Справа № 485/1585/25
Провадження №2-а/485/25/25
іменем України
27 серпня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трофименко Андрій Олександрович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
12 серпня 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Трофименка А.О., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить поновити йому строк для звернення до суду для подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, та визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 221 від 25 липня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адмінністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн, провадження у справі закрити.
Позов мотивовано тим, що 14 липня 2025 року позивач з"явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оформлення документів необхідних для отримання відстрочки як особі з інвалідністю. Того ж дня відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог пп.2 п.4 Правил військового обліку призовників, військовозобов"язаних та резервістиві, затверджених Постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 у зв"язку з неприбуттям 29 червня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. Згідно з протоколом, повістка № 4023232 про необхідність прибуття у визначений день була направлена позивачу через засоби зв"язку Укрпошта 19 червня 2025 року № 0610262365134. За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 № 221 від 25 липня 2025 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн у зв"язку з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення. Копію зазначеної постанови позивачу було вручено 08 серпня 2025 року при відвіданні приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 . З притягненням до адміністративної відповідальності позивач не згоден. Вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, не відповідає дійсним обставинам справи та складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів з порушенням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що жодних викликів чи повісток відповідача не отримував, у зв'язку з цим він не міг знати про обов'язок явки для уточнення військово-облікових даних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Також зазначає, що відповідачем було порушено порядок розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки не було розглянуто його клопотання про допит працівників АТ "Укрпошта" щодо дотримання ними алгоритму дій під час доставки та вручення йому поштового відправлення, що свідчить про формальний підхід до повноти та об"єктивності встановлення всіх обставин справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до інформації з офіційного сайту "Укрпошта" щодо перевірки статусу відстеження відправлення № 0610262365134 лише 26 червня 2025 року виїхала з логістичного центру м. Миколаїв, того ж дня була невдала спроба вручення і 29 червня 2025 року було повернення відправнику. Згідно з відміткою поштового відділення адресат був відсутній за місцем проживання, що стало підставою повернення поштового відправлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому дати 28 червня та 29 червня 2025 року є відповідно суботою та неділею, а отже не є робочими днями. За вказаного, доказів того що позивач отримав повістку про явку до РТЦК 29 червня 2025 року не має. Окрім того, позивач також звертає увагу на те, що навіть за умови її вручення, він був позбавлений можливості з"явитись у визначений у повістці день.
18 серпня 2025 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 на адміністративний позов, у якому відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з посиланням на необгрунтованість позовних вимог. Зазначає, що позивач особистим підписом 14 липня 2025 року підтвердив факт роз"яснення йому змісту ст. 63 Конституції України, а також права та обов"язки, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про дату та час розгляду справи. У графі "пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності" протоколу про адміністративне правопорушення № 221 від 14 липня 2025 року позивач зазначив що згоден з правопорушенням, засвідчивши це особистим підписом. Другий примірник протоколу отримав. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивач отримав 08 серпня 2025 року особисто, що підтверджується підписом про отримання постанови в матеріалах справи. Відповідно до поданого відзиву відповідач посилається на те, що позивач допустив неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, яка відповідно до вимог чинного законодавства була йому належним чином вручена, чим порушив вимоги ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.
Представник позивача - адвокат Трофименко А.О. у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до ст. 205 КАС України суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
За неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, згідно ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей повістки № 4023232 від 19 червня 2025 року ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 29 червня 2025 року о 09:00 для уточнення даних (а.с. 43).
Дану повістку направлено засобами поштового зв'язку "Укрпошта" рекомендованим поштовим відправленням № 0610262365134, причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є відсутність адресата за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 6, 43 зворот).
14 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_4 складено протокол № 221 стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.16-17).
Так, згідно вказаного протоколу 14 липня 2025 року о 09 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Національної поліції був доставлений ОСОБА_1 , як особу яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, при звірці військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 29 червня 2025 року о 09:00 год., будучи сповіщеним згідно п. 41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 про "Порядок проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період", викликався за повісткою № 4023232 засобами поштового зв"язку (вкладення до рекомендованого повідомлення АТ "Укрпошта" № 0610262365134 від 19 червня 2025 року), для уточнення даних, чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в особливий період воєнного стану. У графі зауваження та пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено про те, що згоден з правопорушенням. З датою розгляду адміністративної справи 25 липня 2025 року о 10:00 год. ознайомлений під підпис (а.с. 41).
На підставі встановлених у протоколі обставин, 25 липня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_5 прийнято постанову за № 221, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Копію постанови від 25 липня № 221 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 08 серпня 2025 року, про що свідчить його власноручний підпис (а.с. 45 зворот -46).
Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом. Одночасно звертаючись до суду, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку такого звернення.
За змістом оскаржуваної постанови № 221 від 25 липня 2025 року, дійсно підтверджується її отримання позивачем 08 серпня 2025 року. Вказане також визнає й сам відповідач у відзиві на позовну заяву, зазначивши що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивач отримав 08 серпня 2025 року особисто, що підтверджується підписом про отримання постанови в матеріалах справи.
Адміністративний позов зареєстровано в системі "Електронний суд" 12 серпня 2025 року, тобто в межах строку встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність поновлення позивачу строку для звернення до суду для подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтями 19, 55 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В силу ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 2105-IX від 03 березня 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до ч. якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши повістку № 4023232, якою ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 29 червня 2025 року о 09:00 для уточнення даних, суд встановив, що дану повістку направлено засобами поштового зв'язку "Укрпошта" рекомендованим поштовим відправленням № 0610262365134, яка повернута з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі-Порядок №560)
Пунктом 41 Порядку №560 встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
За таких правового регулювання повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.
Відповідно до треку поштового відправлення № 0610262365134 кореспонденція прийнята 23 червня 2025 року, 26 червня 2025 року відправлення прибуло до логістичного центру у м. Снігурівка з відміткою "невдала спроба вручення" та 29 червня 2025 року повернуто відправнику з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.6).
Згідно з календарем вбачається, що 26 червня 2025 року (коли відправлення прибуло до логічстичного центру у АДРЕСА_2 ) припадає на четверг поточного року, а тому відповідно 27 червня 2025 року припадає на п"ятницю, тобто є робочими днями. Тоді як 28 червня 2025 року припадає на суботу, та 29 червня 2025 року (повернення поштового відправлення відправнику) припадає на неділю, тобто є вихідними днями.
Разом з тим, відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
За вказаного вбачається, що працівником об'єкта поштового зв'язку не дотримано встановленого терміну очікування поштового відправлення для вручення позивачу, в якому містилась "повістка ТЦК", а саме очікування трьох робочих днів. Натомість її передчасно повернуто відповідачу на третій календарний день, з яких два дні були вихідними.
В контексті даної справи, суд зауважує на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення може бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність доказів обізнаності особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Щодо доводів відповідача з приводу того, що у графі "пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності", позивач ОСОБА_1 зазначив що згоден з правопорушенням, засвідчивши це особистим підписом, суд звертає увагу на те, що визнання вини у протоколі не є остаточним і беззаперечним доказом, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Законодавство України (зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення) надає право кожному на оскарження постанови хто вважає, що його права були порушені.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, встановлені під час розгляду справи обставини вказують на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 № 221 від 25 липня 2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 484,48 грн підтверджується квитанцією № 5026-8065-8644-7393 від 12 серпня 2025 року.
Зважаючи на обставини задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 241-243, 245-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду для подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трофименко Андрій Олександрович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 № 221 від 25 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 к.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 27 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Соловйов