18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2025 р. Черкаси cправа №925/993/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (вулиця Ґарета Джонса, будинок 8, літера 20 Д, місто Київ, 04119, ідентифікаційний код 45179093) про видачу судового наказу за грошовими вимогами до Дослідної станції Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук України (вулиця Інтернаціональна (Єднання), будинок 4, місто Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 21378004) про стягнення заборгованості у сумі 208 982,94 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» звернулося у Господарський суд Черкаської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до Дослідної станції Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук України про стягнення 208 982,94 грн заборгованості за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії у постачальника №77721210640П-Т125 від 30.12.2024. У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» також просило суд покласти на боржника судові витрати зі сплати судового збору у сумі 242,24 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу від 22.08.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №925/993/25 та передано на розгляд судді Кучеренко О.І.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II «Наказне провадження».
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+», суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником (частина 1 статті 150 Господарського процесуального кодексу України).
У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частини 1 та 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).
До заяви про видачу судового наказу додається, зокрема документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника (пункт 2 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами першою та другою статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Суд також зазначає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 8 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що заява про видачу судового наказу подана до Господарського суду Черкаської області через систему «Електронний Суд» та підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» Цуперяк Степаном Степановичем.
Як встановлено судом, на підтвердження наявності у Цуперяк С.С. повноважень діяти від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» суду подано довіреність в порядку передоручення від 19.03.2025, згідно з якою Марковська Віолетта Валеріївна на підставі довіреності від 16.10.2024, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+», уповноважила, в порядку передоручення, Цуперяк Степана Степановича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, у тому числі підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам.
До заяви про видачу судового наказу також додано довіреність у порядку передоручення від 16.10.2024, згідно з якою Мельников Віктор Олександрович, на підставі Витягу з ЄДР від 16.10.2024, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+», уповноважив, в порядку передоручення, Марковську Віолетту Валеріївну представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, у тому числі підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана з правом передоручення іншим особам.
Суд констатує, що надана суду довіреність в порядку передоручення від 19.03.2025 сама по собі не може бути належним доказом на підтвердження самопредставництва Цуперяк С.С. на представлення інтересів заявника.
Така довіреність не містить інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, довіреність, за відсутності доказів, передбачених частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені підприємства в порядку самопредставництва.
Ні довіреність в порядку передоручення від 19.03.2025, ні інші додані до заяви про видачу судового наказу документи також не містять доказів на підтвердження того, що Цуперяк С.С. має статус адвоката.
Отже, з огляду на зазначене, суду жодними доказами не доведено, що подана до Господарського суду Черкаської області заява про видачу судового наказу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» підписана особою, яка має право її підписувати відповідно до вимог чинного законодавства.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви вимогам Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини першої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до частини другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 153, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (вулиця Ґарета Джонса, будинок 8, літера 20 Д, місто Київ, 04119, ідентифікаційний код 45179093) у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко