вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1652/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Керівника Шахтарської окружної прокуратури (Дніпропетровська обл., м. Шахтарське) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг), Слов'янської сільської ради (Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Слов'янка)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-1 - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду
Представники:
від прокурора: Камлер А.В.;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Керівник Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Слов'янської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон", в якій просить:
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2021, укладеного між Слов'янською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (орендар), щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 30.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43698536);
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави, яке полягає у незаконній реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем, безпідставній зміні цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду, недодержанні встановленого чинним законодавством особливого режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду на землях природно-заповідного призначення (ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик"), у зв'язку з чим, такі дії порушують законодавство про природно-заповідний фонд.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 позовну заяву прокурора залишено без руху на підставі статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та надано прокурору строк для усунення недоліків.
16.04.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надано уточнену позовну заяву, належні докази направлення сторонам копій позовної заяви і доданих до неї документів, та усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.05.2025. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-1 - Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкладено підготовче засідання на 27.05.2025.
16.05.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача-1 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог прокурора, відповідно до змісту яких позивач-1 підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2025 відкладено підготовче засідання на 17.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.06.2025.
23.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача-1.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 відкладено розгляд справи по суті на 19.08.2025.
Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялась ухвали суду від 14.04.2025, 21.04.2025 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), 13.05.2025, 27.05.2025, 17.06.2025, 26.06.2025, 28.07.2025 в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 182, 244 том 1; 8, 21, 29, 39, 47 том 2).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 21.04.202 - 21.04.2025 (о 17:19), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 07.05.2025 включно.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску строку суду також не повідомлено.
Станом на 19.08.2025 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 19.08.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Дніпропетровська обласна рада рішенням №525-22/XXIII від 19.03.2002 затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду області, до якого увійшов об'єкт природно-заповідного фонду "Долина річки Бик", розташований у Межівському районі Дніпропетровської області (а.с. 41-48 том 1).
Рішенням Дніпропетровської обласної ради "Про створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" №440-19/VІ від 21.06.20113 на території Межівського району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик" (а.с. 49-зворотній аркуш 49 том 1).
Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" розроблено Дніпропетровським національним університетом на замовлення управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Зазначений проект містить картографічні матеріали і визначає, зокрема, місце розташування заказника, його ландшафтну характеристику, а також режим його використання (а.с. 50-95 том 1).
До його складу включені землі лісового та водного фонду, а також землі природоохоронного призначення (пасовища), що займають прибережні ділянки. Загальна площа ландшафтного заказника "Долина річки Бик" становить 2758,3га.
Ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик" розташований у межах Межівського району Дніпропетровської області на території Новогригорівської та Слов'янської сільських рад.
На території заказника "Долина річки Бик" забороняється будь-яке будівництво, випалювання сухої рослинності, стихійний відпочинок, автомобільні стоянки, розведення вогнищ за винятком місць, спеціально відведених для цих цілей.
Не зважаючи на створення вказаного об'єкту природно-заповідного фонду і фактичного віднесення земельних ділянок, на яких він розташований, до категорії земель природно-заповідного фонду, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-3740/15-18-СГ від 26.09.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, для продажу прав оренди на неї на земельних торгах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту, на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 80,8751га, у тому числі 80,8751га пасовища з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 (а.с. 102 том 1).
24.06.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області було зареєстроване право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281, площею 80,8751га на підставі пункту 24 Прикінцевих положень Земельного кодексу України (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1669696812226).
За результатами проведення земельних торгів 17.06.2021 Слов'янська сільська рада (орендодавець) уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (орендар) договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281, площею 80,8751га, відповідно до якого земельна ділянка надана в оренду на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 1669696812226) 25.08.2021 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Богдан Т.Л. на підставі договору оренди землі б/н від 17.06.2021 (а.с. 104 том 1) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (ЄДРПОУ 38432006), номер запису про інше речове право: 43698536 індексний номер рішення: 60073762 від 30.08.2021. Датою закінчення дії вказаного речового права є 17.06.2028.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" набуло право оренди на земельну ділянку площею 80,8751га з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Так, відповідно до пункту 1.1 договору оренди від 17.06.2021 (далі - договір) орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 17.06.2021 №1 за лотом 68008 (а.с. 103-зворотній аркуш 103 том 1) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, загальною площею 80,8751га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281, яка розташована: Дніпропетровська область, Синельниківський район (Межівський район), Слов'янська сільська рада (за межами населеного пункту).
Згідно з пунктом 2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 80,8751га, у тому числі: 80,8751га сіножаті.
Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (пункт 2.3 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що договір укладено на строк 7 років.
Прокурор вважає, що інтереси держави порушені незаконною реєстрацією права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем, безпідставною зміною цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду, недодержанням встановленого чинним законодавством особливого режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду на землях природно-заповідного призначення (ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик"). На думку прокурора наведене є підставою для визнання договору оренди недійсним, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Слов'янської сільської ради.
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором слід зазначити наступне.
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, Слов'янської сільської ради прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що усвідомлена пасивна поведінка позивача-2, який є стороною за оспорюваним договором та до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є достатньою для втручання прокурора.
При цьому прокурор звертає увагу суду на відповідні висновки з цього питання Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Шахтарською окружною прокуратурою на адресу Слов'янської сільської ради надіслано запити №64/1-218вих-25 від 26.02.2025 та №64/1-303вих-25 від 20.03.2025 щодо формування та відведення спірної земельної ділянки, розташованої у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" та щодо вжитих заходів представницького характеру в питанні повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду відповідно. При цьому прокурором надано розумний строк для вжиття відповідних заходів та інформування його про результати розгляду повідомлень.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю правових підстав для усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, наявністю/відсутністю правових підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та наявністю/відсутністю правових підстав для повернення земельної ділянки власнику.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 178 Цивільного кодексу України, якою врегульовано питання оборотоздатності об'єктів цивільних прав, передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.
