про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1679/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Тарасової Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 серпня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Тарасової Тетяни Сергіївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розслідування обставин отримання старшим лейтенантом ОСОБА_1 травми 19 грудня 2024 року під час бойового завдання відповідно до вимог статті 85 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, згідно Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказам Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371;
- скасувати як протиправний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 №855/нагд «Про призначення службового розслідування»;
- скасувати як протиправний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2025 № 52/нод «Про результати службового розслідування» і відповідно довідку Ф 5 № 949/844 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 07.02.2024, видану на підставі цього наказу;
- скасувати як протиправний Акт службового розслідування №1139, затверджений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2025 № 52 нод;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо обставин отримання старшим лейтенантом ОСОБА_1 травми 19 грудня 2024 року під час бойового завдання за правилами, встановленими Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України24.12.2021 №1667/37289;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути документи щодо обставин отримання старшим лейтенантом ОСОБА_1 травми 19 грудня 2024 року під час бойового завдання. За результатами повторного розгляду надати ОСОБА_1 . Довідку форми 5.
Згідно з пунктами 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
До позовної заяви представником позивача додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався 07.02.2025, отримавши акт службового розслідування та довідку № 949/844 про обставини травми. Позивач бажав реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку, але був обмежений у вчиненні ним всіх необхідних і можливих дій, перебуваючи на стаціонарному лікуванні, оскільки процес відновлення його здоров'я зайняв з 22.12.2024 по 05.06.2025, що дорівнює 165 днів або 5,5 місяців. Крім того, позивач 05.03.2025 звернувся з рапортом до командира, однак рапорт задоволений не був та відповіді на нього позивач не отримав.
Також представником позивача зазначено, що до спірних правовідносин мають застосовуватися положення частини другої статті 122 КАС України.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначеної норми дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Цією нормою установлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які своєю чергою не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Суд зазначає, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції).
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, спірні правовідносини стосуються проходження позивачем публічної служби, а саме: проведення службового розслідування та прийняття рішення за його результатами.
Таким чином, процесуальним законом визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, в тому числі і військової служби.
Отже, позивач повинен був звернутися до суду з цим позовом у строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, тобто протягом одного місяця, а не протягом шестимісячного строку, як зазначено представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, посилання представника позивача на застосування до заявлених вимог частини другої статті 122 КАС України є помилковими.
В клопотанні зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще 07.02.2025, але був обмежений у вчиненні необхідних і можливих дій, перебуваючи на стаціонарному лікуванні до 05.06.2025.
При цьому, в клопотанні зовсім не зазначено та не надано доказів того, як саме перебування на стаціонарному лікуванні перешкоджало позивачу звернутися за правовою допомогою, гарантованою йому статтею 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» протягом строку, який пропущено. Не надано доказів перебування позивача на лікуванні обставин, що перешкоджали зверненню як самого позивача до суду, так і зверненню за юридичною допомогою (наявність тяжкого захворювання, яке унеможливлювало вчинення позивачем процесуальних дій, перебування в реанімації тощо).
Суд зауважує, що саме по собі перебування на лікуванні не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки доказів того, що протягом усього періоду лікування позивач не мав можливості реалізувати своє право на звернення до суду, матеріали позову не містять.
Крім того, зазначено, що на стаціонарному лікуванні позивач перебував до 05.06.2025, а до суду звернувся лише 22.08.2025, тобто, більш ніж через два місяці після закінчення лікування.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а від 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23 вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
У зв'язку з викладеним, вказані в клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення зазначених вимог КАС України в позовній заяві не зазначено обґрунтування вимог щодо оскарження наказу від 28.12.2024 №855/нагд «Про призначення службового розслідування», з урахуванням того, що вказаний наказ вже реалізовано. Не зазначено, яким чином скасування вказаного наказу буде сприяти поновленню порушених прав позивача.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 169, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Тарасової Тетяни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів;
- уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 КАС України.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяС.В. Борзаниця