Справа № 500/3056/25
25 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії в разі втрати годувальника на двох неповнолітніх дітей, з урахуванням розміру визначеного п."а" ч.1 ст.36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме у розмірі 50% грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 на кожного непрацездатного члена сім'ї;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії в разі втрати годувальника на двох неповнолітніх дітей, з урахуванням розміру визначеного п."а" ч.1 ст.36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме у розмірі 50% грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 на кожного непрацездатного члена сім'ї, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначено пенсію у разі втрати годувальника на двох неповнолітніх дітей, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. На переконання ОСОБА_1 , смерть її чоловіка ОСОБА_2 пов'язана із проходженням військові служби, а отже розмір пенсійного забезпечення, відповідно до п."а" ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ, повинен становити 50% грошового забезпечення годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за результатами розгляду звернення позивача, відмовило в проведені перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника у розрахунку у розмірі 50% грошового забезпечення померлого годувальника, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 27.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримало 27.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 25.08.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 КАС України, в перший робочий день - 25.08.2025.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 30% грошового забезпечення годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2025 №329, ОСОБА_2 у період з 24.09.2009 по 26.06.2023 проходив військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 19.09.2014 по 25.04.2018 брав участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності та суверенітету України на території Донецької та Луганської областей, та у період з 17.12.2018 по 06.08.2021 безпосередньо брав участь в операції об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових бойових завдань, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2025 №241 та №242, відповідно.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №190 від 29.06.2023 сержанта ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення; смерть пов'язана з проходженням військової служби.
Згідно з витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №1151 від 29.05.2024, травма ОСОБА_2 (26.06.2023) послужила причиною смерті - травма, одержана в результаті нещасного випадку (ДТП, порушення водієм ПДР), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов'язана з проходженням військової служби.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 50% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника на двох неповнолітніх дітей.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09.05.2025 №3344-3282/С-02/8-1900/25 відмовлено в перерахунку пенсії по втраті годувальника із врахуванням 50% грошового забезпечення годувальника, оскільки згідно з матеріалами пенсійної справи, а саме витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 № 190 смерть ОСОБА_2 не пов'язана із виконанням обов'язків військової служби.
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч.1, 2 ст.30 Закону №2262-XII, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Статтею 36 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Отже, для застосування положень п."а" ст.36 Закону № 2262-ХІІ визначальними є підстави смерті, які повинні бути пов'язані із захистом Батьківщини, у зв'язку із пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, отриманими у зв'язку, зокрема, із участю у бойових діях.
Порядок проходження медичного огляду регламентовано Положенням про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 (далі - Положення №402).
Відповідно до п.21.30 глави 21 розділу II цього Положення постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов'язковим додаванням перед словом "ТАК" або "НІ" слів "яке призвело до смерті, та причина смерті".
У свою чергу, за змістом пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті "а" цього пункту.
г) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
д) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
е) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн" - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами “а», “ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ж) "Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби" - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.
з) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
и) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
і) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
ї) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі національного персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі національного персоналу.
й) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Пункт 21.6 глави 21 розділу II Положення №402 стосується встановлення причинного зв'язку захворювань військовослужбовців, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 регіональної військово-лікарської комісії від 29.05.2024 №1151, причиною смерті ОСОБА_2 стала травма, одержана в результаті нещасного випадку (ДТП), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов'язана з проходженням військової служби (пп."г" п.21.5 глави 21 розділу II Положення №402).
У спірному випадку причина смерті ОСОБА_2 , вказана в офіційних документах, не стосується травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, натомість пов'язана з проходженням військової служби, що не є тотожним підставам, наведеним у п."а" ст.36 Закону № 2262-ХІІ, та відповідає підставам, наведеним у п."б" цієї статті, відповідно до якого позивачу і призначено пенсію в разі втрати годувальника з розрахунку 30 процентів заробітку годувальника.
За сукупністю встановлених обставин, в межах даних правовідносин суд не вбачає протиправних дій або бездіяльності відповідача, які б могли стати підставою для задоволення позову та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника на двох неповнолітніх дітей, з урахуванням розміру визначеного п."а" ст.36 Закону № 2262-ХІІ, а саме у розмірі 50% грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 на кожного непрацездатного члена сім'ї, позаяк норми, на які посилається позивач не підлягають застосуванню до останнього, та визнає такими, що відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мандзій О.П.