Відповідно до частини другої цієї статті, види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі статтею 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" закріплено аналогічний перелік об'єктів природно-заповідного фонду України: заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Отже, відповідно до статей 43, 44 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ландшафтні заказники місцевого значення є об'єктами природно-заповідного фонду України, а земля під ними - землею природно-заповідного фонду.
Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.
Статтею 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Частиною третьою статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
На виконання вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" з метою визначення завдань, наукового профілю, характеру функціонування і режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду році розроблено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик".
Відповідно до пункту 2.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик" заказник створено з метою збереження і відтворення цінного природного ландшафту та відновлення чисельності популяцій багатьох рідкісних видів рослин і тварин.
Основними завданнями заказника, відповідно до пункту 2.2 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик", є збереження в природному стані цінної екосистеми і геологічних утворювань, збереження характерного даному ландшафту генетичного фонду тварин і рослин, особливо цінних і зникаючих, підтримка загального екологічного балансу в регіоні, поширення еколого-освітніх знань.
Режим території ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" визначений у пункті 3.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Долина річки Бик". Так, на території заказника забороняється будь-яка діяльність, зокрема що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану та суперечить меті та завданням Заказника, передбачені цим положенням, в тому числі: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, що може вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафтів, які не пов'язані з охороною території Пам'ятки природи та надання земельних ділянок під забудову чи у господарське використання; розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, пересування механічних транспортних засобів (крім службового транспорту землекористувача) за винятком шляхів загального користування; геологорозвідувальні і підривні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву, гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, меліоративні роботи; засмічення території заказника, зберігання отрутохімікатів, твердих побутових та інших відходів; знищення та пошкодження дерев, чагарників, трав'яної рослинності; суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності; полювання; збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень; у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах); інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.
Необхідно зазначити, що цільове призначення земельної ділянки варто розуміти як визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання). Водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, передбаченого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які встановлюються для збереження та охорони цих земель.
За таких обставин, установлене спірній земельній ділянці цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва жодним чином не впливає на її обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості її справжнього використання за таким призначенням, оскільки з часу створення заказника "Долина річки Бик" ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об'єкта.
Крім того, статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, а заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.
Відповідно до статей 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Статтею 5 Закону України "Про екологічну мережу України" передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про екологічну мережу України", екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
У статті 4 Закону України "Про екологічну мережу України" вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною. Тобто, відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України, належать до обмежено оборотоздатних об'єктів.
Земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність і підлягає захисту шляхом пред'явлення негаторного позову про її повернення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі №487/10127/14-ц, від у справі №359/281/18-ц, від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від у справі №676/190/18, від 22.06.2022 у справі №367/4140/16-ц).
Отже, практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов'язане із позбавленням права володіння.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування.
Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Також у постанові №911/3306/17 від 03.09.2020 №911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок.
Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га у межах ландшафтного заказника місцевого значення свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або для будь-якої іншої діяльності, що суперечить її цільовому природно-заповідному призначенню, що підтверджується листом фізичної особи-підприємця Руденка С.М., згідно якого сертифікованим інженером-землевпорядником (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №010591) проведено топографо-геодезичні роботи, в результаті яких встановлено, що земельна ділянка площею 80,8751га з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" (а.с. 134-137 том 1).
Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 у межах ландшафтного заказника місцевого значення свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки у оренді з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Так, згідно із положеннями частини третьої статті 93 Земельного кодексу України, не підлягають передачі в оренду земельні ділянки у межах природно-заповідного фонду.
За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, викладеною у листі від 09.11.2023 №2-1031/0/261-25, земельна ділянка за кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик".
Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до пункту "в" частини третьої статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угод недійсними.
Стаття 203 Цивільного кодексу України закріплює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (стаття 215 Цивільного кодексу України).
Зміст статей 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить, що недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, зокрема дефектів (незаконності) змісту, форми, суб'єктного складу, волевиявлення тощо.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін і яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до частини третьої статті 92 Земельного кодексу України, не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, Слов'янська сільська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Земельний Регіон" в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га, розташовану у межах ландшафтного заказника місцевого значення заказника "Долина річки Бик" всупереч положень чинного законодавства, зокрема, частини третьої статті 92 Земельного кодексу України.
А отже, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2021, укладеного між Слов'янською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний Регіон", є обґрунтованими.
Позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведеної за Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний Регіон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2021.
Оскільки під час розгляду цієї справи суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2021, позовні вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний Регіон" є обґрунтованою.
Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради суд зазначає наступне.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (стаття 321 Цивільного кодексу України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Як встановлено судом вище, договір оренди від 17.06.2021, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" використовується земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281, має бути визнаний судом недійсним.
А отже, вимога прокурора про усунення перешкод власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради є обґрунтованою.
З огляду на викладене, позовні вимоги Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Слов'янської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягають витрати по сплаті судового збору у сумі 7267,20грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Керівника Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Слов'янської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду - задовольнити у повному обсязі.
Усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2021, укладеного між Слов'янською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (орендар), щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик" шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 30.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43698536).
Усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:02:002:0281 площею 80,8751га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 18, каб. 427, ідентифікаційний код 38432006) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська обл.,
м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код: 02909938) 7267,20грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 28.08.2025.
Суддя В.О. Татарчук