Справа № 399/11/25
Провадження № 2/399/85/2025
Іменем України
30 липня 2025 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Іващенка І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику,
встановив:
До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом звернувся представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» про стягнення з відповідача на її користь 50000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «БГМ-Агро» було укладено трудовий договір № 1 від 20.05.2022 року, строк якого встановлений за погодженням сторін до 31.12.2030 року. Позивач виконувала обов'язки начальника дільниці (код професії 1222,2).
Відповідач почав затримувати виплату заробітної плати, що змусило позивачку звернутися до Головного управління Держпраці у Київській області.
Також представник позивача зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення РФ місце реєстрації позивачки: АДРЕСА_1 , має статус ВПО. До виконання своїх обов'язків позивачка приступила з 25.05.2022 року.
В її обов'язки входило: набір персоналу (за необхідності), контроль за роботою персоналу, ведення і створення агротехнічного календаря, функціональне та фінансове планування, підготовка службових інструкцій, введення та контроль службових нарядів, планування закупівлі необхідних матеріалів (контроль складського запасу). Місце роботи на потужностях підприємства, розташованих у м. Кременчук (та/або навколишніх селищах) та/або потужностях підприємства, розташованих у с. Чикалівка / Успенка. Нарікань зі сторони директора в особі Горбаченко О.О. ТОВ «БГМ - Агро» за весь період роботи не було. Роботу виконувала вчасно, сумлінно, в указані терміни.
За весь 2022 рік як з її сторони так і зі сторони ТОВ «БГМ - Агро» не було ніяких проблем, все влаштовувало дві сторони.
З 2023 року з квітня місяця почались затримки по заробітній платі, а робота ж з її сторони все також виконувалась бездоганно. На її питання щодо затримки заробітної плати до директора ОСОБА_3 завжди були обіцянки, що виплатить.
Далі продовжувала виконувати свої обов'язки, а позивачкі заробітна плата так і не надходила. Її заробітна плата складала на місяць 6705, 00 грн. З них 5397, 53 грн. їй надходило на картку, а решта на ПДВ і ЄСВ як вона вважала.
Після 30.06.2023 позивачці більше не надходили кошти, хоча вона продовжувала далі працювати, після розмови з директором ТОВ «БГМ- Агро» щодо виплат, чула тільки обіцянки. Коли настав грудень 2023 вона ще сподівалась, що їй виплатять всю заборгованість в повному обсязі, заборгованість по якій складала на той час 53640, 00 грн.
Весь 2022 рік і перша половина 2023 року не було ніяких затримок, тому позивачка сподівалась на краще. Позивачка продовжувала чекати і січень 2024 і лютий березень 2024 року, коли прийшов квітень, почався новий сезон робіт, їй були надані вказівки щодо робіт.
Коли ОСОБА_1 сказала, що потрібно б виплатити спочатку заборгованість, а потім продовжувати співпрацю, на що почула від директора ОСОБА_3 , що вона його шантажує і маніпулює. Після того, позивачка відмовилась виконувати роботу, поки не сплатять борг по заробітній платі.
Позивачка звернулась по допомогу до Головного Управління Держпраці у Київський області і до Державної податкової служби України 24.04.2024 про порушення її прав, щодо невиплати заробітної плати і несплаті ЄСВ письмово, щоб здійснили перевірку підприємства. Після звернення до ГУ Держпраці почали надходити гроші, а саме: 31.05.2024 за листопад 2023 року; 28.06.2024 за грудень 2023 року.
За цей весь час позивачка дуже багато хвилювалась і нервувала, що привело до ускладнень по здоров'ю, Позивачка зверталась до кардіолога 28.12.2023 р. з приводу дуже частого ритму серця і великої задишки, по результатам досліджень з'ясувалось, що у неї тахікардія.
Після тривалого напруження і хвилювань, щодо несплати їй ЄСВ, вона також звернулась до лікаря 15.07.2024 року з приводу болю в області шлунка, з'ясувалась вогнищева гастропатія і ознаки анемії на ґрунті нервового хвилювання.
Тобто позивачка зазнала сильні душевні переживання у зв'язку з тим, що їй не було виплачена своєчасно заробітна плата, та не було сплачено ЄСВ, мала сильні переживання і її звичний ритм життя змінився. Їй необхідно було дуже багато часу для відновлення сил та повернення її життя до того рівня, який був до порушення її прав. Позивачка є внутрішньо переміщеною особою і невиплата заробітної плати призвела до того, що вона залишилася без грошей, що призвело до сильних душевних переживань.
Листом від Головного управління ДПС у м. Києві від 27.12.2024 року ОСОБА_1 повідомлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) узгоджено та направлено із заявою про відкриття виконавчого провадження до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Представник позивачки ввважає, що розмір моральної шкоди визначити дуже важко, але з урахуванням сильних душевних переживань ОСОБА_1 , які призвели до зміни звичного ритму життя, хвилювань, має становити 50000 грн.
Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.
31 грудня 2022 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у сумі 2684 грн. 2684 х 18 днів переживань = 50 000 грн.
Ухвалою суду від 05.02.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті.
13.03.2025 року до канцелярії суду представником відповідача ТОВ «БГМ-Агро» подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування представник позивача зазначив, що звернення позивача до лікарів відбулося 15.07.2024 року, що у свою чергу свідчить про порушення термінів звернення до суду, встановлених ст. 233 КзПП, яким передбачено тримісячний термін для такого звернення, тому в даному випадку слід застосувати строк позовної давності.
Крім того, представник позивача у відзиві зазначив, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи є відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак, визначення поняття «моральна шкода», способи вирахування ступеня і розміру моральної шкоди не закріплені в національному законодавстві. Водночас згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: а) наявність такої шкоди; б) протиправність діяння її заподіювача; в) наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; г) вини останнього в її заподіянні. Лише наявність та доведеністю всіх 4 елементів такої типової для правопорушення формули дає право на відшкодування моральної шкоди.
При цьому у позові не описано протиправність поведінки відповідача із прив'язкою його дій до таких наслідків, як спричинення моральних страждань позивачу, що виразилось у погіршенні здоров'я, порушення нормального життєвого існування або завдало шкоду діловій репутації тощо. Так документальним підтвердженням моральної шкоди можуть бути, виписки із історії хвороби, будь-які документи про те, що нормальне існування позивача відрізняється від минулого, покази свідків, документи, що свідчать проходження реабілітаційних сеансів у психолога, судові рішення тощо. Даних доказів у позовній заяві не наведено, а визначення діагнозу «тахікардія» за результатами досліджень після звернення до кардіолога 28.12.2023 не є доказом того, що цей діагноз був відсутній у позивачки раніше або доказом того, що подібних звернень у ОСОБА_1 раніше не було. Більш того, жодного документу, який би підтверджував захворювання, висновків лікарів, виписних епікризів, історії хвороб або будь-яких інших документів, які б підтверджували зв'язок затримок виплати заробітної плати із погіршенням стану здоров'я Позивачем не наведено. Тому відповідач просить суд врахувати відсутність зазначених доказів.
Також представник відповідача зазначив, що найбільш надійним документом, який беззаперечно підтвердить спричинення діями відповідача їй моральної шкоди-це психологічна експертиза, в який спеціалісти дають оцінку психолого-психічного стану позивача та відношення до подій, які відбуваються, у зв'язку із неправомірною поведінкою відповідача, а також ступеню тяжкості спричиненої моральної шкоди.
Просили звернути увагу суду на той факт, що директор ТОВ «БГМ-АГРО» з 24.02.2022 року добровільно доєднався до лав ЗСУ та майже весь останній рік і станом на зараз відповідно до бойового розпорядження несе службу у Донецькій області (напрямки Часів Яр, Іванківське, Костянтинівка, Краматорськ).
З огляду на повномаштабне вторгнення росії діяльність підприємства ТОВ «БГМ- АГРО» зазнала сильних уповільнень, а комерційна діяльність практично була зупинена у 2022 році та почала потроху відновлюватися у другій половині 2023 року, що відповідно і призвело до затримок із виплатою заробітної плати та наявності заборгованості по сплаті податків. Із позивачкою були розмови і пояснення стосовно ситуації. Більш того, позивачка була забезпечена житлом, де вона мешкала протягом 22-24 років, а усі комунальні послуги сплачувалися не нею, а надавачем житла, власником якого є фізична особа, а саме син засновника ТОВ «БГМ-АГРО» ОСОБА_4 .
Більш того за ініціативи директора ТОВ «БГМ-АГРО» та за погодженням із засновником ТОВ «БГМ-АГРО» ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_4 позивачеві була надана у безоплатне користування земельна ділянка площею 25 соток ( АДРЕСА_1 ), була надана можливість як внутрішньо переміщеній особі проживати у будинку та користуватися відповідною ділянкою, на якій позивач мала можливість вирощувати городину та активно користувалася цією можливістю.
Окрім цього родина засновника активно підтримувала протягом усього часу відносини із позивачкою, надавала можливість на безоплатній основі користуватися автомобілем Хюндай НОМЕР_1 , який належить засновнику відповідача. Зусиллями ТОВ «БГМ-АГРО» та його засновника до будинку, де проживала позивач було проведено інтернет. Усі комунальні послуги за електрику, інтернет повністю сплачувалися засновником із коштів ТОВ «БГМ-АГРО». Також у безоплатне користування та з метою організації роботи та для власних потреб позивачеві був переданий ноутбук, який станом на даний момент не повернутий власнику, а саме директору ТОВ «БГМ-АГРО».
Щодо несплати ЄСВ, то з урахуванням вимог українського законодавства кожен переказ заробітної плати на користь позивача здійснювався з одночасною сплатою ЄСВ, ПДФО та ВЗ, що підтверджується як платіжними дорученнями, які додаю до даного відзиву, так і відповідями, як позивач отримувала від податкової.
Окремо у періоди затримки заробітної плати за домовленістю ТОВ «БГМ-АГРО», партнерські підприємства протягом другої половини 2023 року по 2024 рік перерахували безпосередньо на картку позивача загальну суму 252735, 51 грн. з метою максимальної допомоги та забезпечення комфортних умов існування; перекази оформлювалися як компенсація авансових звітів, які позивач ніколи не підписувала, не надавала, а відповідно отримувала ці кошти у якості всебічної допомоги та підтримки рівня життя у періоди затримок заробітної плати у ТОВ «БГМ-АГРО».
Також безпосередньо представник відповідача як фізична особа ОСОБА_3 зі своєї картки за період з 01.06.2022 по 31.12.2023 на ім'я позивачки безпосередньо на її картку у якості підтримки переказав суму 115111, 87 грн. з метою підтримки рівня життя у періоди затримок заробітної плати у ТОВ «БГМ-АГРО».
Враховуючи викладене вище просить суд: врахувати заяву відповідача щодо застосування судом позовної давності та просить суд відмовити у позові з огляду на те, що відповідний термін минув;не розглядати справу без присутності відповідача у судових засіданнях після березня 2024 року та зупинити розгляд справи на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Ухвалою суду Кіровоградської області від 31 березня 2025 року представнику відповідача ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити. Надала пояснення згідно поданої до суду позовної заяви.
Представник позивача - адвокат Іващенко І.Ю. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, що викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ТОВ «БГМ-Агро» Горбаченко О.О. в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав відзив на позовну заяву в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що є сином позивача ОСОБА_1 і вони є внутрішньо переміщеними особами. Після влаштування на роботу до ТОВ "БГМ-Агро" мати отримувала заробітну плату, але потім почались затримки і вона тривалий час заробітну плату неотримувала. У зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, враховуючи тяжке матеріальне становище мама стала нервовою, стан її здоров'я погіршився і вона почала часто звертатись до лікарів.
Заслухавши позивача та її представника, свідка, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_2 , позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.05.2022 року її було прийнято на посаду начальника дільниці за сумісництвом за наказом № БА00000000 1-0000000009 від 20.05.2022 року та звільнено з посади за угодою сторін згідно наказу № БА000000001-0000000009 від 25.03.2024 року /а.с. 51-53/.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась з письмовою заявою до директора ТОВ «БГМ-Агро» від 16.04.2024 року, щодо надання їй роз'яснень з приводу не виплати заробітної плати починаючи з листопада 2023 року по грудень 2023 року та не сплати за неї податку з квітня 2023 року по грудень 2023 року /а.с. 7/.
Відповідно до звернення від 24.04.2024 року, ОСОБА_1 зверталась до ГУ Держпраці у Київській області щодо призначення позапланової перевірки ТОВ «БГМ-Агро» з питань дотримання трудового законодавства та відновлення її порушених прав та відповідно до відповіді № Ц/1/1388-3В-24 від 15.05.2024 року Управлінням до ТОВ «БГМ-Агро» було надіслано запит з роз'ясненнями норм чинного законодавства про працю та вимогою щодо усунення можливо допущених відносно неї порушень трудового законодавства /а.с. 8-10/.
Згідно відповіді ГУ ДПС у м. Києві від 03.05.2024 року на звернення ОСОБА_1 , зазначено, що для вжиття заходів контролю відповідно до вимог Кодексу та недопущення безпідставного втручання в господарську діяльність платників податків, необхідно надати наявні додаткові підтверджуючі документи, які свідчать про порушення уповноваженими особами ТОВ «БГМ-Агро» вимог чинного податкового законодавств /11-14/.
Відповідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 , ТОВ «БГМ-Агро» сплачував страхові внески з травня по грудень 2022 року з січня по грудень 2023 року /а.с. 15-20/.
Згідно відповіді ГУ ДПС у м. Києві № 6378/Р/26-15-24-02-02-09/3ВГ від 27.12.2024 року ТОВ «БГМ-Агро» надало пояснення що ОСОБА_1 з 25.02.2022 року була прийнята на посаду начальника дільниці, заробітна плата виплачувалась відповідно наданих Товариству копії платіжних інструкцій. За період з 01.01.2024 року по 25.03.2024 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати та на підставі поданої заяви 25.03.2024 року була звільнена за угодою сторін.Згідно інтегрованої картки платників податків станом на дату надання відповіді по даному підприємству обліковується борг зі сплати єдиного внеску, що спричинило відсутність страхового стажу у ОСОБА_1 та направлено вимогу на адресу ТОВ «БГМ-Агро» про сплату боргу та відкрито виконавче провадження до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 25-26/.
Згідно трудового договору № 1 від 20.05.2022 року укладеного між ТОВ «БГМ-Агро» та ОСОБА_1 , заробітна плата працівника нараховується згідно штатного розкладу у розмірі не менше 6600 грн на місяць у період випробувального терміну (сума зазначена до вирахування ПДФО та ВС), та 8000 грн. на місяць після завершення випробувального терміну (сума зазначена до вирахування ПДФО та ВС) /а.с. 27-28/.
Згідно довідки № 3524-70006N5312 від 08.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа з АДРЕСА_1 /а.с. 29, 50/.
Згідно добового спостереження ЕКГ від 28.12.2023 року у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігається тенденція до синусових тахікардій, переважно вдень. Зареєстровані зміни реполяризації м-ду дисметаболічного характеру при тахікардії /а.с. 54/.
Випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 2386 від 23.07.2024 року підтверджується, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залізодефіцитна анемія, не уточнена, гастроезофагеальний рефлекс без езофагіту та венозна недостатність /а.с. 55/.
Згідно з відеоезофагогастродуоденоспії від 15.07.2024 року у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 присутня вогнищева гастроскопія. Дуодено-гастральний рефлекс, ознаки анемії /а.с. 56/.
Відповідно до протоколу № 1 від 27.11.2017 року загальних зборів учасників ТОВ «БГМ-Агро» наказом № 1 від 28.11.2017 року ОСОБА_3 приступає до виконання обов'язків директора ТОВ «БГМ-Агро» з відповідним посадовим окладом до штатного розкладу /а.с. 67-71, 78-79, 89/.
Відповідно до виписок по рахункам № НОМЕР_3 в період з 30.07.2021 по 12.03.2025 року, № НОМЕР_4 в період з 01.01.2020 по 12.03.2025 року, ОСОБА_1 отримувала кожного місяця кошти на підставі компенсації авансових звітів про що свідчать платіжні інструкції з переказу коштів /а.с. 91-103/.
Про сплату ТОВ «БГМ-Агро» військового збору, ЄСВ, ПДФО, заробітної плати позивачу ОСОБА_1 , свідчать платіжні інструкції з травня 2022 року по червень2024 року. Згідно вищевказаних платіжних доручень заробітна плата позивачу за грудень 2023 року була виплачена 28 червня 2024 року, за квітень 2023 року виплачена 30 травня 2023 року, за травень 2023 року виплачена 30 червня 2023 року, за червень 2023 року виплачена 11 березня 2024 року, за серпень 2023 року виплачена 27 березня 2024 року, за жовтень 2023 року 2 квітня 2024 року, за листопад 2023 року 31 травня 2024 року. /а.с. 104-142/.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома стаття 43 Конституції).
За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.
Роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (частина перша статті 47 Кодексу законів про працю України).
Отже, в судовому засіданні було встановлено наявність заборгованості та затримка по виплаті заробітної плати відповідачем ТОВ "БГМ-Агро" позивачу ОСОБА_1 протягом тривалого часу, про що в судовому засіданні пояснила позивач, її представник, свідок та підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Вказана обставина не заперечувалась представником відповідача у своєму відзиві.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (стаття 23 Цивільний кодекс України).
Крім того, у частині першій статті 237-1 Кодексу законів про працю України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди, позивачка посилалася на те, що порушення відповідачем передбачених законом прав позивачки на заробітну плату, вимагало додаткових зусиль для організації її життя та призвело до моральних страждань, що і є підставою для відшкодування моральної шкоди, яку позивачка визначила у розмірі 50 000грн.
Отже, з урахуванням наведених обставин, характеру страждань позивачки а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на роз'яснення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, суд вважає, що моральна шкода у розмірі 10000 грн. є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілої особи.
Щодо твердження сторони відповідача про пропуск позивачкою процесуального строку для зверенення з позовом до суду, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності та вважає посилання представника позивача на ст. 233 КзПП хибним і зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивачка просить стягнути моральну шкоду, завдану несвоєчасною виплатою заробітної плати з квітня 2023 року до травня 2024 року, тобто порушенням її трудових прав неправомірними діями роботодавця, звернувшись до суду 08.01.2025 року, тобто в межах трирічного строку до дня звернення позивача до суду.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 встановлено карантинні обмеження по території всієї України з 12.03.2020, під час дії яких строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк дії карантину.
Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України уперіод дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 242, 24 гривні.
Керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», код ЄДРПОУ 41763426, зареєстрованого адресою: вул. Печенізька, буд. 8, м. Київ, 04107 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», код ЄДРПОУ 41763426, зареєстрованого адресою: вул. Печенізька, буд. 8, м. Київ, 04107 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 судові судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 242, 24 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 7 серпня 2025 року.
Суддя М.М. Лях