Справа № 352/1567/25
Провадження № 2/352/942/25
26 серпня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
08.07.2025 року позивач звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 04.07.2007 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , який в подальшому змінив ім'я на ОСОБА_2 . В даному шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 19.02.2025 року шлюб між сторонами розірвано. Вказує, що відповідач матеріальну допомогу дочці не надає. Матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини, самостійно позивач не спроможна забезпечити дитині достатній рівень життя. Відтак просить суд стягнути з відповідача аліменти на утриманні дитини у розмірі від усіх видів його заробітку (доходу), але не меншого 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи за останнім місцем реєстрації проживання, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Правом на подання відзиву не скористався. Будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 10.07.2025 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Тисменицького районного суду від 19.02.2025 року у справі №352/192/25 шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , зареєстрований 04.07.2007 Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що складено відповідний актовий запис №970, постановлено розірвати (а.с.3-4).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27.06.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 (а.с.5).
У відповідності до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого 03.03.2017 року Тисменицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінив ім'я на ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №9 (а.с.9).
Згідно витягу з реєстру Івано-Франківської територіальної громади від 25.08.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст.ст.12,81,82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).
Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Таким чином, суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.
Згідно з вимогами ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви з огляду на нижчевикладене.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на її утримання, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, враховуючи рекомендований розмір, визначений законодавством, що забезпечить дитину встановленим прожитковим мінімумом, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.07.2025 року.
VІІ. Судовий збір.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
З ч. 6 ст.141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства»,ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», ст.4,5,12,13,81,82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст.263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 08.07.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 РНКОПП: невідомий.
Рішення складене в повному обсязі 27.08.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.