Справа № 302/1125/25
Провадження № 2/302/450/25
27.08.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді Пухальського С. В.,
за участю секретаря судового засідання Сита Л. М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна до Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування вимог якої представник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводиться позивачці бабою по батьківській лінії.
21.07.2015 ОСОБА_2 , склала заповіт, згідно якого розпорядилася після її смерті передати все належне їй майно позивачці ОСОБА_1 .
За життя ОСОБА_2 належав житловий будинок під АДРЕСА_1 , який побудований в 1969 році.
Свідоцтво на право власності на даний житловий будинок Колочавською сільською радою не видавалось.
Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 , оскільки на момент відкриття спадщини була неповнолітньою особою та заяви про відмову від прийняття спадщини не подавала, ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Вона є єдиним належним спадкоємцем за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 .
Однак приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене майно.
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому висловлено прохання визнати за позивачкою право власності на спадковий будинок.
Ухвалою суду від 12.08.2025 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Представник позивачки подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та участі її довірительки. У поданій заяві зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги, викладені у поданій позовній заяві.
Від Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява з проханням розглядати справу без участі їх представника. Висловлено позицію за якою сільська рада визнає вимоги позову.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до таких висновків
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Колочава Хустського району Закарпатської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
21.07.2015 ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого розпорядилася після її смерті передати все належне їй майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право - позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчено секретарем Колочавської сільської ради Закарпатської області 21.07.2015, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 44 (а.с. 8).
Заповіт не змінено та не скасовано, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79810429 від 24.01.2025 (а.с. 10).
За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належав житловий будинок під АДРЕСА_1 , який побудований в 1969 році, що підтверджується Випискою з погосподарської книги від 01.07.2024 за № 1891 (а.с. 13).
Свідоцтво на право власності на даний житловий будинок Колочавською сільською радою Закарпатської області не видавалось, що підтверджується Довідкою виданою КП «Міжгірське БТІ» від 08.05.2024 за № 95 (а.с. 14).
Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 , відповідно до частини 4 статті 1268 ЦК України, оскільки на момент відкриття спадщини була неповнолітньою особою.
Померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті була постійною мешканкою АДРЕСА_2 , разом із нею на день її смерті постійно (не менше шести місяців до дня смерті) ніхто не був зареєстрований та ніхто не проживав, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Колочавської сільради Хустського району Закарпатської області 01.07.2024 за № 1890 (а.с. 11).
01 серпня 2025 року приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєв Ю.М. виніс постанову про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).
Відмова мотивована відсутністю правоустановчих документів на зазначене майно та відсутністю відомостей про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав.
Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленим 27.01.2025, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , збудований у 1969 році.
Будинок є одноповерховим, зі стінами з дерева, та має такі приміщення:
-веранда - 7,74 кв.м;
-кухня - 10,56 кв.м;
-кладова - 5,20 кв.м;
-житлові кімнати - 16,96 кв.м та 11,24 кв.м.
Загальна площа будинку становить 51,70 кв.м, з них житлова - 28,20 кв.м. Поряд з будинком розташовані господарська будівля та вбиральня (а.с. 15-19).
Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до положень частини першої, четвертої та п'ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (статті 317 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як встановлено статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 41 Конституції України гарантує кожному захист прав власника на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Цивільні права можуть виникати з рішення суду, як зазначено у частині 5 статті 11 ЦК України, лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, передбачених статтями 335, 376 та 392 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина 2 статті 328 ЦК України).
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Матеріалами справи підтверджено, що за життя спадкодавиця набула право власності на спадковий будинок. Відсутність правовстановлюючого документа на це нерухоме майно не позбавляє позивачку, як спадкоємицю за заповітом, права на спадщину.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, визнання позову відповідачем, а також те, що прийняття спадщини позивачкою не порушує прав інших осіб, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Визнання позову відповідачем прийняти.
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , як за спадкоємцем за заповітом до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Пухальський С. В.