Рівненський апеляційний суд
27 серпня 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Руслана Віталійовича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Р.В. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, оскільки він був незаконно зупинений працівниками поліції, без оголошення виявлених у нього ознаки алкогольного сп'яніння, що є порушенням порядку огляду водія на стан сп'яніння.
Також вважає, що наявний у справі висновок лікаря не може об'єктивно вказувати про факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у ньому не вказаний кількісний показник ступеня сп'яніння водія.
У зв'язку з чим вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення
Справа №569/13364/25 Суддя в суді І інстанції - Даш'ян К.Е.
Провадження № 33/4815/705/25 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Судом встановлено, що 14.06.2025 року о 02 год. 30 хв., в м. Рівне, вул. Соборна 259, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 220СDІ, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 проводився в медичному закладі КП «РОЦПЗН», яким було встановлено факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №458 від 14.06.2025 року, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від освідування на місці зупинки автомобіля та погодився пройти огляд в медичному закладі. За результатами огляду в медичному закладі було встановлено факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння (1.98 проміле), а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, у ході розмови із поліцейським Дячук О.П. визнав, що незадовго до керування автомобілем вживав алкогольні напої.
Підстав вважати результати огляду ОСОБА_1 необ'єктивними апеляційний суд не вбачає.
Не притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення правил ПДР України, яке слугувало причиною його зупинки, не звільняє його від відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, апеляційним судом не встановлено, що зупиняючи автомобіль ОСОБА_1 під час дії комендантської години працівники поліції переслідували будь-яку іншу незаконну мету ніж та, що визначена Законом України «Про Національну поліцію».
За таких обставин, не вбачається обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Руслана Віталійовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шевчуку Руслану Віталійовичу строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Руслана Віталійовича залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 11 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.