Єдиний унікальний номер: 379/916/25
Провадження № 2/379/398/25
(ЗАОЧНЕ)
26 серпня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» (далі - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»») звернулося до Таращанського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 17.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2038096 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. За умовами цього договору відповідачу 17.06.2021 надано 3000,00 грн. кредиту, строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,90% в день. В подальшому 24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ«ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу № 02-24122001, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Однак взяті на себе зобов'язання згідно договору відповідач не виконав у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»», яка станом на 13.01.2025 становить 9840,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6840,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9840,00 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.
23.05.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 17.06.2025, яке в подальшому було відкладено через неявку відповідача на 08.07.2025, яке було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті та призначено на 26.08.2025 (а.с.47, 68-69, 76).
16.06.2025 року від представника позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» - адвоката Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій останній просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн., зазначаючи, що ці витрати підтверджуються Актом про отримання правової допомоги від 09.06.2025 року, Рахунком № 09.06.2025-25 від 09.06.2025 року, Платіжною інструкцією про оплату зазначеної правової допомоги № 3 9409 від 09.06.2025 року (а.с.58-60,62,66).
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно. Позивач у поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи здійснити без участі їхнього представника, проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечують (а.с.6 на звороті, 58-60).
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 17.06.2025,08.07.2025 та 26.08.2025 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно згідно вимог чинного законодавства. В матеріалах справи містяться конверти з відмітками про їх повернення у зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою, що згідно положень п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК є днем вручення судової повістки (а.с.57,75, 81).
Крім того, відповідачу ОСОБА_1 було доставлено копії ухвали про відкриття провадження і судову повістку про його виклик до суду на 17.06.2025, 08.07.2025 та 26.08.2025 на електронну адресу ivanhuda@gmail.com, зазначену у Договорі про надання фінансового кредиту № 2038096 від 17.06.2021 та додаток «Viber» (а.с.52,56,73,74,80).
При цьому, суд зазначає, що у рішенні від 09.07.2024р. у справі Hyett Perger Cvitanoviс v. Croatia (справа № 57743/19) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Оскільки під час слухань 23 травня і 17 вересня 2014 року позивач надав суду два документи, в яких чітко була зазначена електронна адреса заявниці, яку вона використовувала для зв'язку з Хорватською асоціацією адвокатів (Croatian Bar Association), враховуючи важливість принципу змагальності судового розгляду, належна старанність вимагала від суду першої інстанції використати цю електронну адресу для повідомлення заявниці про провадження щодо неї (навіть якщо за хорватським законодавством такий метод повідомлення не був офіційним способом вручення судових повісток), або отримати поштову адресу заявниці через електронну пошту для вручення їй позовної заяви чи принаймні запропонувати представнику ad litem це зробити».
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце та час судових засідань.
Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подавав.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 в судове засідання тричі не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечував щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для заочного розгляду справи.
Ухвалою суду від 26.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
17.06.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2038096, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (а.с.8, 14).
Відповідно до п.п 1.1- 1.4.1. кредитного договору, товариство зобов'язувалося надати клієнту кредит в розмірі 3000,00 на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на таких умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 грн.; строк кредиту: 30 днів; стандартна процентна ставка 1,90% в день або 24079% річних (п.1.5.1.).
Як зазначає позивач, ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» виконало взяті на себе зобов'язання за договором, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» (а.с.19).
З довідки про ідентифікацію ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» вбачається, що ОСОБА_1 з яким укладено договір № 2038096 від 17.06.2021 року ідентифіковано товариством (одноразовий ідентифікатор М146) та здійснено акцепт договору (а.с.20).
24.12.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.21-25).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2038096 від 17.06.2021 становить 9840,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6 840,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами (а.с.18).
31.01.2025 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором № 2038096 від 17.06.2021 року у строк до 30 днів з дати отримання цієї вимоги (а.с.28).
Матеріали справи свідчать про те, що договір про надання фінансового кредиту № 2038096 від 17.06.2021 року укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ст.ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Отже, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 гривень, понесення якого документально підтверджено (а.с.1).
Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію договору про надання правової допомоги б/н від 29 грудня 2023 року (а.с.31-32), копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги б/н від 27 грудня 2024 року (а.с.33), копію акту про отримання правової допомоги від 09.06.2025 (а.с.62) та копію платіжної інструкції № 3 9409 від 09.06.2025 на загальну суму 10500,00 грн. (а.с.66).
У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св 19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61 -22962св 19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему «Електронний Суд», в сумі 10 500,00 грн. є завищеним, враховуючи категорію, складність справи, крім того сам текст позовної заяви має стандартну форму, включає в себе змінювані особливості кредиту та інформацію про споживача, а відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2038096 від 17 червня 2021 року у розмірі 9840,00 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, з яких: 3000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6 840,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» судові витрати у справі: судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 000,00 грн., всього - 4 422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КЕШ ТУ ГОУ»» місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7; код ЄДРПОУ 42228158;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 26.08.2025 року.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД