Справа № 457/1314/25
провадження №1-кс/457/372/25
про обрання запобіжного заходу
27 серпня 2025 року м. Трускавець
Слідча суддя Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ,старшої слідчої СВ відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
розглянувши клопотання старшої слідчої СВ відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, у кримінальному провадженні №12025141140000216 від 17 серпня 2025 року та яке надійшло до суду 27 серпня 2025 року,
Перевіривши надані матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в межах якого було подано дане клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 ,слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025141140000216 від 17 серпня 2025 року відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_5 .
Клопотання старшої слідчої СВ відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 як військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, у порушення вимог ст. 41 Конституції України ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 15 серпня 2025 року о 15 год 30 хв, перебуваючи у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3 , умисно, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме бензопилу марки «Shtil MS 180» оранжевого кольору вартістю 4085,95 грн та бензопилу марки «Shtil MS 180» оранжевого кольору вартістю 3347,55 грн, які знаходилися в коридорі вказаного вище будинку та які він виніс з вказаного будинку та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7433,5 гривень. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Слідча зазначає, що обставинами, які дають підстави обгрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є докази, зібрані y ході досудового розслідування, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16 серпня 2025 року; протокол огляду місця події від 16 серпня 2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 18 серпня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 18 серпня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18 серпня 2025 року; протокол огляду від 18 серпня 2025 року; постанова про визнання речовим доказом від 18 серпня 2025 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 25 серпня 2025 року; речові докази та інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності. Необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, які на даний час існують та яких не можливо уникнути шляхом застосування інших більш м?яких запобіжних заходів. Зокрема ОСОБА_5 може переховуватись від суду, усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. У зв'язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння в умовах воєнного стану, тяжкість злочину, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам останнього переховуватися від суду та слідства. Враховуючи, наведене у разі доведення вини ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого у даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення до останнього має застосовуватися реальна міра покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Крім того, даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено. Також ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, ОСОБА_5 буде чинити тиск на потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою схилити їх до зміни показів або до дачі неправдивих показів. Також ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, на підставі статті 89 КК України вважається таким що не має судимості. Проте, відносно ОСОБА_5 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області скеровано обвинувальний акт за ч.2 ст.345 КК України. Однак ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, а вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення. Крім того встановлено, що у період з 15 листопада 2024 року по 21 травня 2025 року ОСОБА_5 вважався таким, що самовільно залишив військову частину. Вказане свідчить про реальну можливість вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу. Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор та слідча судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задоволити, обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що на даний час перебуває у цивільному шлюбі, він є військовослужбовцем, під час несення військової служби отримав два поранення та три контузії, на даний час має осколок у нозі, а тому повертатися на службу не може. Просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання.
При вивченні особи підозрюваного ОСОБА_5 суд бере до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, а саме те, що він раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не довів обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з матеріалів клопотання та наведених прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж який зазначений у клопотанні, а саме: домашнього арешту. Крім того необхідно покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Обставинами, які дають підстави обгрунтовано підозрювати ОСОБА_5 кримінального правопорушення є докази, зібрані y ході досудового розслідування, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16 серпня 2025 року; протокол огляду місця події від 16 серпня 2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 18 серпня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 18 серпня 2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18 серпня 2025 року; протокол огляду від 18 серпня 2025 року; постанова про визнання речовим доказом від 18 серпня 2025 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 25 серпня 2025 року; речові докази та інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.
Слідчою було зазначено ризики передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 під страхом покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Однак у судовому засіданні прокурором та слідчою не було доведено та представлено належних та допустимих доказів наявності таких ризиків у діях ОСОБА_5 , а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (оскільки у ході досудового розслідування на підставі ухвал слідчої судді вилучено орігинали усіх документів, які мають відношення до кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Що стосується ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то слідчий суддя зазначає, що наявність такого ризику також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Під час досудового розслідування свідки та потерпілий дали пояснення, ніхто зі свідків не заявляв про будь-який тиск зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 .
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.
На думку слідчого судді має місце наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Вказане може спонукати останнього переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності за злочин, у вчиненні якого він підозрюється.
Враховуючи вищевикладене, з врахуванням доказів, здобутих в даному судовому засіданні, слідчий суддя вбачає підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вивченні особи підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя приймає до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, його особу, зокрема його вік, те, що він раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, то, на думку слідчого судді, дані обставини, з врахуванням доведення в суді існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби буде дієвим та ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому клопотання слідчої про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити частково та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. При цьому, слідча суддя також враховує характер та тяжкість покарання, яке може бути застосоване відносно підозрюваного, що кореспондується з характером суспільного інтересу. Обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 відповідає вимогам закону і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які йому інкримінуються. Саме такий запобіжний захід, на глибоке переконання слідчої судді, забезпечить його належну процесуальну поведінку, а тому таке рішення суду є найбільш прийнятним за наявних умов.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183, 184, 194 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби - з 21:00 год по 08:00 год строком на 60 днів, тобто з 27 серпня 2025 року по 25 жовтня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
-не залишати підозрюваному ОСОБА_5 в нічний час доби - з 21:00 год по 08:00 год місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
-утримуватися під спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на Дрогобицький РВП ГУ НП у Львівській області та Стрийський РВП ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , що порушення домашнього арешту є підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1