Справа № 404/8975/25
Номер провадження 1-кс/404/2972/25
26 серпня 2025 року м.Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду м. Кропивницього ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №62024150030000381, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоновершка, Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає по АДРЕСА_2 , на момент затримання перебуваючого на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024150030000381 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 26 від 18.04.2024 ОСОБА_5 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 26 березня 2024 на посаду кулеметника 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та визнано таким, що з 18 квітня 2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу.
ОСОБА_5 , приблизно о 08:30 год. 05.08.2024, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалась у АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля приміщення Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві за адресою: вул. Княгині Ольги, 2, м. Кропивницький, а саме до 11:00 год. 25.08.2025 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.
25.08.2025 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
25.08.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує матеріалами службового розслідування та доданими до нього матеріалами, показаннями військовослужбовців, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив не застосовувати тримання під вартою.
Захисник вказав, що висунута його підзахисному підозра є необґрунтованою, тому заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: особиста порука або домашній арешт.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150030000381 від 20.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
25.08.2025 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
25.08.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.
Окрім того, варто зазначити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, не вправі давати оцінку правомірності призову підозрюваного на військову службу, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, офіційно не працевлаштований, одружений, утриманців немає, має вік 28 років, хронічних хвороб та групи інвалідності немає, має постійне місце реєстрації та проживання, відтак достатні сталі соціальні зв'язки відсутні.
Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України). Самовільне залишення військової частини протягом тривалого часу є проявом свідомого ігнорування визначених законодавством обов'язків.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зокрема, особиста порука або домашній арешт, про що просила сторона захисту, не може бути застосовано до ОСОБА_5 .
Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов'язок слідчого судді.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан, міцні соціальні зв'язки підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує те, що підозрюваний одружений, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, тому вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90840 гривень, що відповідає 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України.
При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 25.08.2025 року 11 год. 00 хв.
Строк дії ухвали та тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 11 год. 00 хв. 23.10.2025 року.
Визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 90840 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 до 11 год. 00 хв. 23.10.2025 року виконувати наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Фортечного
районного суду м.Кропивницького ОСОБА_1