Провадження № 2/582/111/25
Справа № 582/547/25
Копія
"13" серпня 2025 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В., з участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення (повернення) коштів,
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_4 та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, у розмірі 62950,82 грн, що складається з основної суми коштів (боргу) у розмірі - 59603,00 грн, інфляційних втрат у розмірі - 2603,19 грн, та трьох процентів річних у розмірі - 744,63 грн; вирішити питання розподілу та відшкодування судових витрат пов'язаних з розглядом справи, які складаються з суми відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, а загалом 21211,20 грн, а також можливих інших понесених витрат, шляхом покладення цих судових витрат на відповідача та їх стягнення на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла попередня домовленість, яка полягала в тому, що остання мала продати, доставити та передати ОСОБА_3 відповідну собаку в межах його запиту і вимог (порода, вік, колір, офіційні документи, щеплення тощо). За наслідками та на виконання такої домовленості ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_4 грошові кошти у загальній сумі 59 603,00 грн., які, на його думку, станом на сьогодні підлягають поверненню зважаючи на наступне. ОСОБА_3 мав намір придбати цуценя (собаку) породи «Maltipoo», з можливістю її доставки за кордон (в Європу), для чого ним здійснювався відповідний пошук в мережі Інтернет. За результатами цього в соціальній мережі «Instagram» було знайдено сторінку (акаунт) за посиланням, де здійснювався продаж таких собак і яка, як надалі з'ясувалося, належить ОСОБА_4 . 28.12.2024 ОСОБА_3 написав ОСОБА_4 з приводу можливості придбання і доставки собаки, на що остання надала позитивну відповідь, та в подальшому між ними розпочалося і подовжувалося тривале спілкування за допомогою електронного листування в соціальній мережі «Instagram». В процесі такого спілкування ОСОБА_4 запевняла, що все буде відбуватися легально, собака має необхідні документи, чіп і щеплення, доставку й перевезення через кордон теж буде забезпечено. 15 січня 2025 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_4 першу частину коштів у сумі 13 003,00 грн. (еквівалентно 300 євро) в якості попередньої оплати за бронювання собаки. Після чого ОСОБА_3 очікував на вчинення певних дій з боку ОСОБА_4 , а саме, на оформлення усіх документів, організацію перевезення і підготовку собаки до відправки та безпосередньо доставку. 28 січня 2025 року ОСОБА_3 перерахував ОСОБА_4 другу частину коштів у сумі 46 600,00 грн. (еквівалентно 1052 євро) в якості остаточної оплати за придбання собаки. Після цього, 29.01.2025 між ОСОБА_3 та перевізником відбулася коротка комунікація, в ході якої остання надавала сумнівні інструкції щоб в подальшому нібито легально оформити собаку в Європі та отримати на неї документи. Отже, на думку сторони позивача, у собаки були відсутні необхідні офіційні документи для перевезення і вона переправлялася через кордон в нелегальний спосіб. У зв'язку з цим, 30 січня 2025 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 про свою відмову від собаки, висловив невдоволення і претензії з приводу ситуації, що склалася, та заявив прохання повернути повну суму грошових коштів у зв'язку з недобросовісною поведінкою останньої, замовчуванні нею певних нюансів і ненаданні усієї необхідної інформації, внаслідок чого його було введено в оману. Зазначив, що собаку фактично передано так і не було, а підтвердження зворотного не існує і взагалі залишається невідомим чи існувала така собака в дійсності, чи здійснювалося її відправлення взагалі та чи не було все це заздалегідь сумнівною протиправною діяльністю і схемою для виманювання коштів, оскільки жодних документальних підтверджень щодо цього, ОСОБА_3 не надавалося.
16.06.2025 від представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Архипенка О. І. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просить суд постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, з огляду на наступне. Між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу тварини, а саме цуценя породи Мальтіпу, який передбачав наступні умови продажу: вид товару (цуценя собаки породи Мальтіпу, хлопчик, віком орієнтовно 3 місяці); умови оплати (завдаток у розмірі вартості цуценя (еквівалент 1 400,00 дол. США), який повинен був сплатити позивач до моменту відправки відповідачем цуценя); умови доставки (позивач самостійно узгоджував із перевізником, наданим відповідачем на прохання позивача, умови доставки та самостійно повинен був здійснити оплату вартості доставки); документи, з якими повинно бути доставлено цуценя (національний паспорт на цуценя з відмітками про здійснення трьох щеплень). Саме на таких умовах між сторонами було досягнуто згоди щодо передачі цуценя. Звернув увагу суду, що у листуванні, відповідач повідомляла позивача про необхідність оформлення паспорту у ветеринара під час проведення щеплення від сказу. Після внесення оплати та відправки цуценя відповідачем позивачу, внаслідок односторонньої відмови позивача від отримання цуценя, відповідач відмовила останньому у поверненні коштів саме через таку відмову позивача. Зазначив, що відповідач виконала обов'язок щодо передачі товару позивачу належним чином з моменту передачі його (товару) перевізникові для подальшої доставки позивачу. Відповідно, відповідач належним чином виконала покладений на неї обов'язок, а відмова позивача від отримання тварини не пов'язана із протиправною поведінкою відповідача. За таких обставин відповідач має законне право не повертати позивачу сплачені останнім грошові кошти.
01.07.2025 на адресу суду надійшла відповідь представника позивача на відзив, в якій він зазначає про те, що усе зазначене та викладене відповідачем у своєму відзиві ґрунтується лише на безпідставних, помилкових, недоречних і надуманих твердженнях, не підкріплених жодним доказом, що є звичайними припущеннями, а тому позивач категорично заперечує проти всіх доводів відповідача та вважає, що вони не заслуговують на увагу суду. Відповідач не надав суду будь-яких документів на підтвердження своєї позиції. Натомість, відповідач вважає за норму та продовжує безпідставно утримувати і користуватися грошовими коштами позивача попри те, що собаку позивачу фактично передано не було, а підтвердження зворотного не існує.
23.07.2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Архипенка О. І. надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому останній стверджує, що позиція позивача є хибною та не заслуговує на увагу, оскільки, для того, щоб позивач міг відмовитись від отримання цуценя, він спочатку повинен був його отримати, встановити факт відсутності документів, зажадати від відповідача надання таких документів, а вже після невиконання такої вимоги відповідачем, і лише у такому випадку, позивач міг бути наділений правом відмовитись від цуценя. Так як позивач цуценя не отримував. Фактично не перевіряв наявність документів, відповідну вимогу відповідачу не висловлював, що виключає можливість настання наслідків, на яких наголошує позивач, передбачених ст. 666 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача Шаповалов А. Р. позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та просив суд їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача ОСОБА_3 не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на візив та просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_4 має сторінку в Instagram (alyona_maltipoo.bull), через яку продає породистих собак. 28 грудня 2024 року ОСОБА_3 за допомогою месенджера соціальної мережі Іnstagram звернувся до ОСОБА_4 та сторони домовилися про продаж цуценяти породи Мальтіпу вартістю у розмірі, еквівалентному 1 400 дол. США, вартість доставки не входить у вказану вартість та сплачується покупцем окремо. Щодо наявності у цуценя документів та щеплень, ОСОБА_4 повідомила про те, що ветеринарний паспорт, вакцини та чіп буде забезпечено. У подальшому 14.01.2025 між сторонами відбулась домовленість щодо організації та оплати доставки цуценя, в якому сторони погодили, що оплата вартості доставки відбувається за рахунок коштів ОСОБА_3 в момент отримання цуценя. ОСОБА_4 надала контакти перевізника ОСОБА_3 для узгодження всіх аспектів доставки цуценя. 16.01.2025 між сторонами відбулося листування, з якого слідує, що ОСОБА_4 повідомила про здійснені щеплення та щеплення, які потрібно буде зробити. 25.01.2025 продавець повідомила покупця про те, що після отримання цуценя, йому необхідно буде з'явитись до ветеринара для того, щоб тварині зробили щеплення, і в той же момент, ветеринар заповнить всі дані про цуценя у паспорті. ОСОБА_3 через додаток «Приват24» перевів двома платежами обумовлену суму у загальному розмірі 59603,00 гривень на банківську картку ОСОБА_4 (а. с. 29, 30). З переписки сторін вбачається, що ОСОБА_3 отримав контактні дані перевізника та спілкувався з ним, а також самостійно узгоджував питання щодо доставки цуценя. У подальшому, після відправки цуценя, ОСОБА_3 направлено повідомлення зі змісту якого слідує, що останній відмовився від його отримання, мотивуючи це тим, що те, що йому надали недостовірну інформацію щодо документів на цуценя. На подальших сторінках листування відображено прохання продавця до покупця забрати цуценя, оскільки, воно є живою твариною і може загинути. Після великої кількості повідомлень від ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_3 та фактичного ігнорування останнім вказаних повідомлень, продавець повідомила, що змушена шукати прихисток для цуценя, оскільки, зворотню дорогу вказана тваринка не витримає.
Відхиляючи доводи позивача суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормами ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_3 просить суд стягнути із ОСОБА_4 на його користь грошові кошти на підставі статті 1212 ЦК України (безпідставно набутих коштів), однак, на думку суду між сторонами склалися договірні відносини (укладення усного договору купівлі-продажу), що в свою чергу виключає можливість стягнення таких коштів з посиланням на вказану норму 1212 ЦК України.
Відповідно до ст.ст.179-180 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.
Так, за своєю правовою природою договір є правочином.
Разом з цим, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.
Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захистправ споживачів» визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків
Приписами ч. 1 ст. 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
З матеріалів справи, вбачається, що між сторонами існує зобов'язання, яке має ознаки договору купівлі-продажу, предметом якого є цуценя породи Мальтіпу.
Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з вимогами ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Натомість, приписами ч. 1 ст. 689 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Крім того, приписами ч. 2 ст. 689 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 692 ЦК України визначено порядок оплати товару.
Так, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 693 ЦК України , якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ч. 1 ст. 701 ЦК України визначено, що сторони можуть укласти договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару у строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було погоджено істотні умови договору купівлі-продажу, зокрема те, що відповідач (продавець) зобов'язується передати цуценя породи Мальтіпу позивачу (покупцю), за допомогою перевізника, за що позивач (покупець) сплачує відповідачу (продавцю) передоплату у розмірі 13003,00 грн. та у день передання тварини перевізнику зобов'язується сплатити решту грошової суми у розмірі 46600,00 грн, а також прийняти майно (товар вищевказане цуценя).
Так, судом установлено, що позивачем взяте на себе зобов'язання за вищевказаними правовідносинами виконано не було. Разом з цим, останнім було пред'явлено претензію до відповідача з вимогою про повернення йому сплачених ним коштів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Повідомлені сторонами обставини свідчать про те, що на пропозицію позивача ОСОБА_3 розірвати усний договір купівлі-продажу речі - собаки породи Мальтіпу за ціною 59603,00 грн., відповідач ОСОБА_4 свою згоду не надала.
Згідно з вимогами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 статті 666 ЦК України встановлено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Отже диспозицією вказаної норми, законодавець чітко встановлює наступний алгоритм дій між сторонами договору: погодження моменту передачі документів; отримання покупцем товару без документів; встановлення покупцем продавцю розумного строку для їх передачі; невиконання продавцем обов'язку щодо передачі документів у встановлений покупцем строк; відмова покупця від договору купівлі-продажу та повернення товару продавцеві.
Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застасовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до ст. 690 ЦК України, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві. Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Отже, для того, щоб позивач міг відмовитись від отримання тварини, він спочатку повинен був її отримати, забезпечити схоронність цього майна, встановити факт відсутності документів, зажадати від ОСОБА_4 надання таких документів, а вже після невиконання такої вимоги продавця, ОСОБА_3 міг відмовитись від тварини.
Як слідує із матеріалів справи ОСОБА_3 цуценя не отримував, фактично не перевіряв наявність документів, відповідну вимогу ОСОБА_4 не висловлював, що виключає можливість настання наслідків, на яких наголошує позивач, передбачених ст. 666 ЦК України.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за усним договором купівлі-продажу, суд доходить висновку про відсутність вини, завданої шкоди та протиправності діянь зі сторони ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , а тому у задоволенні позовних вимог останнього слід відмовити.
Враховуючи, що у задоволенні позову в частині стягнення коштів (боргу) у розмірі - 59603,00 грн відмовлено, то і вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат у розмірі 2603,19 грн, та трьох процентів річних у розмірі 744,63 грн задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволені позову відмовлено у повному обсязі, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення (повернення) коштів, відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.08.2025 (23.08.2025 та 24.08.2025 - вихідні дні).
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : В. Д. Жмурченко