Справа № 136/1115/25
провадження № 2/136/386/25
21 серпня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
13.06.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а позивачка не може сама на належному рівні забезпечити усі першочергові потреби доньки. Просила суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 21.07.2025 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони не подали до суду своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку з огляду про таке.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Шлюб укладений 16.02.2021 Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 76 (а.с. 4).
Від шлюбу у сторін народилась дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина знаходиться на утриманні позивача, що не заперечується відповідачем та підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 3).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Липовецької міської ради від 09.06.2025 за №09-17-01/202 слідує, що донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно з 01.06.2025 разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають в АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Таким чином, судом встановлено, що дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.
Судом встановлено, що позивач одна несе витрати по утриманню дитини, тому не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню її потреб.
Відповідач відомостей про свої доходи суду не надав.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
В силу вимог ч. 5 ст. 183 СК України передбачено стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривні.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.
Отже, стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не суперечить вимогам закону та буде достатнім для належного забезпечення фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Нормами ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
З урахуванням обставин встановлених судом та обставин, які визначені ст. 182 СК України, рівного обов'язку батьків щодо утримання їх спільної дитини, а також виключного права того з ким проживає дитина на вибір способу стягнення аліментів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується правилами Глави 8 ЦПК України. Враховуючи те, що позов задоволено, а при пред'явлені його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 264, ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення сум платежу за один місяць з метою забезпечення інтересів дитини.
На підставі ст.ст. 84, 180-184 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265, 279, 280, 281, 285 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову - 13.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Д. Іванець