Ухвала від 21.08.2025 по справі 947/28082/25

Справа № 947/28082/25

Провадження № 1-кс/947/11601/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025160000000757 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській областів Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025160000000757 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до матеріалів, які надійшли з Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в м Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ, з яких вбачається, що група осіб, організувала корупційну схему ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб уповноважених на виконання функцій держави за вплив на прийняття відповідних рішень, чим фактично перешкоджають законній діяльності ЗС України, тим самим сприяють зриву мобілізації та послаблення обороноздатності України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час однієї з зустрічей з особою, яку було залучено до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні, запропонував підшукувати осіб, яким він може допомогти з виготовленням фіктивних медичних документів за грошову винагороду в розмірі 4 000 доларів США, що надавали б підстави отримання відстрочки від мобілізації в особливий період. За попередньою інформацією, отримані грошові кошти, ОСОБА_7 передає ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в свою чергу здійснює вплив на посадових осіб одного з ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо оформлення відстрочки військовозобов'язаним по отриманим фіктивним медичним документам.

Окрім того, під час проведення досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказаної злочинної діяльності причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , лікар-травматолог приватної лікарні ТОВ «Мед&Арт», код ЄДРПОУ 45287609, який за попередньою змовою з іншими лікарями, здійснює виготовлення фіктивних медичних документів та організовує проведення операцій з хірургічним втручанням, без будь-якої необхідності їх проведення. В подальшому вказані медичні документи, які містять завідомо неправдиві відомості, стають підставою оформлення відстрочки від призову військовозобов'язаним.

Отже, наразі в кримінальному провадженні встановлено групу осіб, яка займається вищезазначеною злочинною діяльністю, чим перешкоджають законній діяльності ЗС України, сприяючи зриву мобілізації та послаблення обороноздатності України.

Проведеними слідчими діями та негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , керівник ТОВ «МРТ-ЦЕНТР «ФАРАДЕЙ», який здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62.

30.07.2025 в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62, у приміщенні ТОВ «МРТ-ЦЕНТР «ФАРАДЕЙ», було виявлено та вилучено наступне:

-Мобільний телефон марки «ОРРО» А3Х, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ;

-Журнали обліку дозованих навантажень паціентів при рентгенологічних досліджень у кількості 2 штук;

-Два чисті аркуші формату А4 з печаткою та підписом лікаря ОСОБА_10 ;

-Чотири чисті аркуші формату А4 з печаткою та підписом лікаря ОСОБА_11 ;

-Три чисті аркуші формату А4 з печаткою та підписом лікаря ОСОБА_12 ;

-Комп'ютерна томограма (плівка та висновок лікаря) на ім'я ОСОБА_13 1981 року народження;

-Комп'ютерна томограма (плівка та висновок лікаря) на ім'я ОСОБА_14 1982 року народження;

-Комп'ютерна томограма (плівка та висновок лікаря) на ім'я ОСОБА_15 2004 року народження;

-Комп'ютерна томограма (плівка та висновок лікаря) на ім'я ОСОБА_16 1982 року народження;

-Комп'ютерна томограма (плівка та висновок лікаря) на ім'я ОСОБА_17 1986 року народження;

-Висновок комп'ютерної томограми на ім'я ОСОБА_18 1970 року народження, на 1 аркуші;

-Висновок комп'ютерної томограми на ім'я ОСОБА_19 1976 року народження, на 1 аркуші;

-Висновок комп'ютерної томограми на ім'я ОСОБА_20 1987 року народження, на 1 аркуші;

-Висновок комп'ютерної томограми на ім'я ОСОБА_21 1987 року народження, на 1 аркуші;

-Системний блок у корпусі чорного кольору, марки «HP» Serial №CZC23131MJ;

-Системний блок у корпусі чорного кольору, марки «GameMAX» (без ідентифіційних ознак) та кабель живлення до нього.

