ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1617/25
провадження № 1-кп/753/1278/25
"13" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024101110000579, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
Дарницьким районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд вказаного кримінального провадження.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання, підтримане ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу підзахисному з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов'язання. Вказував на те, що ОСОБА_8 співпрацював зі слідством, на даний час визнає свою провину, компенсував заподіяну шкоду. За наведених обставин вважав, що ризики, встановлені раніше, відсутні.
Прокурор вважав за необхідне клопотання задовольнити.
Потерпілий не заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_8 не має.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 , думку якої підтримав ОСОБА_7 , підтримала заявлене клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
Аналізуючи наявні ризики, суд виходить з того, що документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження долучені до матеріалів кримінального провадження та досліджені судом, обвинувачений вказав про визнання вини, що нівелює ризик впливу на свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню.
При цьому суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_8 дані про його особу, наявність постійного місця проживання у м. Києві.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до правової позиції Європейського суду, викладеної у справі «Калашников проти росії» від 15 липня 2002 року, зокрема, зазначено, що небезпека можливості переховування від правосуддя не може вимірюватися виключно на підставі суворості можливого вироку. Наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що належить до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалого тримання особи під вартою.
Також суд враховує позицію потерпілого та сторони обвинувачення, які підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
З урахуванням наведеного, а також того, що сама лише тяжкість вчинених злочинів, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою тривалий термін, і самостійною підставою для тримання особи під вартою, чинним законодавством України, не визначається, а повинна враховуватися з іншими обставинами, які вказані в ст. ст. 177, 183 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з ним - домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє місце проживання за виключенням часу слідування та перебування в укритті, та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Змінити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши покидати місце свого проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням часу прямування до найближчого укриття, перебування в укритті та повернення до місця проживання в разі оголошення повітряної тривоги, з роз'ясненням обов'язку прибувати за кожною вимогою суду, та покладенням наступних обов'язків: не покидати м. Київ без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, на строк до 13 жовтня 2025 року включно.
Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду негайно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий