Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
26 серпня 2025 р. справа № 520/12837/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" (вул. Помірки, буд. 70, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 43415583) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправним та скасування припису, рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №3 від 09 травня 2025 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09 травня 2025 року №5.3-9.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 07.05.2025 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області складено Акт №198 за результатами позапланової перевірки ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" щодо дотримання вимог законодавства у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби, на підставі якого зроблено висновок про порушення позивачем Постанови КМУ №955 від 17.10.2008, Постанови КМУ №333 від 25.03.2009, Постанови КМУ №168 від 14.02.2025 та ст. 20 ЗУ "Про ціни і ціноутворення", та прийняті наступні розпорядчі документи: Рішення від 09.05.2025 №5.3-9 про застосування адміністративно господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та Припис від 09.05.2025 №3 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" вважає висновки акту противоправними, а рішення та припис такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перевірки, а також на те, що відповідачем на дату прийняття оскаржуваних рішення та припису не були враховані надані позивачем заперечення на акт. Щодо встановлених перевіркою порушень представник позивача зазначив, що поставка лікарського засобу "Дитилін-Біолік" здійснена ТОВ "МЕДЕО-ФАРМ" та ПП "МЕДЕО" виключно для експорту. Отже, реалізована продукція не надходила в обіг на внутрішньому ринку України, а була вивезена у рамках вторинного експорту та не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", оскільки вона була здійснена з метою експорту.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що на підставі доручення Прем'єр-міністра України, відповідно вимог абзацу восьмого частини першої статті 6 Закону №877-V Головне управління провело позаплановий захід державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «БІОЛІК ФАРМА», за результатом якого складений акт від 07.05.2025 №198. Вказаний акт перевірки містить опис виявлених порушень з чітким посиланням на норму законодавства, яку порушено. Також, акт містить посилання на документи, що підтверджують порушення законодавства про ціни та ціноутворення, а саме, видаткові накладні №250051 від 12.03.2025, №250052 від 12.03.2025. Відповідно до вказаних видаткових накладних позивачем реалізовано продукцію Дитилін-Біолік, розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 2 блістери в пачці (ТОВ "БІОЛІК ФАРМА") суб'єктам господарювання, які зареєстровані в місті Київ, а саме, ПП "Медео" та ТОВ "Медео-Фарм", що свідчить про реалізацію продукції на внутрішньому ринку та спростовує посилання позивача на реалізацію ним цієї продукції виключно для експорту. Отже, спеціалістами Головного управління на підставі зібраних доказів сформовано Довідку (Додаток №1 до Акту перевірки) про розрахунок необґрунтованої одержаної виручки ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" від реалізації лікарського засобу «ДИТИЛІН-БІОЛІК», розчин для ін'єкцій 20 мг/мл. Вказана Довідка підписана директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Ж. Кізіловою без зауважень. Відповідно до зазначеної Довідки сума необґрунтованої одержаної виручки від реалізації склала 90 226, 38 грн. Також, спеціалістами Головного управління прийнято до уваги Прайс-листи суб'єкта господарювання. Відповідно до наданих Прайс-листів станом на 28.02.2025 та 01.04.2025 виключно на лікарський засіб "ДИТИЛІН-БІОЛІК", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, була перевищена максимальна визначена надбавка. Ціна іншої продукції зазначені у Прайс-листах відповідала максимально визначеним надбавкам. Таким чином, відповідно частини першої статті 20 Закону №5007-VI у разі порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, а саме, вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Враховуючи викладене, Головне управління вважає доводами позовної заяви ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "БІОЛІК ФАРМА", ідентифікаційний код юридичної особи - 43415583, місцезнаходження юридичної особи: вул. Помірки, буд. 70, м. Харків, 61070, зареєстровано у передбаченому законом порядку як суб'єкт господарювання, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами господарської діяльності ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" за КВЕД є: 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (основний); 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
На виконання наказу від 24.04.2025 №452 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області видано направлення на проведення перевірки від 24.04.2025 №198 та проведено позапланову перевірку ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатом якої складено Акт від 07.05.2025 №198.
Підставою проведення перевірки зазначено доручення Прем'єр міністра України з урахуванням пункту 4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" щодо здійснення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктом господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Предметом перевірки було дотримання Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VІ, відповідно до вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.03.2009 №333, в частині щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби.
Згідно Акту від 07.05.2025 №198, з наданого ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" переліку продукції, яка входить до Національного переліку основних лікарських засобів, перевіркою встановлено, що при оптовій реалізації "Дитилін-Біолік", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулах №10 (який входить до Національного переліку основних лікарських засобів), був реалізований ТОВ "МЕДЕО-ФАРМ" м. Київ (видаткова накладна №250051 від 12.03.2025) за оптово-відпускною (прайсовою) ціною виробника (ТОВ "БІОЛІК ФАРМА") 74,67 грн. з ПДВ за 1 уп., при цьому була застосована оптова торговельна надбавка в розмірі 25,78%, замість затвердженої оптової торговельної надбавки 8,0% (постанова КМУ від 14.02.2025 №168 "Про внесення змін до деяких, постанов КМУ щодо стабілізації цін на лікарські засоби"). Сформована оптова ціна, згідно постанови КМУ від 14.02.2025 №168, повинна була складати 68,41 грн. з ПДВ за 1 уп. Різниця в цінах склала 11,26 грн. (з ПДВ) на 1 уп. Всього реалізовано 108 шт/уп. Необґрунтована виручка від реалізації лікарського препарату за завищеною оптовою надбавкою склала 1216,08 грн.
Аналогічні приклади з завищенням оптової торгової надбавки і за видатковою накладною №250052 від 12.03.2025 ПП "МЕДЕО" (м. Київ).
Загальна сума необґрунтованої виручки за актом перевірки з наданих на момент проведення документів склала 90 226,38 грн. Розрахунок суми необґрунтованої виручки на лікарський препарат "Дитилін-Біолік", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулах №10 за період 12.03.2025 додано до акту перевірки додатком №1. Вказана довідка підписана директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Ж. Кізіловою.
Відповідно до пп. 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", необґрунтовано одержана виручка вилучається зі штрафом в розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Всього підлягає вилученню до державного бюджету 180 452,76 грн.
Таким чином, встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 165-2 КУпАП та п. 1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VІ.
Примірник Акту від 07.05.2025 №198 вручено під підпис уповноважений особі ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" - директору Кізіловій Ж.О.
На підставі Акту від 07.05.2025 №198, складеного за результатами позапланової перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.05.2025 №5.3-9, яким вилучено у ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" необґрунтовано одержану виручку в сумі 90 226,38 грн., застосовано до ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" штраф в сумі 90 226,38 грн. в дохід державного бюджету.
Приписом №3 від 09.05.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області зобов'язано ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" ціни на лікарські препарати, які на момент перевірки сформовані ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 №168 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", привести у відповідність до вимог чинного законодавства.
Вважаючи припис та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), за визначенням, наведеним у статті 1 якого державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
За правилами частин шість, сім статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, державного нагляду (контролю) у сфері державних резервів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
В свою чергу, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 26.08.2020 №1637 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін» затверджено уніфіковану форму акта перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон №5007-VI) органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Положеннями п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Держави службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та покладено на неї функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з пп. 11 п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі - Положення №667) Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює: державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановленням та застосування державних регульованих цін; державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до п. 7 Положення №667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164 (далі - Положення №164) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення №164 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За приписами ст. 6 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону №5007-VI суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №5007-VI передбачено, що Кабінету Міністрів України надано повноваження на здійснення державного регулювання цін, визначення повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 12 Закону №5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону №5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Згідно зі статтею 17 Закону №5007-VI основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Статтею 18 Закону №5007-VI визначено, що уповноважені органи мають право:
1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу;
4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;
5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Між тим, згідно з частинами 7-9 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Поняття та юридична природа припису визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", стаття 2 вказаного Закону визначає, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей та у частині, що не урегульована Законом України "Про ціни і ціноутворення".
Так, відповідно до статті 11 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, дорученням Прем'єр-міністра України з окремих питань (Витяг з протоколу №39 засідання Кабінету Міністрів України від 08.04.2025), яке надійшло до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 14.04.2025 №15.2.2-2/9315, з урахуванням пункту 4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" щодо можливості проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану доручено Держпродспоживслужбі здійснити заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
24.04.2025 контролюючим органом прийнято наказ №452 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)", яким відповідно до вимог абзацу 8 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, статті 17 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VI, з урахуванням пункту 4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану", на підставі доручення Прем'єр-міністра України (витяг з протоколу №39 засідання Кабінету Міністрів України від 08.04.2025), керуючись підпунктом 11 пункту 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164, наказано здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" (код ЄДРПОУ 43415583, вул. Помірки, буд. 70, м. Харків) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби, відповідно до вимог пункту 1 постанови КМУ від 17.10.2008 №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2009 №333, на виконання доручення Прем'єр-міністра України.
24.04.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області видано Направлення №198 на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" з 24.04.2025 по 07.05.2025.
Направлення на проведення перевірки від 24.04.2025 №198 отримано директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О. 24.04.2025, про що міститься відповідна відмітка, засвідчена особистим підписом.
Також, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області надано керівнику ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Вимогу №1 від 24.04.2025 про перелік документів, необхідних для проведення перевірки. Зазначена вимога особисто отримана директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О. 05.05.2025, про що міститься відповідна відмітка, засвідчена особистим підписом.
Згідно наданих ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" видаткових накладних від 12.03.2025 №250051 та від 12.03.2025 №250052, контролюючим органом встановлено, що позивачем реалізовано продукцію "ДИТИЛІН-БІОЛІК", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 2 блістери в пачці (ТОВ "БІОЛІК ФАРМА") суб'єктам господарювання, які зареєстровані в місті Київ, а саме: ПП "Медео" та ТОВ "Медео-Фарм", що свідчить про реалізацію продукції на внутрішньому ринку, що зафіксовано Актом перевірки від 07.05.2025 №198, дослідженим судом вище.
Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на підставі зібраних доказів сформовано Довідку (Додаток №1 до Акту перевірки від 07.05.2025 №198) про розрахунок необґрунтовано одержаної виручки ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" від реалізації лікарського засобу "ДИТИЛІН-БІОЛІК", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл.
Акт перевірки від 07.05.2025 №198 вручено директору ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловій Ж.О. 07.05.2025, про що свідчить особистий підпис в акті.
В розділі "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки" директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О. зазначено про незгоду з актом перевірки, про що будуть надані заперечення.
На підставі вказаного акту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено Припис №3 від 09.05.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.05.2025 №5.3-9.
З досліджених судом доказів у справі встановлено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) відносно ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" проведено з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VI, Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667, Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164.
Щодо посилання позивача на те, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" доручення вищих органів виконавчої влади не є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки без наявності конкретних обґрунтованих причин суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 6 Закону №877-V встановлено окрему самостійну підставу для здійснення позапланових заходів - доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Частиною 2 ст. 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Судом встановлено, що перевірка відносно позивача проведена саме на підставі доручення Прем'єр-міністра України (витяг з протоколу №39 засідання Кабінету Міністрів України від 08.04.2025), тобто з підстави прямо передбаченої частиною 1 ст. 6 Закону №877-V.
Твердження позивача про те, що акт перевірки був складений 07.05.2025, а розпорядчі документи (рішення та припис) були винесені вже 09.05.2025, тобто до завершення 5 робочих днів для подання письмових заперечень або зауважень до акта, що є порушенням встановленого п. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" строку, суд не приймає до уваги, оскільки Законом №877-V не передбачено обов'язку контролюючого органу після складання акта перевірки надати суб'єкту господарювання строк не менше п'яти робочих днів для подання письмових заперечень або зауважень до акта.
Частиною 6 ст. 7 Закону №877-V визначено, що якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, що є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Тобто, законодавець наділив суб'єкта господарювання правом надати зауваження у акті під час його підписання, яким директор ТОВ БІОЛІК ФАРМА" скористалась, як встановлено судом вище.
Частиною ж 7 ст. 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Тобто законодавцем встановлено строк у п'ять робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) для складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а не для надання можливості суб'єктом господарювання подати письмові заперечення або зауваження до акта.
З приводу заперечень позивача щодо виявлених перевіркою порушень та посилання на те, що реалізація продукції здійснена для експорту, а не на внутрішньому ринку, суд зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що лікарський засіб "Дитилін-Біолік", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулах №10, який входить до Національного переліку основних лікарських засобів, був реалізований позивачем ТОВ "МЕДЕО-ФАРМ" м. Київ (видаткова накладна №250051 від 12.03.2025) та ПП "МЕДЕО" м. Київ (видаткова накладна №250052 від 12.03.2025), що свідчить про реалізацію продукції на внутрішньому ринку та спростовує посилання позивача на реалізацію ним цієї продукції виключно для експорту.
Інших підстав для скасування оскаржуваним припису та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, суб'єкт господарювання у позовній заяві не зазначає.
За таких обставин Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області обґрунтовано та в межах повноважень прийнято припис №3 від 09.05.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №5.3-9 від 09.05.2025.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" (вул. Помірки, буд. 70, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 43415583) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (пр. Науки, буд. 40, 6 пов., м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправним та скасування припису, рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.