30.07.2025 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що вказане майно має значення для досудового розслідування та потребує детального вивчення та досліджень, з наступних підстав, відповідно до допиту свідків вбачається, що в ході вчинення злочину підозрювані залучали співробітників ТОВ «МРТ-ЦЕНТР «ФАРАДЕЙ», перед проведення військовозобов'язаним фіктивних операцій для подальшому ухилення від мобілізації. У зв'язку з чим, в ході обшуку слідчим прийняте рішення про вилучення медичної документації чоловіків призовного віку, для її дослідження, адже метою досудового розслідування є не тільки розслідування кримінальних правопорушень, але і їх виявлення. Крім того, з цих же підстав було прийняте рішення про вилучення комп'ютерної техніки та мобільного телефону наявного у службовому кабінеті, адже вказані пристрої є носіями інформації, у зв'язку з чим з метою їх огляду та вилучення інформації наявної на вказаних пристроях. При цьому метою арешту є запобігання та унеможливлення видалення, знищення, спотворення інформації наявної на вказаних пристроях.

З урахуванням чого, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Слідчий клопотання просив задовольнити, підтримавши його вимоги. Крім того, долучив копію доручення на проведення огляду, у тому числі, мобільного телефону, вилученого за данною адресою, а також копії постанови про призначення комісійно судово-медичної експертизи та відповідь начальника Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) Головного управління внутрішньої безпеки СБУ.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 запереував проти задоволення клопотання прокурора, з огляду на те, що ОСОБА_4 не має статусу у кримінальному провадженні. На даний час робота клініки за відсутності апаратів та пристроїв, які були вилучені під час обшуку, фактично зупинена.

Власник майна ОСОБА_22 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що у вилучених пристроях відсутня будь-яка інформація, яка має значення для слідства. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи думку учасників судового засідання, а також письмові заперечення представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що, як вбачається з рапорту начальника Представнивництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) Головного управління внутрішньої безпеки СБУ (а.к. 88-90), що керівником ТОВ «МРТ-ЦЕНТР «ФАРАДЕЙ» є ОСОБА_4 .

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що з наданої слідчим у судовому засіданні відповіді начальника Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією у м. Одеса) Головного управління внутрішньої безпеки СБУ від 15.08.2025 вбачається, що оглядом вилучених в ході обшуків медичних карток стаціонарних хворих, які перебували на обліку у лікаря-травматолога ОСОБА_9 встановлено, що ряд осіб мають ідентичні висновки МРТ щодо ураження мініска, видані ТОВ «МРТ-ЦЕНТР ФАРАДЕЙ».

Слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення та приходить до переконання, що мобільний телефон та системні блоки, вилучені у приміщенні ТОВ «МРТ-ЦЕНТР ФАРАДЕЙ» можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв'язків власника/користувача такого мобільного телефону з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінальних правопорушень, особами.

Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні, у тому числі на предмет наявності видалених даних.

Слідчий суддя вважає, що результати такого дослідження технічних пристроїв можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.

Крім того, враховуючи специфіку кримінальних праовопорушень, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що вилучена в ході обшуку медична документація також підлягає дослідженню органом досудового розслідування, оскільки може містити відомості щодо обставин даного кримінального провадження.

У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 30.07.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Одночасно, слідчий суддя враховує доводи адвоката ОСОБА_5 , що власник майна ОСОБА_4 не має процесуального статусу у криімнальному провадження, разом з тим, слідчий суддя зауважує, що наразі органом досудового розслідування здійснюються заходи щодо встановлення причетності до корупційної схеми ухилення від мобілізації в особливий період, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, повісток та інших довідок військовозобов'язаним, ТОВ «МРТ-ЦЕНТР ФАРАДЕЙ», керівником якого є саме ОСОБА_4 .

Додатково слідчий суддя наголошує, що слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження, не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, в рамках розгляду даного клопотання, вирішує питання доведеності існування сукупності підстав та/або розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом кримінального правопорушення.

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 - задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 30.07.2025 в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62, у приміщенні ТОВ «МРТ-ЦЕНТР «ФАРАДЕЙ», а саме на: