Справа № 580/4363/24 Головуючий у І інстанції - Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
26 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту І Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні в період з 01.01.2020 по 17.12.2020 рік включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити Позивачу:
- за період з 01.01.2020 по 21.06.2020 рік включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 4200,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 1350,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України 14.11.2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- за період з 21.06.2020 по 17.12.2020 рік включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 4200,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 1450,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України 14.11.2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- за період з 01.01.2020 по 17.12.2020 рік включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів мого посадовою окладу в період: - з 01.01.2020 по 17.12.2020 рік 4200,00 грн на місяць; та розміру окладу за військове звання в період: - з 01.01.2020 по 21.06.2020 рік 1350,00 грн на місяць;
- з 21.06.2020 по 17.12.2020 рік 1450,00 грн на місяць, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
16 червня 2025 року Позивачем подано заяву в порядку статті 378 КАС України, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на його користь нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 28 693,37 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що Військовою частиною НОМЕР_1 вищевказане рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року виконано лише в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення, а нараховані кошти за перерахованим грошовим забезпеченням у сумі 28 693,37 грн виплачені не були. Таким чином, на переконання ОСОБА_1 , належним способом виконання судового рішення буде стягнення вказаних коштів з Боржника на користь Стягувача.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про зміну способу виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у Заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обраний Заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення у сумі 28 693,37 грн не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року, зокрема зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
На виконання вищевказаного рішення суду, 17 лютого 2025 року Відповідачем була надана довідка про нарахування грошового забезпечення на загальну суму 28 693,37 грн.
Згідно листа Військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 № 1200/148/9/51/184 рішення суду не виконане у зв'язку з відсутністю фінансування за відповідною статтею Міністерством оборони України.
Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24 на час подачі заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення Відповідачем повністю не виконано.
Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній адміністративній справі шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь Позивача на виконання рішення суду невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 28 693,37 грн.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, заява про зміну способу та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24 задоволенню.
Частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані касаційні скарги після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Таким чином, зазначеними вище нормами КАС України не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення після перегляду її в апеляційному порядку.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядок виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 580/4363/24 із:
«Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 до 17.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.» на:
«Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) нарахованого, але невиплаченого грошового забезпечення в розмірі 28 693,37 (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 37 копійок.».
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко
Повний текст складено 26.08.2025 року.