18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/959/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву виконавчого комітету Черкаської міської ради про усунення недоліків у справі
за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова Якість "Благоустрій",
про визнання додаткової угоди недійсною,
14.08.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява виконавчого комітету Черкаської міської ради з вимогою визнати додаткову угоду №1 від 25.09.2019 до договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19 від 26.04.2019 недійсною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент укладання додаткової угоди №1 від 25.09.2019 до договору про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19 від 26.04.2019 до відповідача не переходили права та обов'язки за договором, тобто відповідач на думку позивача не мав права укладати дану додаткову угоду.
Ухвалою від 19.08.2025 суддя залишила позовну заяву виконавчого комітету Черкаської міської ради без руху, встановила позивачу строк - який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду на виконання ч. 2 ст. 164 ГПК України витягу з розподільчого балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехбудконструкція" від 22.11.2021; витягу з протоколу товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехбудконструкція" №1122/21 від 22.11.2021; передавального акта товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій 2021" від 18.02.2022; протоколу товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій 2021" №0221/1 від 21.02.2022; протоколу товариства з обмеженою відповідальністю "Управлінська компанія "Нова якість" Благоустрій" №0223/1 від 23.02.2022.
25.08.2025 за допомогою системи "Електронний суд" через електронний кабінет Кравця Іллі Володимировича надійшла заява про усунення недоліків від імені виконавчого комітету Черкаської міської ради. До такої заяви додано електронну довіреність на справу 925/959/25 про уповноваження Кравця Іллі Володимировича на представлення інтересів виконавчого комітету Черкаської міської ради в судах України.
Ухвалою від 26.08.2025 суд заяву про усунення недоліків виконавчого комітету Черкаської міської ради повернув без розгляду.
27.08.2025 за допомогою системи "Електронний суд" через електронний кабінет Кравця Іллі Володимировича надійшла заява про усунення недоліків від імені виконавчого комітету Черкаської міської ради. До поданої заяви, окрім електронної довіреності, додано розпорядження міського голови м. Черкаси Про призначення Кравця І.В. з 03.04.2023 на посаду заступника начальника управління вуличної інфраструктури департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради як такого, що зарахований до кадрового резерву, в порядку переведення з посади начальника юридичного відділу департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та посадову інструкцію заступника начальника управління вуличної інфраструктури департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради, відповідно до п. 2.1. якої, заступник начальника управління, зокрема, здійснює представництво інтересів виконавчого комітету Черкаської міської ради та Черкаської міської ради в судах, інших державних та недержавних підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності за дорученням міського голови по питанням, що стосуються повноважень департаменту згідно Положення про департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради.
Щодо поданої заяви суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Досліджуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів виконавчого комітету Черкаської міської ради - Кравцем І.В., суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 щодо досліджуваного питання.
"7.1. У цій справі перед Великою Палатою Верховного Суду постало питання про те, яким чином для суду підтверджуються повноваження особи, через яку юридична особа діє в суді на засадах самопредставництва.
7.2. У господарському процесі сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частини перша, друга статті 56 ГПК України).
7.3. Аналогічні положення містять частини перша, друга статті 58 ЦПК України; близькою за змістом є норма частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7.4. Відповідні положення до ГПК України, як і ЦПК та КАС України, були внесені Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який розмежував поняття особистої участі особи у судовому процесі (самопредставництва), а також участь через уповноваженого представника.
7.5. За нормами цивільного законодавства представництвом є правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства [частини перша та третя статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].
7.6. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (частини перша та друга статті 244 ЦК України).
7.7. Згідно із частиною першою статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
7.8. Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
7.9. Так, за частинами першою та другою статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
7.10. Частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
7.11. Поряд із цим відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
7.12. Слід зауважити, що ГПК України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.
Формулювання частини третьої статті 56 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
7.13. Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт).
7.14. Водночас варто враховувати, що частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно із частинами п'ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
7.15. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру
7.16. Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов'язковості, публічності, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
7.17. Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
7.18. Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
7.19. З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні."
У п. 7.29. такої постанови Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо самопредставництва:
"7.29. З огляду на висновки, сформульовані у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, за яким з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Цей висновок підлягає уточненню в останній частині стосовно того, що наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.
Цей висновок потребує уточнення як такий, що не в повній мірі узгоджується з визначеним законодавством значенням відомостей Єдиного державного реєстру для державних органів, зокрема й для суду, на що Велика Палата Верховного Суду звернула увагу вище.
Посиланням на цей висновок обґрунтована ухвала КЦС ВС від 27.11.2023 у справі № 761/42817/23 про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фермерського господарства «Бурки Віталія Володимировича» на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України."
Крім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу, іншої особи безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом)
В ухвалі від 08.06.2023 року у справі № 303/4297/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (або суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Великої Палати Верховного Суду віл 02.07.2020 року у справі № 9901/39/20, ухвала Верховного Суду від 18.06.2021 року у справі № 922/751/20, постанови Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 913/720/20, від 04.11.2023 року у справі № 910/2010/19 (925/364/19 ).
Тобто у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності, доручення).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № 914/2920/23.
Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності, доручення).
Оскільки Кравець Ілля Володимирович, відповідно до наданої посадової інструкції має право здійснювати представництво юридичної особи в суді лише за дорученням, суд доходить висновку про відсутність доказів того, що Кравець І.В. є представником виконавчого комітету Черкаської міської ради в порядку самопредставництва. Також судом встановлено, що така особа не є адвокатом. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що Кравець І.В., враховуючи подані докази, не має повноважень на представництво інтересів у суді виконавчого комітету Черкаської міської ради у справі, що розглядається за правилами загального позовного провадження.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. (ч. 3 ст. 169 ГПК України)
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. (ч. 2 ст. 170 ГПК України)
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. (ч. 4 ст. 170 ГПК України)
Підсумовуючи викладене, подана від імені виконавчого комітету Черкаської міської ради заява про усунення недоліків підлягає поверненню без розгляду, оскільки підписана заявником, який не має повноважень на його представництво, враховуючи додані до заяви про усунення недоліків докази.
Водночас суд зауважує, що оскільки така заява надійшла до суду в електронному вигляді, то не підлягає поверненню у паперовому вигляді.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена позивачу в його електронний кабінет 20.08.2025 о 02:36.
Отже, десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви спливає 01.09.2025 (десятий день - 30.08.2025 - субота, вихідний день).
За ч. 3-4 ст. 174 ГПК України - якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву про усунення недоліків виконавчого комітету Черкаської міської ради повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати позивачу за допомогою системи "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА