27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9353/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.09.2024 №923270816621 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком з 18.09.2024.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що за періоди з 2012 по 2023 роки у індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача відсутні дані про сплату страхових внесків, відповідно до наведених вище положень законодавства такі періоди не підлягають для врахування під час визначення права на призначення пенсії.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 18.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ з заявою про його переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 26.09.2024 №923270816621 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 31 рік, а страховий стаж позивача становить 26 років 6 місяців 17 днів.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Як встановив суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що його страховий стаж становить 26 років 6 місяців 17 днів, а мінімально необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить, у випадку позивача, 31 рік.
Органом Пенсійного фонду не зараховано до стажу позивача періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 18.10.1983 серії НОМЕР_1 у ТОВ «Універсал спецтрейд» з 09.01.2012 по 12.07.2016, у ТОВ «Белстейт» з 01.08.2016 по 30.12.2019, у ТОВ «АЛВС» з 27.01.2020 по 14.02.2023, у ТОВ «СМГ» з 16.02.2023 по 31.03.2023, оскільки відсутні відомості щодо сплати страхових внесків за цей період.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що у справі, що розглядається, трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача у період з 09.01.2012 по 12.07.2016 у ТОВ «Універсалспецтрейд», з 01.08.2016 по 30.12.2019 - ТОВ «Белстейт», з 27.01.2020 по 14.02.2023 - ТОВ «АЛВС» та з 16.02.2023 - ТОВ «СМТ».
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно зі статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Суд вірно врахував наявність довідки форми ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», в яких відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Універсалспецтрейд», ТОВ «Белстейт» та ТОВ «АЛВС», а останні виступали страхувальниками.
Суд також вірно зазначив, що не нарахування та не сплата страхових внесків роботодавцем не може бути підставою для не врахування періоду роботи до страхового стажу для призначення пенсії.
Судом також вірно було взято до уваги, що в рішенні відповідача про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком від 26.09.2024 не зазначено про те, що позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу певних періодів трудової діяльності, як і не зазначено причин такої відмови.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 27 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш