Номер провадження 22-ц/821/1553/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №710/1160/24 Категорія: на ухвалу Щербак О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
20 серпня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Слободянюк Андрій Ігорович, про визнання особи безвісти відсутньою, -
У серпні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. звернувся до суду із даною заявою.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року заяву залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що, зважаючи на повторну поспіль неявку заявниці та її представника у судове засідання, є наявні підстави для залишення заяви без розгляду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І., вважаючи ухвалу суду поставленою судом з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не встановив обставин та не зазначив про факт неявки заявника та її представника в останні судові засідання, призначені на 09.06.2025 року та 09.07.2025 року.
Вказує, що підставами для залишення заяви без розгляду, згідно з положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України, є повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
Проте, у даному випадку не існує жодної підстави, оскільки представник заявника повідомив про причини неявки і для цього існували поважні причини: зайнятість в іншому судовому процесі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно з вимогами частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що:
учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії».
У справі, що переглядається:
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 14 травня 2025 року призначено судове засідання на 09 червня 2025 року.
Про день, час та місце розгляду справи заявник та її представник повідомлялись відповідно до норм процесуального законодавства.
29.05.2025 року надійшло клопотання представника заявника - адвоката Слободянюка А.І. про відкладення розгляду справи у зв'язку з розглядом іншої справи в якому бере участь адвокат Слободянюк А.І.
09 червня 2025 року заявник та її представник у судове засідання не з'явились, судом відкладено розгляд справи на 09 липня 2025 року.
Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлялись відповідно до норм процесуального законодавства.
24 червня 2025 року надійшло клопотання представника заявника - адвоката Слободянюка А.І. про відкладення розгляду справи у зв'язку з розглядом іншої справи в якому бере участь адвокат Слободянюк А.І.
У судове засідання 09 липня 2025 року заявник та її представник у судове засідання повторно не з'явились.
Колегія суддів, зважаючи на фактичні обставини справи, встановила, що заявник та її представник не з'явилися в судові засідання призначені судом на 09 червня 2025 року та 09 липня 2025 року, тобто двічі поспіль. Однак слід врахувати, що представник заявника завчасно повідомляв суд про причини своєї неявки, а тому обов'язком суду першої інстанції було здійснення належної оцінки поважності наведених причин.
При цьому, поважними причинами є ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенні цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Отже, згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Колегія суддів, надаючи оцінку фактичним обставинам у даній конкретній справі доходить висновку, що поведінка сторони заявника на даному етапі справи не свідчить про зловживання процесуальними правами, а також про втрату інтересу заявника до вирішення справи по суті, а зумовлена виключно причинами, які є об'єктивними перешкодами для явки в судове засідання, тобто є поважними, а також підтвердженими наданими належними доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , чим порушив норми процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 35, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича задовольнити.
Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року скасувати. Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2025 року.
Судді: