КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4049/21
Провадження № 3-в/552/51/25
27.08.2025 Суддя Київського районного суду м. Полтави Калько О.С., розглянувши подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Двигайло М.А. про вирішення питання про звільнення від відбування покарання за закінченням строків давності виконання постанови суду від 12.08.2021 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
Постановою судді Київського районного суду м. Полтава від 12.08.2021 по справі № 552/4049/21 ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183-1 ч.1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт. З 08.09.2021 зазначена постанова перебуває на виконанні в Шевченківському районному відділі філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області.
Від провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Двигайло М.А. на адресу суду надійшло подання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, із застосуванням аналогії закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано, зокрема протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі). Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 11.10.2011 ( справа № 10-рп/2011) аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що вони є менш суспільно небезпечними». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії Кримінального кодексу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду подання, представник Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Двигайло М.А. подання підтримала та просила задовольнити, ОСОБА_1 на розгляд подання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, по постанові Київського районного суду м. Полтава від 12.08.20214 ОСОБА_1 був поставлений на облік Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області 08.09.2021. На неодноразові виклики до органу пробації не з'являвся, в подальшому, 03.12.2021 останній ознайомлений з умовами та порядком відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт, йому було вручено направлення до Полтавського підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло». З вересня 2022 року ОСОБА_1 на неодноразові виклики до органу пробації не з'являвся, виклики до органу пробації ігнорує, відпрацьованих суспільно-корисних робіт немає.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 31-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності, однак, гарантії Кримінального кодексу поширюються на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому в даному випадку можливо застосувати застосується аналогію закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. При цьому, відповідно до ч.3 зазначеної статті, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 будучи обізнаним про накладене на нього адміністративне стягнення постановою суду, ухилявся від відбування суспільно корисних робіт, однак, в даному випадку строки давності виконання постанови, які складають 4 роки, із врахуванням вимог ч. 3 ст. 80 КК, на даний час закінчились.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, а тому подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 31-1, 304, 325-4 КУпАП, ст. 80 КК України, -
Звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин громадських робіт, призначеного постановою Київського районного суду м. Полтави від 12.08.2021 по справі № 552/4049/21, у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Калько О.С.