ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.08.2025Справа № 910/10386/25
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком"
про стягнення 7 544 029,81 грн
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватсон-Телеком" про стягнення 7544029,81 грн.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 2, оскільки в позовній заяві відсутня вказівка на статус позивача, як фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року становить 3028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст 5 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся з вимогою майнового характеру на суму 7544029,81 грн, за розгляд якої мав сплатити судовий збір у сумі 90528,36 грн.
Докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до позовної заяви не долучені.
В позові викладено клопотання, в якому позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Позивач обґрунтовує своє клопотання тим, що загальний річний дохід Позивача в 2024 році зі всіх джерел склав не більше 100000 грн., без врахування сплати податків і зборів (податкова декларація ФОП за 2024 рік додається), а 5 відсотків розміру річного доходу становило 100 000 грн./100*5 = 5000,00 грн., в той же час розмір судового збору за подання апеляційної скарги в межах даного провадження становить 113 160,45 грн. що є непосильною сумою для Позивача. В 2025 році діяльність Позивача як ФОП взагалі припинилася і вона не отримує жодних доходів (декларації ФОП за 1 та 2 квартал 2025 року додаються), Позивача ніде не працює і жодного доходу не утримує (довідки ОК-5 та ОК-7 додаються), перебуває на утриманні доньки. Доказами скрутного майнового стану Позивача також є та наявність відкритого виконавчого провадження №69850042 про стягнення з Позивача на користь Державної судової адміністрації України коштів та перебування її в реєстрі боржників по ряду виконавчих проваджень (докази додаються), які вона намагається погасити. Все вищевказане є підставою для надання мені відстрочки у сплаті судового збору в розмірі 113 160,45 грн.. за подання даного позову до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Отже, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, за наявності обумовлених законом підстав.
Суд відзначає, що позивачка уже зверталась до суду з аналогічним позовом та клопотала про відстрочення їй сплати судового збору.
Ухвалою суду від 17.04.2024 № 908/558/24 суд задовольнив клопотання позивача та відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відкрив провадження у справі.
Проте, в зв'язку з неявкою позивачки у призначене судом підготовче засідання, ухвалою суду від 28.05.2024 позов було залишено без розгляду. Суд відзначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 № 908/558/24 було визнано обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, відмовлено у задоволенні апеляційної скарги та залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024.
Наразі, позивачка повторно звернулась до суду з позовом та повторно клопоче про відстрочення їй судового збору.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позиваки, та вважає, що сплата судового збору не обмежить її право на доступу до правосуддя, натомість стимулює її добросовісно користуватись своїми правами та виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки.
Наявність відкритих виконавчих проваджень та перебування позивачки у реєстрі боржників не свідчить про її матеріальне становище, натомість свідчить про невиконання нею судових рішень. Крім того, оскільки, позивачка вказує, що ніде не працює та не отримує доходів, відсутні підстави вважати, що після ухвалення рішення у даній справі вона виконає свій обов'язок по сплаті судового збору.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
З огляду на зазначене клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Оскільки, суд відмовив позивачу у відстроченні сплати судового збору, останній зобов'язаний надати докази оплати судового збору у сумі 90528,36 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:
- шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 90528,36 грн за розгляд справи Господарським судом міста Києва;
- шляхом вказівки на статус позивача, фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців);
- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді.
Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.
5. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Усатенко