про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 рокусправа № 380/17250/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка), від імені якої діє представник Дзундза Ю.Р., звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 09.11.2020 року з урахуванням дня фактичної виплати 23.12.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 09.11.2020 року з урахуванням дня фактичної виплати 23.12.2023 року.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим КАС України з огляду на таке:
норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно як із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України. Судова практика Верховного Суду щодо застосування цих положень КАС України в спорах щодо стягнення заробітної плати чи інших виплат осіб, що проходять публічну службу, зводиться до такого - в статті 122 КАС відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах щодо порушення законодавства про оплату праці. Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю; при вирішенні питання щодо тривалості строку звернення до суду слід керуватися ст. 233 КЗпП.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Окрім визначення тривалості строку звернення до суду з описаним позовом іншим важливим питанням є визначення дати, з якої слід обчислювати перебіг строку звернення до суду з позовом.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач 30.11.2023 на виконання рішення суду у справі №380/14620/22 виплатив заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 34383,88 грн. та не виплатив компенсацію втрати частини доходів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 висловив правову позицію щодо застосування строку звернення до суду, крім іншого, дійшов висновків по те, що: «нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати. З першого дня наступного місяця після отримання заборгованості особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду».
При вирішенні цього спору суд враховує наведені вище висновки касаційного суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин.
Обов'язок нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати виникає в особи, що прострочила виплату доходу, у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості, одночасно/після здійснення виплати простроченого доходу. А тому спір щодо (не)нарахування компенсації втрати частини доходу виникає з першого числа місяця, наступного за місяцем виплати доходу.
Отже, спірні правовідносини (щодо виконання відповідачем обов'язку нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із його несвоєчасною виплатою) виникли 23.12.2023, коли на рахунок ОСОБА_1 від ВЧ НОМЕР_1 надійшли кошти. Оскільки в місяці виплати простроченого доходу (грудні) тридцять один день, то ВЧ НОМЕР_1 в силу Закону №2050-ІІІ повинна була нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із його несвоєчасною виплатою в до 31.12.2023.
За таких обставин строк звернення до суду із позовом щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу обчислюється з 01.01.2024 та сплив 31.03.2024. Позивачка звернулася до суду з цим позовом лише 21.08.2025, а отже - пропустила як тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України (в редакції, що діяла на момент виникнення спору щодо компенсації - якщо вважати цей спір пов'язаним з трудовими відносинами), так і загальний шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України (якщо не прив'язуватися до виду доходу, що виплачений із простроченням).
Отже, позивачці разом із позовом слід було додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави цього пропуску та додати докази на підтвердження існування таких обставин.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачці слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб - скерувати суду шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему, підсистема «Електронний суд») заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, а також докази на підтвердження викладених обставин (у випадку пропуску такого).
Якщо позивачка буде скеровувати заяву про усунення недоліків поштою на паперових носіях, то повинна зробити це в семиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали (десятиденний строк суд встановив для скерування такої заяви засобами електронного зв'язку).
Якщо для виконання вимог КАС України та цієї ухвали буде потрібно більше часу, позивачка вправі звернутися до суду з клопотанням про продовження цього строку.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович