вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" серпня 2025 р. Справа№ 925/133/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Коробенка Г.П.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 (повний текст складено і підписано 14.04.2025)
у справі № 925/133/25 (суддя - Зарічанська З.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Аркс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 137 872,78 грн.
До Господарського суду Черкаської області Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Аркс» (далі - ПрАТ «СК «Аркс», позивач) подано позовну заяву з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» (далі - ТОВ «Кам'яне дерево», відповідач) 137 872 грн. 78 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що:
- 24.11.2022 між ПрАТ «СК «Аркс» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 76744Га2к3 (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб BMW - X5 (д.р.н. НОМЕР_1 );
- 04.05.2023 в м. Корсунь-Шевченківський, вул. Я.Мудрого, 343 (на території ТОВ «Кам'яне дерево») сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW - X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій та власник ОСОБА_2 та автомобіля ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля ОСОБА_3 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль BMW-X5:
- згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 309861 та постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09.08.2023 (справа № 699/748/23), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.6 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) (ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КпАП України);
- страхувальник ( ОСОБА_2 ) звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу;
- відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX3659554 від 11.05.2023 та умов Договору, розмір страхового відшкодування склав 113 040,43 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено, як авансування виплати на СТО в розмірі 80% від вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на СТО - ТОВ «АВТ Баварія Київ» згідно платіжного доручення № 972429 від 15.05.2023;
- до АТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги на отримання від ТОВ «Кам'яне дерево» (працівником якого є ОСОБА_1 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля BMW-X5, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- на момент скоєння ДТП винуватець ( ОСОБА_1 ) перебував у офіційних трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево» та виконував свої трудові обов'язки з перевезення вантажу.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти вимог позовної заяви заперечив, зазначивши про те, що:
- на час скоєння спірної ДТП водій ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево», проте, в день завдання матеріальної шкоди, він не виконував трудові функції, був відсутній на роботі, що підтверджується табелем робочого часу водія ОСОБА_1 за травень 2023 року, в якому 04.05.2025 зафіксовано його відсутність на роботі, а також доповідною запискою бухгалтера ОСОБА_4 на ім'я директора про відсутність ОСОБА_1 на роботі 04.05.2023;
- 04.05.2023 (в день скоєння ДТП) ОСОБА_1 прибув за місцем знаходження відповідача по своїх особистих справах та на автомобілі, володільцем якого був саме ОСОБА_1 , а не відповідач;
- під час роботи на ТОВ «Кам'яне дерево» за ОСОБА_1 був закріплений вантажний автомобіль DAF СF д.р.н. НОМЕР_3 , який був переданий ТОВ «Кам'яне дерево» за договором оренди транспортного засобу № 21/03/2023 від 21.03.2023, а ДТП було скоєно за участі іншого автомобіля ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 );
- відповідач не має жодного відношення до автомобіля ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 , власником вказаного автомобіля є фізична особа ОСОБА_3 , на балансі товариства даний автомобіль ніколи не значився, відповідач не має жодних договірних чи трудових відносин з власником цього автомобіля, на підтвердження чого було надано бухгалтерську довідку в якій вказано, що відповідач не є власником автомобіля ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 ), та не використовується для роботи відповідачем;
- оскільки матеріальна шкода була заподіяна ОСОБА_1 не під час виконання ним трудових обов'язків, джерело підвищеної небезпеки (автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 ) на якому заподіяно шкоду, ніколи не перебувало у володінні ТОВ «Кам'яне дерево», останній не є належним відповідачем за цим позовом.
У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що:
- на момент скоєння ДТП винуватець ( ОСОБА_1 ) перебував у офіційних трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево» та виконував свої трудові обов'язки з перевезення вантажу, а ДТП сталось на території ТОВ «Кам'яне дерево» під час виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, а саме під час вигрузки відсіву;
- доповідна записка бухгалтера без підписів інших осіб та без додаткових доказів не є належним документом і не доводить, що працівник був відсутній у робочий день;
- у поясненнях учасників ДТП, а саме ОСОБА_1 , які було надано поліції після скоєння ДТП, було вказано, що ДТП сталось 04.05.2023 на території підприємства - ТОВ «Кам'яне дерево» (де ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів) саме під час вигрузки відсіву;
- на фотографії з місця ДТП видно, що позаду автомобіля ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 ) висипано гранітний відсів, що підтверджує пояснення ОСОБА_1 , надані поліції, про те, що автомобіль допустив самовільний рух саме під час вигрузки відсіву на території підприємства;
- якщо працівник підприємства не вийшов на роботу та не попередив про свою відсутність завчасно, підприємство має складати Акт про відсутність працівника на робочому місці, що є офіційним документом, який фіксує факт відсутності працівника у робочий час без пояснень або з відомою причиною. Вказаний документ відповідачем складено та надано до суду не було;
- ОСОБА_1 було надано довідку ОК- 5 та ОК-7 на підтвердження того, що він дійсно працював 04.05.2023 і виконував свою роботу, внаслідок чого ним було отримано повну заробітну плату за місяць без будь яких вирахувань; у довідках ОК- 5 та ОК-7, наданих ОСОБА_1 , вказано, що у травні 2023 року кількість трудових днів ОСОБА_1 становить - 31 і за всі робочі дні було сплачено страхові внески, оскільки біля робочих днів стоїть позначка - ТАК;
- автомобіль ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 ) не належить за документами відповідачу, однак цей автомобіль також було надано ОСОБА_1 для перевезення матеріалів для будівництва. Оскільки, останній працював водієм у відповідача, він мав виконувати доручення які йому давало керівництво і їздити на тих транспортних засобах, які було йому надано відповідачем;
- після залучення ОСОБА_1 третьою особою по справі, ним було надано копію товарно-транспортної накладної від 10.10.2023, в якій було вказано, що водій ОСОБА_1 на замовлення ФОП «Келеберда» на автомобілі з державним реєстраційним номером - НОМЕР_2 , перевозив вантаж. Власником ФОП «Келеберда» є ОСОБА_2 , який є і власником ТОВ «Кам'яне дерево». Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , останній у 2015 -2016 році також працював у ФОП « ОСОБА_2 » водієм. Отже, надана водієм товарно- транспортна накладна від 10.10.2023 свідчить про те, що директор і власник ТОВ «Кам'яне дерево» - ОСОБА_2 , давав доручення ОСОБА_1 по перевезенню вантажу саме на автомобілі ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 ).
В запереченнях на відповідь на відзив відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, та зазначає, що:
- в наданій позивачем товарно-транспортній накладній не зазначено замовника перевезення, а в графі автопідприємство вказано «ФОП Келеберда». В онлайн-сервісі для перевірки суб'єктів господарювання, зареєстрованих за законодавством України, перевірки фізичних осіб, моніторингу Державних реєстрів та іншої публічної інформації за пошуком «Келеберда» лише в Черкаській області зареєстровано щонайменше 13 підприємців з таким прізвищем, отже дана товарно-транспортна накладна, на думку відповідача, не свідчить, що ОСОБА_1 здійснював перевезення за дорученням саме ОСОБА_2 , який є засновником ТОВ «Кам'яне дерево»;
- вантажовідправником у наданій ТТН зазначено СТОВ «Агрофірма Корсунь», яке, на запит відповідача, зазначило, що ніколи не мало господарських відносин з ФОП Келеберда, ТОВ «Кам'яне дерево» та з фізичною особою з прізвищем ОСОБА_5 ; про походження ТТН від 30.10.2023 СТОВ «Агрофірма Корсунь» також нічого не відомо;
- відповідачем в травні 2023 року було нараховано ОСОБА_1 премію у розмірі 305 грн., що підтверджується наказом від 31.05.2023, таким чином, сума заробітку останнього в травні 2023 року склала 7 000,00 грн.;
- у наданих позивачем довідках ОК-5 та ОК-7 конкретний день пропуску не буде відображатися, оскільки зазначається саме страховий стаж;
- на підтвердження того, що ОСОБА_1 був відсутній 04.05.2023 відповідач додатково надав Акт №1 ТОВ «Кам'яне дерево» про відсутність на роботі.
У відповіді на заперечення позивач зауважив, що:
- відповідачем при поданні відзиву не було надано Акту № 1 про відсутність на роботі ОСОБА_1 від 04.05.2023; вказаний Акт було подано тільки після ознайомлення з відповіддю позивача на відзив, в якому зазначалось про цей акт, отже у позивача є підстави вважати, що документ міг бути складений лише після зазначення про це позивачем, а не станом на день ДТП, оскільки неможливо ідентифікувати дату складання даного документу;
- вказаний акт має містити дату та час складання, дані про працівника та обставини відсутності, підписи мінімум двох інших працівників та підпис керівника, проте Акт № 1 про відсутність на роботі ОСОБА_1 від 04.05.2023 містить підпис тільки бухгалтера та директора, який ще є зацікавленою особою по справі, оскільки ОСОБА_2 , і є власником ТОВ «Кам'яне дерево»;
- щодо наданого Наказу від 31.05.2023 про нарахування премії, позивач ставить під сумнів такий документ відповідача, оскільки розмір премії абсолютно такий самий, як нібито-то утримана сума з заробітної плати, що дає підстави вважати, що відповідач намагається уникнути відповідальності за свого співробітника, надаючи такі пояснення щодо отримання ОСОБА_1 повного окладу за місяць;
- дії відповідача з утримання заробітної плати саме за дисциплінарним порушенням та нарахування премії за успішне виконання планових завдань суперечать один одному та виглядають підозріло, особливо враховуючи розмір премії, який співпадає з ніби то утриманою сумою за прогул.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції:
- встановив, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево»;
- дослідивши надані відповідачем докази на спростування здійснення ОСОБА_1 трудових функцій 04.05.2023, зазначив, що:
1) табель обліку робочого часу, бухгалтерська довідка, доповідна записка бухгалтера, акт про відсутність на роботі - є внутрішніми документами відповідача, такі документи складені та підписані виключно працівниками підприємства відповідача, відтак у суду відсутня можливість встановити дійсні обставини, за яких такі документи були складені, пересвідчитись у даті їх складання та їх достовірності;
2) відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом усього робочого часу не збігається з іншими матеріалами справи, насамперед з показаннями самого ОСОБА_1 , з яких випливає, що він здійснював вигрузку відсіву на момент скоєння ДТП безпосередньо на території відповідача - ТОВ «Кам'яне дерево» та в межах робочого часу - об 11:10;
3) Акт № 1 від 04.05.2023 про відсутність на роботі ОСОБА_1 за підписом, зокрема директора відповідача - ОСОБА_2 , автомобіль якого і пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої визнано ОСОБА_1 , є сумнівним, оскільки за позицією відповідача виходить, що директор ТОВ «Кам'яне дерево» ОСОБА_2 , який разом із ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2023, не бачив 04.05.2023 ОСОБА_1 і йому невідомо чому він не з'явився на роботу в цей день;
3) маловірогідним є надання премії працівнику в місяці, в якому останній не вийшов на роботу і не попередив про свою відсутність,
спростував доводи відповідача про те, що 04.05.2023 ОСОБА_1 не виконував трудові функції та був відсутній на роботі;
- керуючись принципами ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, визнав недоведеними доводи відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 в межах своїх повноважень міг здійснювати перевезення лише на одному транспортному засобі, оскільки здійснення перевезень ОСОБА_1 на автомобілі DAF SF85, д.р.н. № НОМЕР_3 не виключає можливості здійснення перевезень ним автомобілем ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 ;
- звернув увагу на те, що транспортний засіб ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 безперешкодно перебував на території ТОВ «Кам'яне дерево», під час ДТП саме цей транспортний засіб скоїв наїзд на автомобіль директора ТОВ «Кам'яне дерево» ОСОБА_2 і у останнього не виникло жодних питань щодо перебування даного транспортного засобу на території підприємства та ще й здійснення за допомогою такого транспортного засобу робіт з вигрузки відсіву.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час скоєння ДТП ОСОБА_1 на ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 виконував свої посадові обов'язки, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево», вина ОСОБА_1 встановлена постановою від 09.08.2023 у справі № 699/748/23 Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської област, а відтак ТОВ «Кам'яне дерево» є належним відповідачем у цій справі на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України, саме відповідач є особою, на яку в силу закону покладено обов'язок з відшкодування шкоди у сумі 137 872,78 грн, розмір якої належно підтверджено, а відтак задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 05.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, так як винесене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку із неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильністю установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, зауваживши на тому, що:
- наявність трудових відносин у завдавача шкоди не є безумовною підставою для притягнення роботодавця до відповідальності на підставі положень статті 1172 ЦК України, відтак, обставиною, що підлягає встановленню у спірних правовідносинах є факт виконання працівником під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди трудових обов'язків (позиція Верховного суду в постановах від 01.09.2022 у справі № 709/690/21, від 25.07.2018 у справі № 914/820/17);
- висновки суду першої інстанції щодо недостовірності наданих відповідачем доказів на підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на роботі зроблені виключно на припущеннях, адже сам суд в рішенні пише, що ці обставини більше вірогідно «на його думку» мають місце; в той же час доводи відповідача ґрунтуються на належних і допустимих доказах, які не були спростовані позивача та судом в оскаржуваному рішенні;
- стосовно наданої позивачем копію товарно-транспортної накладної від 30.10.2023, відповідно до якої автопідприємство ФОП Келеберда здійснило перевезення вантажу ТОВ «Агрофірма Корсунь»: вантажовідправником у наданій ТТН зазначено СТОВ «Агрофірма Корсунь», яке, на запит відповідача, зазначило, що ніколи не мало господарських відносин з ФОП Келеберда, ТОВ «Кам'яне дерево» та з фізичною особою з прізвищем ОСОБА_5; про походження ТТН від 30.10.2023 СТОВ «Агрофірма Корсунь» також нічого не відомо.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 справа № 925/133/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.
З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 витребувано матеріали справи № 925/133/25 у Господарського суду Черкаської області, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду, залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 12.05.2025 матеріали справи № 925/133/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 925/133/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору у розмірі 3 633 грн. 60 коп.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 25.05.2025 (судом зареєстровано 26.05.2025) подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 120 від 19.05.2025 про сплату 3 633,60 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір за апеляцією ТОВ «Кам'яне дерево» на рішення від 14.04.2025 №925/133/25, Північний апеляційний господарський суд».
Згідно з ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі № 925/133/25 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи залишено без задоволення; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
19.06.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з посилання на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції.
Станом на дату ухвалення постанови інших пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
У період з 04.08.2025 по 22.08.2025 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, те, що на даний час такий стан продовжений, справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представника учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню, з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 24.11.2022 між ПрАТ «СК «Аркс» та ОСОБА_2 укладено Договір, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб BMW - X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ).
Право власності на застрахований позивачем автомобіль (BMW G5X/CV41 з реєстраційним номером НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 28.12.2021.
Страховик - СК «ARX» (попередня назва СК «АХА Страхування»).(п. 2 Договору).
Страхувальник - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (п. 3 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору, застрахований ТЗ - BMW X5 xDrive25d, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво (серія, номер) НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , рік випуску 2021, об'єм двигуна - 1995 куб. см.
Власник / використовується на підставі - ОСОБА_2 / права власності (п. 5.1. Договору).
Страхові ризики згідно пункту 20.2 Договору - збитки внаслідок ДТП 5,3500% (п. 7 Договору).
Страхова сума - 2 600 000 грн. (п. 8 Договору).
Франшиза (безумовна, в % від страхової суми), у конкретному випадку, збитки внаслідок ДТП: 0,00 грн (що складає 0,00 % від страхової суми вказаної у п. 8 Договору) (п. 10 Договору).
Дата початку дії Договору - 17.12.2022 (п. 14.1 Договору).
Дата закінчення дії Договору - 16.12.2023 (п. 14.1 Договору).
Умови виплати страхового відшкодування: на базі СТО на вибір Страховика (п. 15 Договору).
За умовами цього Договору Страховик бере на себе зобов'язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 20.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені Страхувальником додаткові витрати згідно з п. 29.8 та 29.9 Договору в результаті настання страхового випадку (п. 20.1. Договору).
До страхових ризиків належать «збитки внаслідок ДТП» - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (п. 20.2.2. Договору).
Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 25 Договору (п. 22.1.3. Договору).
Страховик має право після виплати страхового відшкодування пред'являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку (право регресу) (п. 22.3.10. Договору).
Страхувальник має право при настанні страхового випадку одержати від Страховика страхове відшкодування, згідно з умовами Договору (п. 22.4.1. Договору).
При пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 25.11 Договору). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При настанні страхових випадків за межами України та необхідності здійснення ремонту на місці страхового випадку трудовитрати на відновлення відшкодовуються, виходячи з розцінок авторизованої СТО відповідної країни здійснення ремонту (якщо межі Договору розповсюджуються на відповідну країну згідно з розділом 13 цього Договору) (п. 25.10. Договору).
При пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої у розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених у цьому пункті та зазначених у розділі 15 Договору умов (п. 25.11. Договору).
«На базі СТО за вибором Страховика» - при розрахунку розміру страхового відшкодування в Кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором Страховика (п. 25.11.1. Договору).
04.05.2023 в м. Корсунь-Шевченківський, вул. Я.Мудрого, 343 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW - X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій та власник ОСОБА_2 та автомобіля ЗИЛ 4502 (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля ОСОБА_3 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль BMW-X5, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 309861.
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 309861 та постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09.08.2023 (справа № 699/748/23), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.6 ПДР України (ст. 124 КпАП України) громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце роботи - ТОВ «Кам'яне дерево», керував автомобілем ЗИЛ-ММЗ 4502, номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_3 , здійснив стоянку, залишивши ТЗ, не вчинив всіх заходів та допустив його самовільний рух. Внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на припаркований попереду автомобіль BMW х5 д.н.з. НОМЕР_1 .
До протоколу додаються схема ДТП, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В поясненнях ОСОБА_1 , серед іншого, зазначено, що «Автомобіль ЗІЛ 130 зробив наїзд на автомобіль BMW при вигрузці відсіву погано тримає ручник (стоячі гальма)».
05.05.2023 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Аркс» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, № справи: 1.003.23.0005563, дата події: 04.05.2023, час: 11:04, додатком до якої є Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) з датою огляду 05.05.2023, відповідно до якого, виявлено пошкодження автомобіля BMW х5 д.н.з. НОМЕР_1 ., пов'язані з ДТП.
08.05.2023 ТОВ «АВТ Баварія Київ» виставило ОСОБА_2 рахунок від 08.05.2023 № BBL00004511 на загальну суму 141 300,54 грн.
11.05.2023 ПрАТ «СК «Аркс» склало Страховий Акт № ARX3659554 відносно справи №1.003.23.0005563 за заявою від 04.05.2023 за Договором страхування № 76744Га2к3 від 24.11.2022 (особа, яка зазнала збиток - ОСОБА_2 ) на суму відшкодування - 113 040,43 грн. Додатком до зазначеного Страхового Акта є розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого, страхова сума становить 2 600 000 грн, франшиза безумовна - 0 грн, вартість відновлювального - 141 300,54 грн. (на підставі рахунка № BBL4511 від 08.05.2023 ТОВ «АВТ Баварія Київ»), страхове відшкодування - 141 300,54 грн.
15.05.2023, згідно з платіжною інструкцією № 972429 ПрАТ «СК «Аркс» сплатило на рахунок ТОВ «АВТ Баварія Київ» 113 040 грн. 43 коп. із зазначенням призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно акту № ARX3659554, ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 , рах. №ВВL4511 від 08.05.2023 Без ПДВ».
Відповідно до Акта виконаних робіт від 19.06.2023, ТОВ «АВТ Баварія Київ» виконало роботи згідно з рахунком від 08.05.2023 № BBL00004511 на загальну суму 137 872 грн. 78 коп.
27.06.2023 відповідно до платіжної інструкції № 982087 ПрАТ «СК «Аркс» сплатило на рахунок ТОВ «АВТ Баварія Київ» 24 832 грн. 35 коп. з призначенням платежу: «Страхове відшкодування згідно акту №ARX3710490, ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_6 , рах. №ВВL4511 від 08/05/2023 Без ПДВ».
26.06.2023 ПрАТ «СК «Аркс» склало Страховий Акт № ARX3710490 відносно справи № 1.003.23.0005563 за заявою від 04.05.2023 за Договором страхування № 76744Га2к3 від 24.11.2022 (особа, яка зазнала збиток - ОСОБА_2 ) на суму відшкодування - 24 832 грн. 35 коп. Додатком до зазначеного Страхового Акта є розрахунок страхового відшкодування (доплата), відповідно до якого, страхова сума становить 2 600 000 грн., сума попередніх страхових - 113 040 грн. 43 коп., вартість відновлювального - 137 872,78 грн. (АВР № BIN00004268 від 19.06.2023 ТОВ «АВТ»), доплата страхового відшкодування - 24 832,35 грн.
Постановою від 09.08.2023 по справі № 699/748/23 Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області визнав ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
27.11.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією про регресні вимоги (сума регресної вимоги: 137 872,78 грн.), з вимогою протягом семи днів з моменту отримання цієї Претензії сплатити на рахунок АТ «СК «Аркс» суму боргу у розмірі 137 872,78 грн.
Відповідач вказані кошти не сплатив, з огляду на що позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача 137 872,78 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Детальні позиції сторін викладені вище.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 позов задоволено в повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Предметом спору у справі, яка розглядається, є вимога АТ «СК «Аркс» про стягнення грошових коштів в порядку регресу з роботодавця (ТОВ «Кам'яне дерево») винуватої у ДТП особи у зв'язку із виплатою страхового відшкодування потерпілій особі.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п. 35.1. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Як було зазначено, постановою від 09.08.2023 по справі № 699/748/23 Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області визнав ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 , останній 22.03.2023 прийнятий ТОВ «Кам'яне дерево» водієм автотранспортних засобів та 01.02.2024 звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Колегія суддів констатує, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево».
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.
В силу частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Саме такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц.
Водночас приписами частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статті 1172 Цивільного кодексу України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.02.2019 у справі № 902/1142/17.
Як встановлено вище, відповідач заперечуючи проти позову, стверджує, що в день завдання матеріальної шкоди, ОСОБА_1 не виконував трудові функції, був відсутній на роботі. При цьому, 04.05.2023 ОСОБА_1 прибув за місцем знаходження відповідача по своїх особистих справах, а також те, що за ОСОБА_1 , під час роботи на ТОВ «Кам'яне дерево», був закріплений вантажний автомобіль DAF СF д.р.н. НОМЕР_3 , який був переданий ТОВ «Кам'яне дерево» за договором оренди транспортного засобу № 21/03/2023 від 21.03.2023. Відповідач стверджує, що не має жодного відношення до автомобіля ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 .
На підтвердження викладених обставин відповідач надав суду:
- табель обліку робочого часу за травень місяць 2023 року ТОВ «Кам'яне дерево», відповідно до якого, в четвер 04 травня в рядку, що стосується ОСОБА_1 наявна позначка "н". Всього відпрацьовано годин - 176, днів - 22;
- бухгалтерську довідку ТОВ «Кам'яне дерево» № 2 від 28.02.2025, видану на підтвердження того, що вантажний автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 на балансі товариства ніколи не перебував. Товариство ніколи не мало жодних договірних чи трудових відносин з власником цього транспортного засобу, вказаний автомобіль в користування чи володіння ТОВ «Кам'яне дерево» не передавався. Довідка підписана директором ОСОБА_2 та бухгалтером ОСОБА_4 ;
- договір оренди транспортного засобу № 21/03/2023 від 21.03.2023, укладений між ФОП Келеберда М.П. та ТОВ «Кам'яне дерево», відповідно до п. 1.1., 1.2.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нижчевизначений транспортний засіб (надалі іменується - "майно, що орендується") та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві оренду плату. Найменування майна, що орендується: Автомобіль DAF CF Сідловий тягач НОМЕР_3 2001 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 ), дата реєстрації 02.10.2007, VIN-код НОМЕР_8 та причіп бортовий тентований KOGEL SN24 НОМЕР_9 2003 року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ), дата реєстрації 02.10.2007 , VIN- код НОМЕР_11 ;
- акт приймання передачі до Договору оренди від 21.03.2023 №21/03/2023;
- товарно-транспортні накладні від 27.03.2023 № 0000001851, № 0000001852, № 0000001857, від 13.04.2023 № 0000002866, від 26.05.2023 № УКР-7, від 28.09.2023 № 00000010204, зі змісту яких випливає, що ОСОБА_1 здійснював перевезення (перевізник ТОВ «Кам'яне дерево») автомобілем DAF SF85, держ. № НОМЕР_3 ;
- акти надання послуг від 30.03.2023 № 29, від 18.04.2023 № 45, від 26.05.2023 № 63, від 29.03.2023 № 142, зі місту яких випливає, що відповідач надавав послуги з перевезення вантажів з використанням автомобіля DAF СF85, держ. № НОМЕР_3 ;
- доповідну записку від 04.05.2023 бухгалтера ТОВ «Кам'яне дерево» Олени Щербини, відповідно до якої 04.05.2023 водій ОСОБА_1 не вийшов на роботу і не попередив про свою відсутність;
- акт № 1 від 04.05.2023 за підписом директора ТОВ «Кам'яне дерево» ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_4 про відсутність на роботі ОСОБА_1 , відповідно до якого 04.05.2023 ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом усього робочого часу;
- наказ від 31.05.2023 №1/2-В ТОВ «Кам'яне дерево» про нарахування премії, згідно з яким, в зв'язку з виробничою необхідністю та за успішне виконання планових завдань, нараховано премію за травень місяць водію ОСОБА_1 в розмірі 305 грн.;
- лист від 13.03.2025 № 12 СТОВ «Агрофірма Корсунь», відповідно до якого повідомляється, що ТОВ «Агрофірма Корсунь» ніколи не мала жодних господарських відносин з «ФОП Келеберда» та/або ТОВ «Кам'яне дерево» та/або фізичною особою «ОСОБА_5».
У свою чергу позивач на спростування наданих відповідачем доказів наддав:
- довідки Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, зі змісту яких випливає, що у травні 2023 року ОСОБА_1 до страхового стажу зараховано 31 день, тобто всі дні у місяці та відсутні будь-які зміни в нарахуванні заробітної плати;
- копію товарно-транспортної накладної від 30.10.2023, зі змісту якої випливає, що автопідприємство ФОП Келеберда здійснило перевезення вантажу ТОВ «Агрофірма Корсунь»: водій ОСОБА_6 , автомашина НОМЕР_2 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що табель обліку робочого часу, доповідна записка бухгалтера, акт про відсутність на роботі, як докази на підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на роботі 04.05.2025, - є внутрішніми документами відповідача, такі документи складені та підписані виключно власноруч працівниками підприємства відповідача, а відтак у суду відсутня можливість встановити дійсні обставини, за яких такі документи були складені, пересвідчитись у даті їх складання та їх достовірності.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що, якщо за твердженням відповідача, Акт про відсутність на роботі № 1, був складений 04.05.2022 (в день скоєння ДТП та в день відсутності ОСОБА_1 на роботі), і був наявний у відповідача на момент подачі відзиву на позовну заяву, то останній мав би їх долучити в якості доказів на підтвердження своєї позиції, однак вказаний документи долучено відповідачем лише після констатації його відсутності позивачем.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити також те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ДТП 04.05.2023 сталась безпосередньо на території відповідача - ТОВ «Кам'яне дерево» (як зазначено в поясненнях і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення) та в межах робочого часу - об 11:10, при цьому, за показаннями самого ОСОБА_1 він здійснював вигрузку відсіву, що малоймовірно може бути власними справами, які останній міг виконувати на території підприємства відповідача без відома відповідача та поза межами виконання посадових обов'язків.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що обставина фізичного перебування ОСОБА_1 04.05.2023 на роботі, а саме за адресою ТОВ «Кам'яне дерево» м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ярослава Мудрого, 343, підтверджується тим, що така адреса дорожньо-транспортної пригоди зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення від 04.05.2023, який підписаний начальником ГРПП ВП № 1 ЧРУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто директором ТОВ «Кам'яне дерево».
Отже, факт перебування ОСОБА_1 на території ТОВ «Кам'яне дерево» (його місця роботи відповідно до записів у трудовій книжці) колегія суддів вважає доведеним також з огляду на те, що Акт № 1 від 04.05.2023 про відсутність на роботі ОСОБА_1 підписано саме директором відповідача - ОСОБА_2 , автомобіль якого і пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої визнано ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення, у якому зафіксована ДТП, був підписаний обома учасниками ДТП - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , тобто твердження ОСОБА_2 (що відображено в Акті № 1) про відсутність ОСОБА_1 на роботі не відповідає дійсності, а відтак колегія суддів не бере до уваги вказані доводи відповідача.
Доводи відповідача стосовно того, що ним в травні 2023 року нараховано ОСОБА_1 премію у розмірі 305 грн. за наказом від 31.05.2023, сума якої співпадає з ніби то утриманою сумою за прогул відповідно до ст. 110 Кодексу законів про працю України (далі - КзпПУ), внаслідок чого сума заробітку останнього в травні 2023 року склала 7 000 грн., колегія суддів оцінює критично, оскільки дії відповідача з утримання заробітної плати за дисциплінарним порушенням та нарахування премії за успішне виконання планових завдань за один і той же календарний місяць суперечать один одному. Окрім цього, на підтвердження вказаного відповідачем було надано лише Наказ від 31.05.2023, який підписано ОСОБА_2 , який є зацікавленою стороною у справі, відтак у суду відсутня можливість встановити дійсні обставини, за яких такі документи були складені, пересвідчитись у даті їх складання та їх достовірності.
Відповідно до ст. 110 КзпПУ при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Отже, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не було надано жодних доказів про сповіщення ОСОБА_1 як про утриману суму з заробітної плати, так і про нарахування премії, доказів, підтверджуючих, що, як стверджує відповідач, за прогул з ОСОБА_1 було утримано суму у розмірі 305 грн. з заробітної плати.
Колегія суддів звертає увагу, що обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76-79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що, позивачем надано більш переконливі та вагомі докази на підтвердження своєї позиції, відповідачем не доведено факту того, що в день завдання матеріальної шкоди 04.05.2023 ОСОБА_1 не виконував трудові функції та був відсутній на роботі.
Колегія суддів, оцінюючи надану позивачем копію товарно-транспортної накладної від 30.10.2023, відповідно до якої автопідприємство ФОП Келеберда здійснило перевезення вантажу ТОВ «Агрофірма Корсунь»: водій ОСОБА_1 , автомашина НОМЕР_2 , зазначає, що номер зазначеного ТЗ відповідає номеру транспортного засобу, на якому ОСОБА_1 спричинив ДТП, звертаючи увагу, що окрім прізвища директора підприємства, збігається ще номер транспортного засобу та прізвище водія, який здійснював перевезення.
Більш того, транспортний засіб ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 безперешкодно перебував на території ТОВ «Кам'яне дерево», за допомогою вказаного транспортного засобу здійснювались роботи з вигрузки відсіву, під час ДТП саме цей транспортний засіб скоїв наїзд на автомобіль директора ТОВ «Кам'яне дерево» ОСОБА_2 і у останнього не виникло жодних питань щодо перебування даного транспортного засобу на території підприємства.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до інформацію з трудової книжки ОСОБА_1 останній у період з 10.04.2015 по 12.12.2016 працював на посаді водія а/т засобів згідно трудового договору на ПП «Келеберда М.М.», копія товарно-транспортної накладної від 30.10.2023, надана ОСОБА_1 , підтверджує випадки здійснення ним трудових обов'язків на автомобілі, відмінному від DAF SF85, д.р.н. № НОМЕР_3 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів, що ОСОБА_1 в межах своїх повноважень міг здійснювати перевезення лише на одному транспортному засобі. Отже, здійснення перевезень ОСОБА_1 на автомобілі DAF SF85, д.р.н. № НОМЕР_3 не виключає можливості здійснення перевезень ним автомобілем ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 , оскільки відповідно до запису у трудовій книжці останній працював водієм у відповідача, він мав виконувати доручення, які йому давало керівництво, і їздити на тих транспортних засобах, які було йому надано відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час скоєння ДТП ОСОБА_1 на ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 виконував свої посадові обов'язки, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Кам'яне дерево».
Колегія суддів зазначає, що відповідач не спростував тих обставин, що ОСОБА_1 у день скоєння ДТП керував автомобілем ЗІЛ ММЗ 4502, д.р.н. НОМЕР_2 під час виконання своїх трудових обов'язків. Таким чином, особою, відповідальною за завдані збитки автомобіля BMW - X5 (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 04.05.2023, відповідно до ст. 1172 ЦК України є відповідач.
Оскільки матеріалами справи підвтерджується і не заперечується відповідачем, що останній заборгованість з відшкодування шкоди у сумі 137 872 грн. 78 коп., розмір якої належно підтверджено, за регресними вимогами не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 року у справі № 925/133/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'яне дерево» на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.04.2025 у справі № 925/133/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 26.08.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
Г.П. Коробенко