ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20138/23
провадження № 1-кп/753/965/24
"13" березня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд по кримінальному провадженні № 12023100020003138 від 05.08.2023, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020003138 від 05.08.2023, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 03.11.2023 року.
В судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, він підсудний Дарницькому районному суду м. Києва, підстав для закриття чи зупинення провадження немає.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, обвинувачення є неконкретним і незрозумілим, що на думку сторони захисту призводить до порушення прав обвинуваченого. На думку захисника, в обвинувальному акті відсутні та не конкретизовані будь-які відомості на підтвердження направленості дій ОСОБА_6 на вчинення хуліганських дій, тобто грубого порушення громадського порядкуз мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, з урахуванням конфлікту який виник на грунті неприязнених відносин.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необгрунтованим.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Дарницьким районним судом м. Києва, підстав для закриття провадження по справі немає.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Що стосується клопотання захисника ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.
Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний процесуальним прокурором і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування, що містить перелік проведених процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень тощо.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Виходячи з положень кримінального процесуального законодавства та релевантної судової практики, визначення форми, послідовності, ступеню деталізації та обсягу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що зазначаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.
З урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред'явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в клопотанні сторони захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст.2,7,22,23,65,91,92,314-316,369-372,376 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 296 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, на 13-30 год. 27.03.2024 року з обов'язковою участю прокурора.
Справу розглядати судом одноособово.
Судове засідання проводити за участю сторін кримінального провадження, про що повідомити їх належним чином.
Ухвала оскарженню не підлягає.