27 серпня 2025 року о/об 14 год. 40 хв.Справа № 280/5443/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі - позивач, ЗОВ ФСЗОІ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаппування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 57165,28 грн.
У позовній заяві зазначено наступне. Відповідачем не сплачено всупереч вимогам ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70, заявлену суму адміністративно-господарської санкції і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Відповідач вважає не обґрунтованими «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік та розрахунок пені, зроблених за приписами ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Відповідач заперечував проти позовної заяви.
Ухвалою судді від 11.07.2025 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач створив та надіслав відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зазначено: 1) «Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб» - «8»; 2) «Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб» - «0»; 3) «Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць» - «1»; 4) «Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн» - «884140,98»; 5) «Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн» - «110517,62»; 6) «Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць» - «0,00»; 7) «Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн» - «55258,81».
Через порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 1906,47 грн.
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи: Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (ст.ст.1, 18, 19, 20); «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70; «Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 за №14-1, Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 за №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (набрав чинності з 17.03.2023); Господарського кодексу України (ст.ст.55, 238); Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (ст.4); та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Так, згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
У ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК або рекомендації у сфері зайнятості та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК або рекомендації у сфері зайнятості, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань. (…).
Відтак, з урахуванням наведених вище норм законодавства України обов'язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю покладається не тільки на роботодавців, а і на державну службу зайнятості.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.24 Закону України «Про зайнятість населення» до заходів сприяння зайнятості населення належать: сприяння зайнятості осіб, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.
За п.1.1 «Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»», затвердженого 12.04.2022 наказом Міністерства економіки України №827-22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за №565/37901 (надалі - «Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»»), цей Порядок визначає механізм подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - форма №3-ПН).
Як зазначено у п.1.5 «Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»», форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).
За матеріалами справи, відповідач інформував центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом подання звітності форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» щодо працевлаштування осіб з інвалідністю за сприяння Державної служби зайнятості України, що підтверджується звітністю форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (звітність подана: 15.01.2024, 15.05.2024, 14.06.2024, 25.07.2024, 23.08.2024, 19.11.2024, 17.12.2024).
Про направлення відповідачем звітності форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до центру зайнятості свідчать підписи відповідальної особи центру зайнятості на цій звітності.
Судом враховано наведене у листі Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 23.04.2025 за №1241/03/04-20 «Про надання інформації» на адресу ФОП ОСОБА_1 - «… На лист фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 14.04.2025 №14/04/25 щодо надання інформації Запорізька філія Запорізького обласного центру зайнятості повідомляє наступне. ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) надавало Звітність за Формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: -15.01.2024 на вакансію за посадою лікар-педіатр; -15.05.2024 на вакансію за посадою лікар-педіатр; -14.06.2024 па вакансію за посадою лікар-педіатр; -25.07.2024 на вакансію за посадою лікар-педіатр; -23.08.2024 на вакансію за посадою лікар-педіатр; -19.11.2024 на вакансію за посадою лікар-педіатр; -17.12.2024 на вакансію за посадою лікар-педіатр; Протягом 2024 року центром зайнятості не направлялися особи з інвалідністю для працевлаштування на зазначену вакансію, оскільки на обліку не перебували особи, які б відповідали Вашим вимогам на посаду лікар-педіатр. Протягом 2024 року, а саме 25.07.2024, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймала участі у заході, який проводився центром зайнятості у напрямку працевлаштування осіб з інвалідністю. …».
Наявний у матеріалах справи лист Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 23.04.2025 за №1241/03/04-20 «Про надання інформації» підтверджує направлення відповідачем звітності форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» до центру зайнятості, участь відповідача у заході, який проводився центром зайнятості у напрямку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Як вбачається з матеріалів справи, робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю відповідачем у 2024 році було створено.
З урахуванням зазначеного, відповідачем доведено у суді вжиття заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач виконав всі можливі, залежні від нього заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Позивачем не надано до суду доказів того, що «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ним складено з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Позивачем взагалі не здійснено документального обґрунтування складання «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2024 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Суд вважає, що відповідачем не доведено порушення відповідачем приписів ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Так як не відбулось з боку відповідача порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції, то нарахування позивачем пені - є безпідставним.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - відмовити у повному обсязі.
У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 27.08.2025.
Суддя О.О. Прасов