Справа № 485/1661/25
Провадження №2-о/485/61/25
іменем України
27 серпня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
встановив:
27 серпня 2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаною заявою, в якій просить встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в смт. Молодіжне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Молодіжне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим помер її батько ОСОБА_2 . За звернення до Снігурівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) усною відповіддю їй відмовлено у реєстрації смерті батька, оскільки представлені документи не відповідають формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров"я України від 08 серпня 2006 року №545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті". З метою проведення реєстрації смерті батька, яка їй необхідна для реалізації низки прав, включаючи право власності (спадкування), заявниця просить про задоволення заяви.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Заявниця в поданій заяві просила про слухання справи в її відсутність.
Представник заінтересованої особи Снігурівського відділу ДРАЦС в Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) також згідно письмової заяви просив справу розглядати у його відсутність, проти задоволення заяви заперечень не мають.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
За вимогами ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права,обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Також, пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Судом встановлено, що заявниця у справі ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, є громадянкою України, що підтверджується даними її свідоцтва про народження та паспорту громадянина України (запис № НОМЕР_1 , документ № НОМЕР_2 ), виданий 01 серпня 2024 року органом 4834.
Також, відповідно до свідоцтва про народження заявниці вбачається, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
На підтвердження зміни прізвища з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " заявницею надано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0008956140 сформованого 19 квітня 2011 року, з якого вбачається зміна прізвища з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " на підставі актового запису про шлюб № 30 від 26 квітня 2003 року та розірвання шлюбу 28 квітня 2009 року актовий запис № 46, та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046502161 сформованого 14 серпня 2024 року, з якого вбачається зміна прізвища з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " на підставі актового запису про шлюб № 53 від 15 червня 2024 року , а також свідоцтво про шлюб про реєстрацію шлюбу з чоловіком ОСОБА_7 .
Згідно наданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26 червня 2025 року, виданого органом розташованого на тимчасово окупованій території, батько заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Сімферополь Кримської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Молодіжне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, про що 26 червня 2025 року відділом реєстрації смерті м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим складено актовий запис № 170259910000703198007.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі Закон) тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.
В силу ч. 3 ст. 9 Закону будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч.2 цієї статті є недійсним і не створює правових наслідків.
Пунктом 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000р. № 52/5 передбачено: "У зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території".
У відповідності до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" - "Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом частини першої цієї статті є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 1996 року у справі "Лоізида проти Туречинни", міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, наприклад, реєстрації народження, смерті і шлюбу, "наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканцям тієї чи іншої території", посилаючись на консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого "Намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення, а тому не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд приймає, як доказ у даній справі, інформацію, яка викладена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 від 26 червня 2025 року, що видане на окупованій території, а саме що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Молодіжне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
Встановлення факту смерті батька заявниці потрібно для реєстрації на території України, яка контролюється державними органами, і отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку, що має юридичне значення, з метою реалізації низки прав, включаючи право власності (спадкування). Свідоцтво про смерть батька заявниці, який помер на тимчасово окупованій території України, видане органом, який не визнається державою Україна.
Таким чином, суд вважає підтвердженим факт смерті особи у певний час і в певному місці.
Суд вважає, що вимоги заявниці ґрунтуються на законі, знайшли своє підтвердження у ході розгляду його заяви, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 317, ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту смерті.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст.10, 12, 141, 265, 317, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України в смт. Молодіжне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим Україна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сімферополь Кримської області, громадянина України.
Відповідно ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 27 серпня 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов