Справа № 756/6960/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1355/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
29 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодара, РФ, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08.11.2022 до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022, визначено остаточне покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, 07.03.2023 ОСОБА_8 замовив через мобільний додаток «Telegram» психотропну речовину. Після чого 07.03.2023, ОСОБА_8 , перебуваючи в Оболонському районі, точну адресу досудовим слідством не встановлено, в кущах знайшов пакет з порошкоподібною речовиною - амфетамін, яку поклав до кишені куртки, тим самим незаконно її придбав та почав зберігати. У подальшому ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Литовський, 6-А, о 18 год., був зупинений працівниками поліції, на запитання яких повідомив, що незаконно її придбав та зберігає психотропну речовину для власного вживання, без мети збуту. Після цього, за вказаною адресою прибула слідчо-оперативна група Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, якій ОСОБА_8 , добровільно надав для вилучення пакет із психотропною речовиною амфетамін, масою 1,792 г.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
В апеляційній скарзі прокурор просить змінити вирок частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 2 ст. 309 до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71,72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08.11.2022, остаточно визначивши до відбуття покарання у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційної скарги не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність правової кваліфікації, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування вимог ст. ст. 71,72 КК України.
Зазначає, що у вироку суду помилково було зазначено, що ОСОБА_8 раніше судимий вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року до 2 років позбавлення волі, однак за зазначеним вироком ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджений до 2 років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Тому зазначає, що враховуючи, що нове кримінальне правопорушення вчинено до відбуття покарання, призначеного попереднім вироком, остаточне покарання обвинуваченому належало визначити в порядку ст. 71 КК України з урахуванням положень ст. 72 КК України, при цьому остаточне покарання не може перевищувати 2 років позбавлення волі.
Захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі просить змінити вирок суду та призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України , застосувавши положення ч. 3 ст. 72 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_8 був засуджений вироком Оболонського районного суду м.Києва від 08.11.2022 року до 2 років обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, а не до позбавлення волі, як зазначено у оскаржуваному вироку. Вказані обставини, призвели до неправильного застосування положень ст. 72 КК України.
Вважає, що при призначенні покарання судом не було враховано наявності інших пом'якшуючих обставин, а саме тяжкої хвороби батька обвинуваченого та необхідність постійної сторонньої допомоги зі сторони ОСОБА_8 , а тому покарання у виді штрафу буде належним та прийнятним з огляду на зазначені обставини.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та заперечував частково проти задоволення апеляційної скарги захисника, захисника обвинуваченого, яка підтримала свою апеляційну скаргу та частково заперечувала проти апеляційної скарги прокурора,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були дотримані не в повній мірі.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за обставин, викладених у вироку, учасниками судового провадження не оспорюється.
Доводи прокурора та захисника з приводу неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.
Відповідно до ст.ст. 409, 413 України підставою для зміни вироку є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 1 рік.
Даним вироком ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 2 років та 1 місяця позбавлення волі.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Разом з тим, при призначенні покарання за сукупністю вироків судом першої інстанції було неправильно визначене остаточне покарання ОСОБА_8 , оскільки суддя, усупереч змісту вироку Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року, врахував , що ОСОБА_8 був засуджений до покарання у виді 2 років позбавлення волі ( а не обмеження волі) і саме невідбуту частину такого покарання обчислював при визначенні покарання за правилами ст.71 КК України.
За таких обставин вирок суду підлягає зміні у частині призначеного покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків.
Доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного через суворість є необґрунтованими.
При обранні виду та розміру покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, через нетривалий проміжок часу після засудження за попереднім вироком, та обставину, що пом'якшує покарання, у вигляді щирого каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що визначене судом покарання в повній мірі відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченогоі підстави для застосування до обвинуваченого покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді штрафу відсутні.
Наявність на утриманні хворого батька не є тією обставиною, яка істотно знижує ступінь небезпечності вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, оскільки не вплинула на вчинення ним нового умисного кримінального правопорушення під час хвороби близької людини. Проте зазначена обставина враховується судом при встановленні розміру невідбутої частини покарання за попереднім вироком під час визначення остаточного покарання за сукупністю вироків.
За таких обставин апеляційна скарга прокурора та захисника підлягають задоволенню частково, а вирок - зміні у частині, що стосуються попередньої судимості ОСОБА_8 у вступній частині вироку, та у частині призначення покарання.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги прокурора та захисника задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 змінити.
У вступній частині вироку визначити, що ОСОБА_8 раніше судимий вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року до 2 років обмеження волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Вважати ОСОБА_8 засудженим на ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року та призначити до відбування покарання у виді 1 року та 1 місяця позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: