Справа № 750/990/22
Провадження № 1-кп/750/19/25
27 серпня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270340003435 від 07.11.2021 щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадженні Деснянського районного суду міста Чернігова перебуває кримінальне провадження, по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09.08.2023 обвинувачений ОСОБА_6 був оголошений в міжнародний розшук та йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно повідомлення заступника директора Департаменту - начальника Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України від 01.01.2025, обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий на території Німеччини, як особа, яка розшукується ГУНП в Чернігівській області за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
26.08.2025 прокурор Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраного, згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.08.2023 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, мотивуючи його тим, що обвинувачений ОСОБА_7 порушив умови попереднього обраного йому запобіжного заходу у вигляді застави, як альтернативи тримання під вартою, а саме після внесення застави та звільнення з під варти, останній 19.03.2022 року перетнув Державний кордон України та з того часу на територію України не повертався, у зв'язку з чим був оголошений в міжнародний розшук, а тому перебуваючи на волі, він може продовжувати переховуватись від суду, а також впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати інший запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання.
Заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого, його захисника та перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення дійсно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
А тому суд приходить до висновку, що маючи на меті забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання спробам переховуватися від суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків, за доведеності цих ризиків, які дають достатні причини вважати, що він може вчинити вищезазначені дії, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я обвинуваченого, попереднє ухилення обвинуваченого від явки до суду без поважних причин, майновий стан, є достатні підстави для задоволення клопотання та застосування запропонованого запобіжного заходу.
Судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а й усіх інших, більш м'яких, визначених ст. 176 КПК України, однак, аналіз матеріалів, наданих суду сторонами провадження, доводить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, у відповідності до мотивації, викладеної вище.
Оскільки стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, яку останній вніс та після цього порушив умови її застосування, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 197, 331 КПК України суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали встановити до 24 жовтня 2025 року.
Судовий розгляд відкласти на 09 год. 00 хв. 11 вересня 2025 року.
На ухвалу, протягом 5 днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же самий строк з моменту отримання ним копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1