаргу проігнорували. Наступного дня він знову мав йти в наряд, тобто після 9 днів на нулі він мав знову йти в наряд, відпочивши всього 1 день. Він зрозумів, що не може за станом здоров'я йти в наряд. Прийшов замполіт ОСОБА_5 і погрожував йому судом. Він не відмовлявся виконувати наказ, але не міг цього зробити за станом здоров'я, а також через морально-психологічний стан. На позиціях не все було добре і він міг захворіти на пневмонію, при цьому йому сказали, що у такому разі його евакуюють днів через 4-5. Його з іншими військовослужбовцями відправили на ВЛК, яку було проведено за декілька годин. Потім їх відправили на ще одну ВЛУ у м. Харків, яку пройшли за добу. Потім по прибуттю на КСП під відео зачитали наказ і сказали чекати. Потім знову зачитували наказ і фіксували це. Після йому сказали сісти в автомобіль і відвезли до м. Краматорська до ДБР. Ввечері приїхав конвой з ВСП і забрав його, навіть не давши зібрати речі. Він не вважає себе винним, так як не відмовлявся виконувати наказ, не пішов у СЗЧ. Він зробив як вимагає Статут. Його просто привезли до суду як відмовника. Раніше накази та БР їм не доводили, була постійна дезінформація. Всі накази віддавалися в усній формі, лякали ДБР та судом у випадку невиконання. За усними наказами копали окопи і мали принести фото замполіту що зроблено. Зброї на позиції майже не було, був тільки БК. Тільки потім з'явилися гранати. Їх обстрілювали, а вони ще мали копати. Позиції розташовувалися приблизно на відстані 50 м. від Бахмуту, ходили вони по одному маршруту де все прострілювалося, були великі втрати. Йому сказали йти туди але він відмовився і йому за це нічого не було, так як наказ був невірний і він не вважає це відмовою. Ротацію не робили, відпочивати не було часу. Замість 4-х було 2 особи, тобто не вистачало людей. .Вони були виснажені. Жили не у м. Костянтинівка, а по селах, де немає навіть магазину. Він писав лейтенанту ОСОБА_6 щоб відпустили помитися та попрати одяг, скаржився на стан здоров'я. Коли відходили з наряду, то було складно дійти до точки евакуації. Неодноразово доповідав ОСОБА_5 про поганий стан здоров'я, але це було проігноровано і його здали під суд щоб іншим було наукою. Суть наказу була у тому, щоб заступити на позицію « ОСОБА_7 », де мало бути 4, а було 3 або 2 особи. Строк був 4 доби, якщо не зміняться обставини. Він не міг виконати наказ через незадовільний морально-психологічний стан. На той час він не вірив командуванню, так як думав, що на позиції помре. Не згоден з характеристикою його дій як відкрита відмова виконати наказ.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 в об'ємі, встановленому цим вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів.
Свідок ОСОБА_6 повідомив у судовому засіданні, що ОСОБА_8 був прикомандирований до їх підрозділу, із обов'язками справлявся посередньо, не відмовлявся. 16 вересня 2023 року на навчаннях ОСОБА_8 потрапив у ДТП, після чого лікувався та проходив реабілітацію, був задіяний на нескладних завданнях. Потім пройшов ВЛК і прибув до них коли перебували у м. Костянтинівка. Проживав він з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , завдання виконували на Бахмутському напрямку. В один момент ОСОБА_8 відмовився виконувати наказ, мотивуючи це низьким морально-психологічним духом, а саме під відеозапис відмовився від несення служби на підставі бойового наказу. Доводив наказ він 07 грудня 2023 року. Раніше ОСОБА_8 звертався до фельдшера, давали звільнення на декілька днів, проходив ВЛК. На час відмови ОСОБА_8 від виконання наказу був присутній лікар і надав свідчення, що ОСОБА_8 за станом здоров'я придатний до виконання наказу. Суть наказу була заступити на позицію з іншими військовослужбовцями на термін 4 доби. Наслідки невиконання наказу роз'яснювалися, спілкувалися з керівництвом з приводу морально-психологічного стану. ОСОБА_8 сказав, що краще відбуде покарання ніж виконає наказ. З посадовою інструкцією ОСОБА_8 був ознайомлений, про що ставив підпис, зброєю, екіпіровкою, засобами захисту був забезпечений. Разом з ОСОБА_8 були ще військовослужбовці, які також відмовилися виконувати накази. Наказ доводився в усній формі. Перед кожним виходом у наряд доводився наказ, перевірявся б/к, зброя. Термін виконання наказу був 4 доби, але у разі зміни обстановки він міг змінитися. До цього заступали у наряд на 5-6 діб, могло бути до 8 діб. ОСОБА_8 відмовився виконувати наказ за морально-психологічним станом. Також з ним спілкувалося керівництво з приводу кримінальної відповідальності за відмову. Лікар підтвердив, що він був придатний до виконання наказу. На той момент ОСОБА_11 не було нульом, це була друга лінія оборони. ВЛК ОСОБА_8 проходив у м. Дружківка, так як там був їх шпиталь ДПСУ, також його возили до м. Харкова до лікарів ВЛК, так як вони НОМЕР_1 прикордонний загін (Харківський). До переїзду в Донецьку область ОСОБА_8 ходив в наряди. Гундоріна попереджали про те, що віддання наказу фіксується і на який саме пристрій.
Свідок ОСОБА_12 повідомив у судовому засіданні, що 07 грудня 2023 року у м. Костянтинівка на КСП за місцем розташування військової частини ОСОБА_6 у присутності свідків ставив бойове завдання військовослужбовцям, у т.ч. Гундоріну, від виконання якого той відмовився. Потрібно було зайняти оборону на певних позиціях. На його думку наказ був законний, зрозумілий та чітко відданий. Відстань між ОСОБА_13 та бійцями була не більш ніж 3 метри. Військовослужбовці були забезпечені зброєю, технікою та усім необхідним для виконання бойового завдання. ОСОБА_13 був начальником для ОСОБА_8 . Після доведення наказу ОСОБА_8 відмовився виконати наказ у зв'язку з морально-психологічним станом та станом здоров'я, але лікар сказав, що від ОСОБА_8 не надходило скарг.
Свідок ОСОБА_14 повідомив у судовому засіданні, що 07 грудня 2023 року був свідком того, як начальник 1 застави ОСОБА_15 ставив наказ військовослужбовцям, одним з яких був ОСОБА_8 , який відмовився від виконання даного наказу. Велась відеофіксація. Був присутній він, медик, особа, яка знімала на відео та ОСОБА_13 , який ставив наказ. Наказ був чіткий та зрозумілий, можливий для виконання. Перешкод до виконання наказу не було. Гундорін в усній формі відмовився від виконання поставленого наказу.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:
Повідомлення начальника відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_1 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДПСУ від 07 грудня 2023 року № 16/21 на адресу ТУ ДБР, розташованого в м. Краматорську про можливе вчинення солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, з описом обставин події.
Витяг з Бойового розпорядження начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) на (ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 341/гриф. КСП - МИКОЛАЇВКА, 07.12.2023, Карта 25000, видання 2018 р., щодо висунення на ПВ «Савана» та бути готовим до виконання завдань з відбиття нападу противника, оборони позицій відділень, недопущення просування противника на напрямку н.п. БАХМУТ - н.п. ІВАНІВСЬКЕ.
Витяг з наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ від 24 вересня 2023 року № 503-ОС про призначення лейтенанта ОСОБА_6 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування.
Витяг з наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ від 16 грудня 2025 року № 480-ОС про зарахування до списків військової частини, всіх видів забезпечення молодшого лейтенанта ОСОБА_6 .
Протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 07 грудня 2023 року, яким зафіксовано копіювання з особистого мобільного телефону ОСОБА_5 марки «Iphone XR» відеозапису, який містить відомості щодо віддання (07.12.2023 об 11 год. 00 хв.) бойового наказу начальника 1 прикордонної застави № 341 ДСК від 07.12.2023 (прийнятий на підставі бойового розпорядження начальника 1 впс (тип С) (на ББА) № 341 від 07.12.2023) та відмови виконувати наказ військовослужбовцями солдатом ОСОБА_16 , солдатом ОСОБА_17 , солдатом ОСОБА_4 . Під час копіювання ОСОБА_5 , використовуючи ноутбук «DELL» Vostro 153000, здійснив копіювання відеозапису з назвою «IMG_0057», тривалістю 08 хвилини 56 секунд, який створено 07.12.2023, на ноутбук «DELL» Vostro 153000. Далі, здійснено копіювання відеозапису з назвою «IMG_0057», тривалістю 08 хвилини 56 секунд, який створено 07.12.2023, на цифровий носій інформації-оптичний диск. Також під час здійснення копіювання відеозапису було зроблено скріншоти екрану мобільного телефону, на якому зафіксовано назву відеозаписів, перший кадр відеозапису, тривалість, дату та час створення. Відеозапис з назвою «IMG_0057», тривалістю 08 хвилини 56 секунд, який створено 07.12.2023, записано на цифровий носій інформації - оптичний диск, було відтворено під час судового розгляду.
Протокол проведення слідчого експерименту від 07 грудня 2023 року за участю свідка ОСОБА_14 , який пояснив та відтворив обставини відмови військовослужбовця ОСОБА_4 виконувати бойовий наказ, а саме що 07.12.2023, він перебував на території за місцем тимчасової дислокації підрозділу НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) в населеному пункті АДРЕСА_2 , де начальник 1 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування 4 ПРИКЗ лейтенант ОСОБА_6 доводив бойовий наказ особовому складу 1 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування 4 ПРИКЗ, серед яких були військовослужбовці солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_4 . Під час доведення вказаного бойового наказу були присутні лікар хірург медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_18 , заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 старший лейтенант ОСОБА_5 та старший офіцер відділу оперативного планування штабу прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_12 . Приблизно об 11 годині 00 хвилин 07.12.2023 ОСОБА_6 вишукував військовослужбовців солдата ОСОБА_16 , солдата ОСОБА_17 та солдата ОСОБА_4 , та довів до них бойовий наказ начальника 1 прикордонної застави, прийнятий на підставі бойового розпорядження начальника про здійснення висування до населеного пункту Бахмут населений пункт Іванівське Донецької області та зайняття позиції відділення, з метою відбиття нападу противника та недопущення просування противника на вказаному напрямку. Готовність до виконання вказаного бойового наказу у строк до 11 год. 30 хв. 07.12.2023. Отримавши вказаний наказ, приблизно об 11 годині 10 хвилин цього ж дня, військовослужбовці солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_4 відмовились виконувати доведене їм вказане бойове розпорядження, повідомили, що не готові виконувати доведений їм бойовий наказ, посилаючись на стан здоров'я та низький морально-психологічний стан. Доведений їм бойовий наказ не виконали, до вказаного місця не вибули та залишились за місцем тимчасової дислокації підрозділу в населеному Костянтинівка Донецької області. Зазначив, що вказані військовослужбовці проходили військово-лікарську комісію та відповідно до довідок військово-лікарської комісії є придатним для проходження військової служби. Крім того, на місці доведення бойового наказу вказані військовослужбовці були оглянуті лікарем медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_18 , за результатом огляду протипоказань за станом здоров'я не встановлено. Надалі вказав місце розташування військовослужбовців, при яких доводилось бойове розпорядження, а саме своє місце розташування та інших свідків, а саме що 07.12.2023 під час доведення вказаного бойового наказу він, військовослужбовці солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 та солдат ОСОБА_4 були вишукані в одну шеренгу, стояли обличчям повернуті до ОСОБА_6 на відстані приблизно до трьох метрів від нього. ОСОБА_12 та ОСОБА_18 знаходились на відстані приблизно від 1 до 2 метрів ліворуч від ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 знаходився праворуч від ОСОБА_6 на відстані до трьох метрів та здійснював відеофіксацію доведення бойового розпорядження. Зазначив, що саме так розташовувалися військовослужбовці під час оголошення бойового розпорядження. Доведене бойове розпорядження було чути голосно та чітко. Сторонні шуми були відсутні. На цьому слідчий експеримент завершено. Під час слідчого експерименту заяв, зауважень та доповнень не надійшло. До даного протоколу у якості додатку долучено носій із відеозаписом слідчої дії, який було відтворено у судовому засіданні.
Протокол проведення слідчого експерименту від 07 грудня 2023 року за участю свідка ОСОБА_12 , який пояснив та відтворив обставини відмови військовослужбовця ОСОБА_4 виконувати бойовий наказ, а саме що 07.12.2023 він перебував на території за місцем тимчасової дислокації підрозділу НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) в населеному пункті АДРЕСА_2 , де начальник 1 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування 4 ПРИКЗ лейтенант ОСОБА_6 доводив бойовий наказ особовому складу 1 прикордонної застави 1 відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування 4 ПРИКЗ, серед яких були військовослужбовці солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_4 . Під час доведення вказаного бойового наказу також були присутні лікар хірург медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_18 , заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 старший лейтенант ОСОБА_5 та офіцер групи організації зв'язку штабу прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_14 . Приблизно об 11 годині 00 хвилин 07.12.2023, перебуваючи за вказаним місцем, ОСОБА_6 вишукував військовослужбовців солдата ОСОБА_16 , солдата ОСОБА_17 та солдата ОСОБА_4 , та довів до них бойовий наказ начальника 1 прикордонної застави, прийнятий на підставі бойового розпорядження начальника про здійснення висування до населеного пункту Бахмут населений пункт Іванівське Донецької області та зайняття позиції відділення, з метою відбиття нападу противника та недопущення просування противника на вказаному напрямку. Готовність до виконання вказаного бойового наказу у строк до 11 год. 30 хв. 07.12.2023. Отримавши вказаний наказ, приблизно об 11 годині 10 хвилин цього ж дня, військовослужбовці солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 та солдат ОСОБА_4 відмовились виконувати доведене їм вказане бойове розпорядження, повідомили, що не готові виконувати доведений їм бойовий наказ, посилаючись на стан здоров'я та низький морально-психологічний стан. Доведений їм бойовий наказ не виконали, до вказаного місця не вибули, та залишились за місцем тимчасової дислокації підрозділу в населеному Костянтинівка Донецької області. При цьому вказані військовослужбовці проходили військово-лікарську комісію та відповідно до довідок військово-лікарської комісії вони є придатним для проходження військової служби. Крім того, на місці доведення бойового наказу вказані військовослужбовці були оглянуті лікарем медичного пункту реагування ОСОБА_18 , за результатом огляду протипоказань за станом прикордонної комендатури швидкого здоров'я не встановлено. Надалі вказав місце розташування військовослужбовців, при яких доводилось бойове розпорядження, а саме своє місце розташування та інших свідків, а саме що 07.12.2023 під час доведення вказаного бойового наказу він, військовослужбовці солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_17 та солдат ОСОБА_4 були вишукані в одну шеренгу, стояли обличчям повернуті до ОСОБА_6 на відстані приблизно до трьох метрів від нього. ОСОБА_14 та ОСОБА_18 знаходились на відстані приблизно від 1 до 2 метрів ліворуч від ОСОБА_6 , а ОСОБА_5 знаходився праворуч від ОСОБА_6 на відстані до трьох метрів та здійснював відеофіксацію доведення бойового розпорядження. Зазначив, що саме так розташовувалися військовослужбовці по відношенню коли оголошувалося бойове розпорядження. Доведене бойове розпорядження було чути голосно та чітко. Сторонні шуми були відсутні. Під час слідчого експерименту заяв, зауважень та доповнень не надійшло. На цьому слідчий експеримент завершено. До даного протоколу у якості додатку долучено носій із відеозаписом слідчої дії, який було відтворено у судовому засіданні.
Довідка № 115 від 05 грудня 2023 року гарнізонної військово-лікарської комісії ДПСУ Поліклініки ДПСУ, якою підтверджується, що солдат ОСОБА_4 пройшов медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 05 грудня 2023 року та на підставі ст. 62 г графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, придатний до військової служби.
Довідка від 07 грудня 2023 року медичного пункту Прикордонної комендатури швидкого реагування Військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якої солдат ОСОБА_4 придатний до військової служби.
Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що кримінальна відповідальність за ч.4 ст. 402 КК України передбачена за непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Одним із головних загальних обов'язків усіх військовослужбовців є обов'язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників), крім явно злочинних. Це обумовлено характерним для всіх військових формувань принципом єдиноначальності.
Так, життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принципі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управління ввіреним підрозділом. Він повністю відповідає за бойову підготовку, військову дисципліну, стан озброєння, бойової техніки, транспорту, матеріально-побутове і медичне забезпечення військової частини. Згідно зі ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир має право віддавати накази та розпорядження, а підлеглий зобов'язаний їх виконувати сумлінно, точно та у встановлений строк, крім випадків віддавання явно злочинного наказу та розпорядження. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. Непокора є небезпечним військовим злочином, який посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, негативно позначається на боєготовності та боєздатності військових формувань.
Безпосереднім об'єктом злочину є порядок виконання у військових формуваннях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах військової служби відносини підлеглості та військової честі.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 р., дає визначення понять «начальники» та «підлеглі», «старші та молодші за військовим званням».
Відповідно до ст. 28 цього Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 30 Статуту начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Стаття 31 Статуту дає визначення прямих та безпосередніх начальників, а ст. 32 - визначення начальників залежно від їх військових звань.
З об'єктивної сторони цей злочин вчиняється шляхом відкритої відмови виконати наказ начальника (непокори) або в іншому умисному невиконанні наказу.
Начальник - особа, якій постійно чи тимчасово підлеглі інші військовослужбовці. Різняться начальники за службовим положенням та за військовим званням. Начальники, яким військовослужбовці підлеглі по службі, - прямі начальники, а найближчий з них - безпосередній начальник.
До військових начальників слід відносити військовослужбовців, які для виконання певних завдань мають у своєму розпорядженні підлеглих, наділені правом віддавати останнім накази, розпорядження та інші обов'язкові для виконання вимоги і застосовувати щодо них дисциплінарну владу. Під військовими начальниками у військових статутах та інших актах військового законодавства розуміються: 1) начальники за службовим положенням (посадою), тобто військовослужбовці, котрим доручено постійно чи тимчасово керувати службовою діяльністю інших військовослужбовців або робітників та службовців (підлеглих); 2) начальники за військовим званням.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у т.ч. і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Орієнтовний перелік військових начальників міститься в розділах 3, 6, 9- 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (командир полку, старшина роти тощо), в розділах 2 і 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (командир дивізії, командувач військ оперативного командування тощо), в розділах 1, 2, 7 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України (начальник гарнізону, військовий комендант гарнізону тощо) та в деяких інших нормативно-правових актах.
Військовими начальниками можуть бути і військовослужбовці рядового складу, якщо вони призначені на відповідну посаду (наприклад, командир відділення, заступник командира взводу, старшина роти), або виконують певні завдання та мають при цьому з своєму підпорядкуванні інших військовослужбовців, яким можуть пред'являти обов'язкові для виконання вимоги (наприклад, начальник караулу, старший прикордонного наряду), Для кваліфікації діяння за ст. 402 не має значення, постійно чи тимчасово, письмовим чи усним розпорядженням призначено такого військовослужбовця виконувати обов'язки начальника.
Взагалі, до категорії військових начальників потрібно відносити всіх військовослужбовців, які мають підлеглих під час несення спеціальних служб (караульної, патрульної, внутрішньої, вахтової, бойового чергування, прикордонної) та користуються правом віддавати підлеглим накази і розпорядження в інтересах виконання завдань тієї чи іншої спеціальної служби.
Наказ (розпорядження) - це обов'язкова для виконання вимога командира (начальника) про вчинення або невчинення підлеглим певних дій по службі. Він може бути звернений до одного або до групи військовослужбовців і має за мету досягнення конкретного результату (зробити щось, не робити чогось).
Наказ (розпорядження) може бути відданий письмово, усно або іншим способом, переданий безпосередньо підлеглому або через інших осіб, у тому числі по телефону, телеграфу, радіозв'язку тощо. З деяких питань військової служби встановлена тільки письмова форма віддання наказів (наприклад, з питань витрати грошових коштів).
Суттєве кримінально-правове значення має характер відданого наказу.
Так, наказ завжди має бути конкретним. Тому не можна розглядати як невиконання наказу невиконання військовослужбовцем загальних вимог служби, які містяться в статутах, порадниках, інструкціях тощо. Крім того, наказ має бути законним і виданим тільки в межах компетенції відповідної службової особи, а наказ з фінансових, матеріально-технічних та кадрових питань, - крім того, у письмовій формі. Якщо наказ виданий з порушенням вимог, які до нього пред'являються законодавством, він є незаконним.
Підлеглий не повинен обговорювати наказ начальника. Згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України відповідальність за наказ несе начальник, який його віддав. Разом з тим у випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження вони не підлягають виконанню (ст. 60 Конституції України). Підлеглий, який виконав явно злочинний наказ, та начальник, який його віддав, підлягають кримінальній відповідальності за вчинене.
Крім того, у кожному конкретному випадку має бути з'ясовано, чи не обумовлене невиконання наказу тим, що він був сформульований невиразно, нечітко й незрозуміло, допускав подвійне тлумачення або чи не був він перешкодою для виконання наказу іншого начальника.
Відповідальність за ст. 402 КК настає за невиконання наказу, який містить конкретну вимогу. Невиконання вимог загальних обов'язкових норм, що містяться у статутах, рекомендаціях, інструкціях, не може розглядатися як непокора.
Відкрита відмова від виконання наказу визначає найбільш зухвалу форму невиконання. При такій непокорі підлеглий у категоричній формі усно або письмово заявляє, що він виконувати наказ не буде. Підлеглий також може мовчки демонстративно вчиняти дії, які свідчать про те, що наказ виконуватись не буде. Відмова може бути заявлена віч-на-віч або прилюдно. Публічна непокора, особливо перед строєм, як правило, свідчить про її підвищену суспільну небезпеку.
Непокору слід вважати закінченим злочином з моменту відкритої відмови виконати наказ або з моменту навмисного його невиконання незалежно від настання наслідків.
З суб'єктивної сторони відкрита відмова виконати наказ начальника вчинюється тільки з прямим умислом.
Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними і для його кваліфікації значення не мають.
Суб'єктом злочину можуть бути військовослужбовець чи військовозобов'язаний під час проходження зборів, які за своїм службовим становищем чи військовим званням є підлеглими начальнику, що віддав наказ.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , будучи інспектором прикордонної служби 2 категорії - водія (оператора засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам першого відділу прикордонної служби (тип С) (на ББА) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, маючи військове звання солдат, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, близько 07 грудня 2023 року, приблизно об 11 год. 10 хв., перебуваючи у м. Костянтинівка Костянтинівської територіальної громади Краматорського району Донецької області, отримавши законний, сформульований виразно, чітко й зрозуміло, який не допускає подвійного тлумачення та такий, що не є перешкодою для виконання наказу іншого начальника, реальний для виконання усний наказ свого прямого начальника - лейтенанта ОСОБА_6 висунутися на ПВ «Савана» та бути готовим до виконання завдань з відбиття нападу противника, оборони позицій відділень, недопущення просування противника на напрямку н.п. БАХМУТ - н.п. ІВАНІВСЬКЕ, у складі свого підрозділу, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим посягнув на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породивши неорганізованість та безладдя у військовій частині, що безумовно негативно позначилося на боєготовності та боєздатності військового формування, тобто фактично підірвавши бойову готовність та боєздатність його підрозділу, і що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Таким чином, враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.4 ст. 402 КК України, так як він, будучи військовослужбовцем, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. У випадку доведення вини, обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_4 раніше не судимий; до адміністративної відповідальності не притягався; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; за місцем проходження військової служби характеризується негативно.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його відношення до вчиненого, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не пред'являвся.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) відсутні.
Речових доказів немає.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України та призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити існуючий у вигляді застави.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.
Після затримання ОСОБА_4 в порядку виконання вироку та припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави, обраної стосовно останнього, повернути заставодавцю ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачену ним заставу у розмірі 175200 (сто сімдесят п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп., внесену на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області 05 березня 2024 року за ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2024 року (справа № 233/374/24).
Зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення, починаючи з 07 грудня 2023 року по 11 березня 2024 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-VIII від 18 травня 2017 року.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) відсутні.
Речових доказів немає.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя