вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" серпня 2025 р. Справа № 911/2708/25
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМБУД-15»
2. Бучанської районної державної адміністрації Київської області
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
установив:
26.08.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМБУД-15» (далі - ТОВ «АГРОПРОМБУД-15»/відповідач-1) та Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач-2) про:
- визнання припиненими трудових відносини ОСОБА_2 з ТОВ «АГРОПРОМБУД-15» з 30.07.2025, у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України;
- зобов'язання відповідача-2 державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Бучанської районної державної адміністрації виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань, запис про керівника (директора) ТОВ «АГРОПРОМБУД-15» - ОСОБА_2 .
Вказані вимоги мотивовано тим, що призначений згідно рішення зборів учасників ТОВ «АГРОПРОМБУД-15», оформленого протоколом №1-18 від 20.11.2018, директором вказаного товариства позивач 01.07.2025 подав заяву про звільнення із вказаної посади та відправив на юридичну адресу компанії «ЕТКОМ ІНВЕСТМЕНТС ІНК.» (ETCOM INVESTMENTS INC.) та ТОВ «ЛИБІДЬ ІНВЕСТМЕНТ» лист-запрошення з повідомленням про скликання 30.07.2025 загальних зборів учасників з питанням порядку денного щодо припинення позивачем виконання обов'язків директора у зв'язку із звільненням за власним бажанням та вирішення питання щодо призначення ОСОБА_3 на посаду директора.
Втім, за доводами позивача, 30.07.2025 загальні збори не відбулися, питання про звільнення його з посади директора ТОВ «АГРОПРОМБУД-15» не вирішено.
В розрізі наведеного, посилаючись, зокрема, на зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23) позивач зауважив, що заявлені ним вимоги відповідають належним та ефективними способам захисту.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 4, 5 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Приписами ст. ст. 1, 4, ч.ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Однак, подаючи до суд позовну заяву, зокрема, до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, позивач просить зобов'язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету вказаної адміністрації вчинити дії з виключення запису про керівника товариства.
Попри вказане позовна заява не містить пояснень стосовно означеної неузгодженості та можливості і процесуальних підстав набуття/отримання такою особою - державним реєстратором, статусу учасника справи у розумінні процесуальних приписів.
У розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що відповідачами можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, до яких звернуто матеріально-правові вимоги позивача в межах передбаченої процесуальними приписами юрисдикції, тоді як належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, оскільки суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від конкретно визначеного відповідача.
Стосовно ж обраного позивачем способу захисту та його ефективності, позивачу слід надати пояснення стосовно узгодженості позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23) та сформульованої позивачем позовної вимоги про визнання припиненими трудових відносин на підставі ст. 38 К3пП.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23), відступила відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі №911/719/21, в частині тверджень про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.
Відступаючи від таких висновків, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки Товариство не укладало трудового договору (контракту) з ОСОБА_3, між ним та Товариством не виник спір стосовно припинення такого правочину, а тому неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
З огляду наведеного та необхідності позивача надати відповідні пояснення суд зазначає, що:
- у прохальній частині ним здійснено посилання на частину 1 статті 38 КЗпП України;
- предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку;
- чітка ідентифікація заявлених вимог сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Крім того відповідно до приписів статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до приписів п. 8 розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Північного апеляційного господарського суду 19.04.2019 у справі №910/1138/19.
Однак, в порушення вказаних процесуальних норм, додані до позову копії документів адресованих ETCOM INVESTMENTS INC. викладені іноземною мовою не забезпечені їх перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивачок до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень стосовно узгодженості сформульованої позивачем позовної вимоги про визнання припиненими трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 К3пП з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 (провадження №12-10гс23);
2) письмових пояснень стосовно неузгодженості між вказаним у позові відповідачем 2 та зобов'язанням вчинити дії державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Бучанської районної державної адміністрації Київської області;
3) письмових пояснень стосовно можливості і процесуальних підстав набуття/отримання державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Бучанської районної державної адміністрації Київської області, статусу учасника справи у розумінні процесуальних приписів;
4) засвідчених у передбаченому законом порядку перекладів на українську мову доданих до позову адресованих ETCOM INVESTMENTS INC. документів викладених іноземною мовою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема