Справа № 404/7470/25
Номер провадження 3/404/2070/25
22 серпня 2025 року суддя Фортечного районного суду м.Кропивницького Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 27.10.2024 року о 20 год. 27 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за адресою: просп.Винниченка, 1,м.Кропивницький, допустив перевищення встановлених обмежень швидкості руху у населеному пункті більш ніж на 60 км/год., чим позбавив себе можливості зменшення швидкості до повної зупинки або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди, яка полягала у появі на смузі руху останнього автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого відбулось зіткнення зазначених транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п.12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що 27.10.2024 року о 20 год. 27 хв. керував із дозволеною швидкістю руху транспортним засобом «PorscheCayenne», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за адресою: просп.Винниченка, 1, м.Кропивницький по головній дорозі, де за декілька секунд до зіткнення перед перехрестям з другорядною дорогою побачив світло фар і автомобіль, який під'їжджає до перехрестя під керуванням ОСОБА_2 .Він розраховував, що автомобіль «Skoda Octavia» зупиниться, бо думав, що водій його бачить, проте, водій автомобіля продовжив рух та здійснив зіткнення передньою частиною автомобіля з правою частиною його автомобіля, фактично наїхавши на нього. Перед зіткненням транспортних засобів і виявленням перешкоди він застосував різке гальмування та внаслідок зіткнення його автомобіль занесло і він став некерованим.
Захисник Бабков О.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу вказаного адміністративного правопорушення.Під час розгляду справи ним було долучено до матеріалів справи фотозйомку відрізку проспекту Винниченка та провулка Водостічного у м.Кропивницькому, на яких зафіксовано видимість проспекту Винниченка в напрямку центра міста з робочого місця водія, в межах якого мало місце ДТП 27.10.2024 за участю автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та транспортного засобу «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім цього у долучених до суду клопотаннях зазначив, що при складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №386995 від 10.07.2025 посадовою особою УПП в Кіровоградській області не в повному обсязі та не конкретизовано була зазначена суть порушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 .Із врахуванням того, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виходячи з матеріалів, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Згідно з вимогами ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В даному випадку підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №386995 від 10.07.2025 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП стало порушення, що було виявлено 27.10.2024 при оформлені справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП. Отже, на його думку вказаний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч.2 ст.254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено значно пізніше - 10.07.2025, що в свою чергу тягне за собою його недопустимість, оскільки він був оформлений з порушення порядку, встановленого цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що під час їх оформлення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була опитана, їй не було вручено протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, йому не були роз'яснені його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, не надано можливість подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. Крім всього захисником поставлено під сумнів висновок експерта №СЕ-19/112-25/5885-ІТ від 02.05.2025, оскільки він ґрунтується на даних, наданих представником потерпілого, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні, підтвердивши обставини ДТП за участю ОСОБА_1 , викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що на його думку ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, допустивши перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Він наполягає на тому, що оглядова ситуація на перехресті виглядає так - за 5-6м до перехрестя відкривається огляд 150м дороги, огляд відкривається крізь віконця між деревами та стовпами, чим ближче машина під'їжджає до перехрестя, тим вони більше смикаються і огляд зникає. За 1-1,5м до дороги огляд знову відкривається, але близько 85м огляду, повністю огляд відкривається тільки, якщо виїхати на саме перехрестя. Перед перехрестям він пригальмував і побачив, що машин немає. Тобто, огляд дороги перед самим перехрестям достатній 85м, щоб побачити небезпеку, якщо їде автомобіль з нормальною швидкістю, проте ті автомобілі, які порушують ПДР і рухаються з більшою швидкістю - їх з того місця за 1-2м до перехрестя неможливо побачити. На його думку ОСОБА_1 не пригальмував, тому що на той момент вів перегони з іншою машиною, він прийняв рішення обійти його автомобіль спереду в надії на те, що він загальмує посеред дороги, а ОСОБА_1 в той час його об'їде. Коли виїжджав на перехрестя він не бачив автомобіль ОСОБА_1 , бо той занадто швидко рухався на його погляд. Вважає, що при виїзді з другорядної дороги на головну переконався в безпечності руху.
Представник потерпілого Браверман В.О. у судовому засіданні, долучивши відеозапис, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Він не згоден з тлумаченням захисника Пятова М.І. з приводу того, що оглядовість настільки маленька, що не дозволяє без зупинки її оглянути, оскільки в такому б разі дорожні і комунальні службипоставили б там знак проїзд зупинки заборонений. ОСОБА_1 в даній обстановці мав знизити швидкість до зупинки транспортного засобу. Об'їзд, який вчиняв ОСОБА_1 можливий тільки в разі, якщо це статична перешкода, яка стоїть на місці, тобто в його діях є порушення п.12.3 ПДР. Згідно з висновком експерта №СЕ-19/112-25/5885-ІТ від 02.05.2025 швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 є перевищеною - 118 км/год, таким чином час, який було надано водію ОСОБА_2 на перетин смугу руху і закінчення маневру, вдвічі скорочений, отже, відстань, яку подолав ОСОБА_2 , яка становила згідно зі схемою ДТП - 4,5м, якщо рахувати від задньої частини автомобіля, водій ОСОБА_2 міг би подолати при дозволеній швидкості руху водія ОСОБА_1 , в два рази більша, тобто 9м, які б дозволили закінчити маневр і вийти на смугу руху, звільнити смугу, по якій рухався автомобіль ОСОБА_1 і ДТП не відбулось би. Тобто, є прямий причинний зв'язок між перевищенням швидкості руху ОСОБА_1 і ДТП, що потребує додаткових спеціальних знань, у зв'язку з чим просив суд призначити судову інженерно-транспортну експертизу, заявивши відповідне клопотання. Також зазначив, що визнання вини одного учасника ДТП не виключає винуватість іншого учасника.
Експерт Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Гвоздик В.О. в судовому засіданні підтримав складний ним висновок №СЕ-19/112-25/5885-ІТ від 02.05.2025, підтвердивши, що експертиза проводилась за зверненням адвоката Бравермана В.О. за відповідними матеріалами та вихідними даними наданими захисником, про які зазначено у висновку експерта.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 №386995 від 10.07.2025 долучено такі докази, які досліджені під час розгляду справи: лист про направлення повідомлення щодо запрошення до УПП в Кіровоградській області ДПУ (а.с.2); копію заяви про складання протоколу за ст.124 КУпАП представника заявника адвоката Бравермана В.О. (а.с.3-4) з долученими копіями:
- висновку експерта №СЕ-19/112-25/5885-ІТ від 02.05.2025 згідно з яким у даній дорожній ситуації водій автомобіля ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.п.12.3 та 12.4 ПДР та мав технічну можливість екстреним гальмуванням зупинити автомобіль до місця зіткнення, рухаючись з максимально допустимою швидкістю в умовах ДТП і тим самим мав технічну можливість уникнути настання даної пригоди.
У даній дорожній ситуації належні дії водія ОСОБА_2 спрямовані на забезпечення безпеки і можливість запобігання ДТП регламентувалися вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.16.11 ПДР.
Для вирішення питання щодо наявності технічної можливості водія ОСОБА_2 уникнення настання ДТП немає потреби залучення спеціальних пізнань в області автотехнічної експертизи та воно вирішується з врахуванням можливості виконання ОСОБА_2 вимог п.16.11 ПДР.
У причинному зв'язку з фактом зіткнення транспортних засобів з технічної точки зору знаходяться невідповідні дії водія ОСОБА_1 , вимогам п.12.4 ПДР (а.с.6-13);
- постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.01.2025 згідно з якою ОСОБА_2 визнано винним у порушенні п.16.11 ПДР України, що призвело до вказаної ДТП, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с.19-21);
- постанови Кропивницького апеляційного суду від 30.05.2025, якою постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.01.2025 залишено без змін (а.с.14-18);
- пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.22, 23-24)
- схеми місця ДТП (а.с.25-26);
- оптичний диск з фотознімками (а.с.27).
Крім всього, представником потерпілого під час розгляду справи долучено диск із відеозаписом події ДТП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, виходячи із такого.
За змістом протоколу про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення ним, як учасником дорожнього руху, вимог п.п.12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Водночас, суд наголошує, що саме описання правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом його вчинення без наявності достатніх доказів. Статтею 251 КУпАП визначено поняття та джерела доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Аналогічні за змістом приписи містяться й пункті 2.12 «г» Правил дорожнього руху, які обумовлюють, що власник транспортного засобу має право на безпечні та зручні умови для руху.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (пункт 8.1 Правил дорожнього руху).
Умовами настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є обов'язкова наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортного засобу/засобів) як обов'язкового елементу об'єктивної сторони матеріального складу правопорушення.
П. 16.11 Правил дорожнього руху передбачає, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Також згідно з п.п. б), д) п.2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Виходячи з вимог п. 1.4, 1.5 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Аналізуючи зібрані у справі докази суд враховує наступне.
Під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 представником потерпілого Браверманом В.О. долучено висновок експерта №СЕ-19/112-25/5885-ІТ від 02.05.2025 року, відповідно до якого вихідними даними для експерта, який проводив експертизу була заява представника заявника Бравермана В.О.: «о 20:27, 27.10.2024 року, ОСОБА_2 рухався по провулку Водостічному зі сторони вулиці Тараси Карпи, що в м.Кропивницький на Skoda Octavia р.н. НОМЕР_4 . Під'їхавши до нерегульованого перехрестя з проспектом Винниченко ОСОБА_2 виконав вимоги п.10.1 та 16.11, а саме переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху…».
Суд не бере до уваги вказаний висновок експерта, оскільки вихідними даними для висновків була позиція ОСОБА_2 , що і підтвердив в судовому засіданні експерт, а не ширший (повний) обсяг вихідних даних.
Крім того, під час розгляду справи судом встановлено притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_2 за обставин, які є ідентичними, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а відповідний протокол розглядався Кіровським районним судом м.Кіровограда. Так, постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 21.01.2025 року (справа №404/9874/24) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведено факт порушення п.16.11 Правил дорожнього руху України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.05.2025 року постанова Кіровського районного суду м.Кіровограда залишена без змін.
Суд критично ставиться і до доводів представника потерпілого Бравермана В.О., що автомобіль «Porsche Cayenne» рухався із значним перевищенням дозволеної швидкості руху, внаслідок чого ОСОБА_2 не мав об'єктивної можливості побачити автомобіль «Porsche Cayenne», оскільки будь-які докази на підтвердження вказаного твердження, крім пояснень потерпілого, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 163/1753/17, причинний зв'язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками. При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху.
Положення пункту 1.4 ПДР визначають, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила. Отже, ОСОБА_1 рухаючись по головній дорозі, був вправі розраховувати, що водій автомобіля «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , виконає вимоги ПДР та виїжджаючи з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя надасть дорогу транспортному засобу, який рухається по головній дорозі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода, що сталась не перебуває в причинному зв'язку з діями водія ОСОБА_1 , а є наслідком порушення водієм автомобіля «Skoda Octavia», вимог п.16.11 ПДР України, невиконання вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», який виїхавши з другорядної дороги, не надав перев аги в русі транспортному засобу «Porsche Cayenne», який рухався головною дорогою. Вказане порушення підтверджено постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.01.2025 року в справі №40/9874/24, яка набрала законної сили та залишена без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.05.2024 року.
З наведених обставин вбачається, що в матеріалах справи відсутні достатні докази підтвердження вини ОСОБА_1 та порушень п.п.12.1, 12.3, 12.4 ПДР України, які б знаходились у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що на переконання суду можуть лише вказувати на недоведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Що стосується доводів представника потерпілого Бравермана В.О. про необхідність призначення по справі інженерно-транспортної експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
В даному випадку обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, можуть бути перевірені і встановлені на підставі наявних в справі матеріалів, а оцінка судом досліджених доказів не потребує застосування спеціальних знань.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду, та виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у його вчиненні.
Враховуючи те, що викладені у протоколі твердження про вчинення ОСОБА_1 порушення п.п.12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, що призвело саме до пошкодження транспортних засобів, не підтверджені достатніми доказами, суд бере до уваги пояснення останнього, надані у судовому засіданні. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують надані ОСОБА_1 під час судового розгляду твердження про невинуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а пояснення потерпілого ОСОБА_2 , зважаючи на викладене, не спростовують і не можуть переважати пояснень ОСОБА_1 та не можуть бути оцінені судом як достатній самостійний доказ на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Оскільки вину ОСОБА_1 не доведено достатніми та беззаперечними доказами, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.124, ст.ст.247 п.1, 283-285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.
Суддя Фортечного районного
суду м. Кропивницького В.В. Поступайло