Справа №757/25269/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/394/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
20 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 05 серпня 2024 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 29 березня 2024 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12021000000001006.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою.
Апелянт вказує на те, що відповідно до повідомлень про підозру у кримінальному провадженні 12021000000000256 від 19.02.2021 року та № 12021000000001006 від 04.08.2021 року, предметом злочину є одні й ті ж транспортні засоби. Таким чином склалась ситуація, що кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_7 було закрито, а пізніше в іншому провадженні за тим самим фактом було знову повідомлено про підозру.
Також апелянт звертає увагу на те, що 09 червня 2022 р. з кримінального провадження 12019000000000127 були виділені в окреме провадження матеріали кримінального провадження 12022000000000497. В постанові прокурора ОСОБА_8 , зазначено, що вважати початком досудового розслідування 25.02.2019 р., коли було повідомлено про підозру особам у кримінальному провадженні №12019000000000127.
Приймаюче таке процесуальне рішення, та визначаючи дату початку досудового розслідування, прокурор керувався положеннями ч. 7 ст. 217 КПК України, відповідно до якої, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали. Тобто досудове розслідування фактично розпочалось до введення в країні воєнного стану.
Далі, цього ж дня, 09.06.2022 р. прокурор виніс постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування, а саме: були об'єднанні кримінальні провадження 12021000000001006 та 12022000000000497. Об'єднаному провадженню присвоєно номер 12021000000001006 та днем початку досудового розслідування встановлено день реєстрації зазначеного провадження, тобто 04.08.2021 р.
Дане визначення строків досудового розслідування є незаконним, адже в ч.7 ст. 217 КПК України зазначено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Отже днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні 12022000000000497, відповідно до постанови прокурора ОСОБА_8 про виділення матеріалів досудового розслідування, є 25.02.2019 р, а днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні 12021000000001006 є дата фактичного внесення відомостей до ЄРДР, тобто 04.08.2021р.
Як видно із викладеного, фактично досудове розслідування у кримінальному провадженні 12022000000000497 розпочалось раніше ніж у кримінальному провадженні 12021000000001006, і за приписами положень ч.7 ст. 217 КПК України прокурор, об'єднуючи матеріали досудових розслідувань №12022000000000497 та №12021000000001006 повинен був визначити строк початку досудового розслідування 25.02.2019 р. а не 04.08.2021 р.
Сторона захисту вважає, що така помилка прокурором було допущена свідомо, для того щоб в подальшому в нього з'явилась формальна підстава не звертатись до слідчого судді з клопотаннями про продовження строків досудового розслідував адже станом на час об'єднання кримінальних проваджень ч. 8 ст. 615 КПК України діяла в наступній редакції: «у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.»
Однак, матеріали кримінального провадження № 12022000000000497 виділялись із кримінального провадження де особі повідомлялось про підозру, а дата початку строку досудового розслідування була визначена до введення воєнного стану.
За таких обставин сторона обвинувачення повинна була звертатись до слідчого судді за приписами ст. 219 КПК України, в редакції до введення воєнного стану, з метою продовження строків досудового розслідування, адже строк досудового розслідування фактично сплив через 18 місяців після об'єднання кримінальних проваджень, а саме 09 лютого 2024 р.
Сторона захисту зверталась до Печерського районного суду м. Києва із запитом, з відповіді на який стало відомо, що у кримінальних провадженнях 120210000000001 та 12021000000001006 слідчими суддями не приймались рішення про продовження строків досудового розслідування.
За таких обставин повідомлення про підозру ОСОБА_9 , було зроблено поза межами строків досудового розслідування.
Також апелянт зазначає, що 01 квітня 2024 р. прокурором Офісу Генерального прокурора було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12021000000000256 від 19.02.2021 року.
При детальному аналізі повідомлень про підозру у кримінальних провадженнях №12021000000000256 та №12021000000001006, слідує що всі складові складу злочинів, які інкримінувались раніше та інкримінуються тепер є повністю ідентичними.
Пересвідчитись в даному твердженні можна дослідивши два повідомлення про підозру, які долучаються до даної скарги.
За таких обставин кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_7 та інш. внесене до ЄРДР за № 12021000000001006 від 04.08.2021 підлягає закриттю.
Не дивлячись на це було прийнято рішення про повторне повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, провадження по яким було закрито.
Зважаючи на закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001006, проведення досудового розслідування здійснення слідчих дій відносно ОСОБА_7 є неможливим.
За вказаних обставин суд першої інстанції повинен був врахувати наведені аргументи та прийти до висновку про задоволення поданої скарги. Натомість фактично суд не навів в оскаржуваній ухвалі доводів, які б спростовували позицію сторони захисту та відмовив у задоволенні скарги.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що не дивлячись на те, що дата ухвалення судового рішення зазначена 05.08.2024 р., фактично вона була підписана судом та направлена сторонам 28.10.2024 р., що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису який прикріплений до самого рішення в системі Електронного суду. Таким чином, строк на подачу апеляційної скарги стороною захисту не був пропущений.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, також зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 , направлено до Голосіївського районного суду м. Києва, для його розгляду по суті пред'явленого обвинувачення, на даний час проводиться підготовче судове засідання, а тому доводи сторони захисту щодо порушення строків досудового розслідування та закриття кримінального провадження можуть розглядатися під час підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва 05 серпня 2024 року, які викладені в клопотанні захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
З наявних матеріалів судового провадження убачається, що 31.05.2024 адвокат ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернувся до Печерського районного суду у місті Києві зі скаргою на повідомлення про підозру від 29.03.2024 ОСОБА_7 , у рамках кримінального провадження №12021000000001006.
05.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаної скарги про скасування повідомлення про підозру.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що 29 березня 2024 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні 12021000000001006 від 04.08.2021 був повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 289, ч.4 ст. 190 КК України.
Дослідивши матеріали скарги та надану копію на повідомлення про підозру, слідчий суддя встановив, що посилання сторони захисту на необґрунтованість пред'явленої підозри, яка не відповідає зібраним в ході досудового розслідування матеріалам, є безпідставними, оскільки порядок повідомлення про підозру дотримано, а зміст її відповідає положенням ст. 277 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя врахував, доводи сторони захисту, щодо обґрунтованості підстав для скасування повідомлення про підозру та встановив, що вони не можуть лягти в основу підстав необґрунтованості пред'явленої підозри, оскільки доказів на підтвердження таких обставин немає.
При цьому, слідчим суддею враховано, що на даній стадії досудового розслідування обставини викладені у повідомленні про підозру вказують на достатність підстав причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що повідомлення про підозру від 29.03.2024 ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 190 КК України є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, у зв'язку з чим у задоволенні скарги відмовив.
Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 29 березня 2024 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні №12021000000001006, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
При цьому під час апеляційного розгляду встановлено, що у кримінальному провадженні №12021000000001006 від 04.08.2021, досудове розслідування закінчено та складено обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , який направлено до Голосіївського районного суду м. Києва, для розгляду по суті пред'явленого обвинувачення, на даний час триває підготовче судове засідання.
Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
При цьому у разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином є слушними твердження прокурора, що доводи апелянта щодо порушення строків досудового розслідування, а також, щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження, з урахуванням зазначеного є предметом судового розгляду за обвинувальним актом, який скерований до суду.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Поновити захиснику ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвалислідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4