308/10918/25
27.08.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне порушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП
21.07.2025 о 08 год. 29 хв. м. Ужгород, вул. Минайська, 26 водій гр. ОСОБА_2 керував ТЗ Mercedes-Benz 400 CDI д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей, які не реагують не світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився о 08 год. 46 хв., що зафіксовано за допомогою нагрудних реєстраторів працівників поліції, чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До суду від особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, надійшли письмові та додаткові пояснення, у яких він проти обставин викладених у протоколі заперечив, просив провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_2 доводи, викладені у письмових пояснення підтримав, додатково пояснював, що відмовився слідувати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, так як мав побоювання, що його відвезуть до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали справи, доходжу до висновку про відсутність у діях гр. ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на таке.
Згідно з частиною першою статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити виклад фактичних обставин, наявність яких є результатом протиправних дій або бездіяльності особи, яка притягується до юридичної відповідальності.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під складом адміністративного проступку розуміють сукупність установлених законом суб'єктивних і об'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок. Структура складу містить у собі чотири елементи (підсистеми): 1)суб'єкт правопорушення; 2) об'єкт правопорушення; 3) суб'єктивну сторону; 4) об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність хоча б однієї ознаки, що характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну сторону або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що це правопорушення не відбувалося.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За обставин цієї справи відносно гр. ОСОБА_1 складено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Суддя звертає увагу на те, що процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду унормовані Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У свою чергу, пунктом 4 розділу І Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, передумовою для проходження огляду є наявність обставин, які можуть свідчити про перебування особи в стані сп'яніння, зокрема, наркотичного.
У даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення №397949 від 21.07.2025 зафіксовано, що такими ознаками в ситуації, яка склалася відносно гр. ОСОБА_1 , були виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Поряд із цим, суддя вказує на те, що переглядом відеофайлу на оптичному носії, який долучено до протоколів, не підтверджується те, що працівником поліції яким-небудь чином досліджувалася реакція зіниць ОСОБА_1 на світло, тобто означена ознака не знаходить свого доказового підтвердження під час розгляду адміністративних матеріалів.
У свою чергу, з приводу інших ознак, вказаних у протоколі, суддя зазначає про те, що з відеофайлу не спостерігається тремтіння пальців рук або ж поведінка, яка не відповідає обстановці.
Не підтверджуються ці обставини також і іншими доказами, які були досліджені судом.
Водночас переглядом відеозапису підтверджується наявність конфліктної комунікації між гр. ОСОБА_2 і працівником поліції, в межах якої гр. ОСОБА_2 висловлював своє невдоволення діями працівника поліції, у тому числі й з приводу обставин, пов'язаних з військовим обліком.
У зв'язку з цим суддя вважає цілком прийнятним застереження ОСОБА_1 про те, що обставини, які поліцейський ідентифікував як ознаки наркотичного сп'яніння, за своє суттю цілком охоплюються реакцією людини на конфліктну ситуацію.
При цьому на відеозаписі гр. ОСОБА_2 чітко видно, що поліцейський почав озвучувати свої припущення про наявність у гр. ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння виключно після відмови зазначеного громадянина виходити з транспортного засобу для того, щоб особисто відчинити багажне відділення автомобіля, а також після того, коли гр. ОСОБА_2 підтвердив свою готовність пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці із застосування спеціальних технічних пристроїв.
Поряд із цим, суддя бере до уваги й те, що консультаційним висновком спеціаліста від 21.07.2025 не підтверджується перебування гр. ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі статтею 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан наркотичного сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину гр. ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР суду не надано.
Із урахуванням наведеного, встановлені обставини не дають достатніх підстав вважати, що в судовому засіданні знайшли підтвердження подія і склад адміністративного правопорушення, а будь-які інші докази судді надані не були.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного доходжу до висновку про те, що справа відносно гр. ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 283, 284 КУпАП суддя
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Й. Данко