26 серпня 2025 року м. Снігурівка
справа №485/1054/21
провадження № 2/485/1/25
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом - Давидової О.Ю.,
відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 ,
представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
установив:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить суд поділити між ним та відповідачкою в рівних частках спільно нажите майно, а саме: будівлю з прилеглими до неї господарськими та побутовими будівлями і спорудами разом із земельною ділянкою для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,066 га, що розташовані в АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
22 вересня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить визнати спільною сумісною власністю дві земельні ділянки: за кадастровим номером 4825780000:26:000:0027, площею 2 га, розташовану у Снігурівському районі Миколаївської області, та за кадастровим номером 4825710100:37:034:0007, площею 0,0241 га, розташовану по АДРЕСА_2 , визначивши за ним право власності на частку кожної земельної ділянки.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
21.10.2021, до початку розгляду справи по суті, від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за яким позивач за зустрічним позовом просить визнати у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки PEUGEOT, 2003 року виписку, номерний знак НОМЕР_1 , стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості частки автомобіля марки PEUGEOT, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та об'єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом.
Ухвалою суду від 06 грудня 2021 у справі призначено судову авто товарознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
22 грудня 2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних, в якій останній просить суд визнати спільною сумісною власністю трактор колісний, марки Беларус 82,2011 року виписку, стягнути з ОСОБА_5 на його користь грошову компенсацію вартості частки трактора колісний, марки Беларус 82, 2011 року виписку в розмірі 159159,00 грн.
Ухвалою від 17 січня 2022 року прийнято заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2021 року про збільшення позовних вимог.
Ухвалою від 17 січня 2022 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 08.07.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою від 15.08.2024 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №485/1558/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору дарування грошових коштів дійсним та визнання майна особистою власністю.
Ухвалою від 28.07.2025 поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом заявила клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для вирішення питання щодо збільшення позовних вимог та призначення судових експертиз.
У судовому засіданні відповідачка за первісним позовом підтримала клопотання представника, просила суд його задовольнити.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначивши, що у відповідачки було достатньо часу з 2021 року для реалізації своїх процесуальних прав, вважає, що остання зловживає своїми процесуальними правами.
Позивач за первісним позовом у судовому засіданні також заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1статі 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 4статті 12ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України).
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2статті 200 ЦПК України).
Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбаченихЦПК Українистадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов'язки сторін визначеніст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, тож відповідно до п. 2 ч. 2ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, законодавцем визначено право позивача збільшувати позовні вимоги до закінчення підготовчого засідання.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Однак, враховуючи значний проміжок часу з дати закриття підготовчого провадження (08.07.2024), суд вважає, що позивачка за зустрічним позовом мала достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом позову.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання представником відповідачки за первісним позовом, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання.
Тобто, наведені факти по суті, не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Позивачем за зустрічним позовом не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій.
На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо збільшення позовних вимог не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторін по справі.
За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідачки за первісним позовом щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.49,258,260,268 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено 27.08.2025.
Суддя О.П.Бодрова