Справа № 620/2712/25
27 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, суддя Виноградова Д.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 окремої механізованої бригади в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 окремою механізованої бригади в/ч НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військовачастина НОМЕР_2 ) щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 16.10.2024;
- зобов'язати НОМЕР_1 окрему механізованої бригади (військову НОМЕР_3 ) надати відповідь на звернення позивача від 16.10.2024.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 окремої механізованої бригади в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, в обгрунтування якої зазначено, що до спірних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду. Крім того, зазначає, що звернення від 16 жовтня 2024 року до командира, щодо надання довідок форми 5 про обставини отриманих поранень, позивач передав діловоду ОСОБА_2 , який знаходився поблизу м. Павлоград, Дніпропетровської області.
Відповідно до ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегією суддів в ході апеляційного розгляду справи розглянуто клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовлено у його задоволенні у зв'язку з відсутністю підстав для залучення третьої особи на даній стадії розгляду справи.
Окрім того, судом апеляційної інстанції самостійно було витребувано дані щодо місцезнаходження військової частини та отримано дані засобів електронного зв'язку за електронною адресою відповідача. Також судовою колегією встановлено, що військовоа частина має електронний кабінет в системі «Електронний суд» куди суд має направляє всю кореспонденцію у зв'язку з розглядом даної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом даної справи є оскарження позивачем бездіяльності НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_4 ), щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 16.10.2024, а саме за фактом отримання позивачем 23.06.2023 травми та не складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої згідно з додатком № 5 донаказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, що суд першої інстанції відніс до спору, пов'язаного із проходженням публічної служби.
Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції з посиланням на ст. ст. 123, 169 КАС України зазначив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки його вимоги повязані з проходженням публічної служби.
Колегія суддів не може погодитись з такими доводами суду першої інстанції з огляду на таке.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Приписи пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як убачається з витягу з наказу військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2025 ОСОБА_1 з 08.01.2025 виключений зі списків особового складу частини так як вибув до нового місця служби до м. Чернігів.
16 жовтня 2024 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом в якому повідомляв про обставини отримання ним травм під час участі у бойових діях 23 жовтня 2023 року та 16 грудня 2023 року та просив надати довідку додатку 5 про обставини вищезазначених травм, яка необхідна для пов'язання травм із захистом Батьківщини при проходженні військово-лікарської комісії. Проте, відповіді на даний рапорт позивач не отримав, що унеможливлює проходження ним ВЛК, МСЕК та отримати одноразову грошову допомогу при пораненні.
Отже, позивач є військовослужбовцем і питання направлення рапорту до військової частини, де він раніше проходив військову службу та отримав відповідні травми, пов'язане з витребуванням необхідних для проходження ВЛК документів.
Проте, суд першої інстанції зазначені доводи позивача не перевірив, не встановив коли виникла необхідність у позивача пройти ВЛК, МСЕК та надати такі документи на розгляд лікарських комісій.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що участь у військових діях та мобілізація були визнані обставинами, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Це не просто юридичне рішення - це акт справедливості, який визнає реалії воєнного стану.
Верховний Суд у своїй численній практиці зазначав, що для військовослужбовців, які мобілізовані та беруть участь у бойових діях, можуть бути визнані поважними причини для поновлення строків звернення до суду. Ключовими факторами є об'єктивна неможливість доступу до правової допомоги, перебування у віддалених чи небезпечних місцях, а також концентрація на виконанні службових обов'язків. Це відповідає конституційному праву військовослужбовців на захист від необґрунтованих обмежень доступу до правосуддя.
КАС ВС також сформував висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна.
Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Також в своїх постановах КАС ВС зазначав, що сам факт введення воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Водночас, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що позивач є учасником бойових дій, мобілізований, отримав травму та намагається витребувати від військової частини, в якій він проходив службу, необхідні для проходження медичної комісії документи, проте жодної відповіді не отримав.
Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи суду першої інстанції про те, що позивач не долучив до матеріалів справи належним чином засвідчених доказів та, доказів, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою, яка має право отримувати документи від імені НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_2 ), оскільки повернення позовної заяви було на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169, 123 КАС України у звязку з пропуском строку звернення до суду з позовом, а підстави, вказані в заяві, визнано неповажними.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено з якої дати суд обчислює строк, зазначаючи в оскаржуваній ухвалі, що позивач мав дізнатися про порушене його право на отримання запитуваної інформації, оскільки, як убачається з матеріалів справи, жодної відповіді на запит позивач не отримав.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу про повернення позовної заяви з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до ст. 320 КАС України вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року скасувати, а справу №620/2712/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 окремої механізованої бригади в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Мельничук В.П.