26 серпня 2025 року Справа № 640/12513/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/12513/20 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема" про стягнення штрафних санкцій,-
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова факторингова компанія “Альтема» про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 повернуто позовну заяву позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 скасовано і направилено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2020 прийнято справу до провадження, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 замінено сторону в адміністративній справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова факторингова компанія “Альтема» про стягнення штрафу, а саме позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (код ЄДРПОУ 38062828) на Національний банк України (код ЄДРПОУ 00032106).
Разом з тим, Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/12513/20 передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Кравченку Є.Д.
Ухвалою суду від 24.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до відповідача було застосовано штрафні санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг у розмірі 17000 грн. 00 коп. Відповідач самостійно заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Відповідач, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як підтверджено матеріалами справи, постановою Нацкомфінпослуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 30 серпня 2019 року № 722/1274/16-2/13-П на підставі статті 39, пункту 3 частини першої статті 40, пункту 2 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", абзацу першого пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу ІІІ, абзацу другого пункту 4.20 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту - Положення №2319) у відношенні відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.
Постанова Нацкомфінпослуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 08 серпня 2019 року № 1274/16-2/13 складена на підставі акта від 20 березня 2019 року про правопорушення, вчинені відповідачем на ринку фінансових послуг, у якому встановлені порушення відповідачем вимог підпункту 2 пункту 2, підпункту 2 пункту 4 розділу ІІ та пункту 11 розділу ІІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами, юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законм та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 №3840, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2017 №1294/31162, в частині неподання звітних даних за 2 квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020 по справі № 640/18736/19 у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФФК "Альтема" про визнання протиправною та скасування постанови Нацкомфінпослуг від 30.08.2019 № 722/1274/16-2/13-П відмовлено.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12-1 Закону України від 12.07.2001 року №2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі також - Закон № 2664-ІІІ) фінансові установи повинні розкривати звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 року № 2319 було затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.
Відповідно до пунктів 10, 11, 12 частини першої статті 28 Закону №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Відповідно до статті 39 Закону №2664-ІІІ у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Зазначені положення кореспондуються із пунктами 1.4, 1.5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20.11.2012 року № 2319.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону №2664-ІІІ фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно до статті 14 Закону №2664-ІІІ фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Правила складання та подання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, інформація про які внесена до Державного реєстру фінансових установ, та юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України або Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, можливість надавати послуги з фінансового лізингу, до Нацкомфінпослуг, загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання встановлено Порядком надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженим розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 року № 3840 (далі також - Порядок №3840).
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку №3840 фінансові компанії - управителі та фінансові компанії - адміністратори подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності: місячна; річна.
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 4 розділу ІІ Порядку №3840 звітність, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг у такі терміни: за місяць - до 25 числа включно місяця, наступного за звітним; квартальну та річну - у терміни, визначені пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.
Згідно пункту 3 частини першої статті 40 Закону №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статями 41 і 43 цього Закону.
Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону №2664-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин другої, третьої статті 41 Закону №2664-ІІІ рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.
Згідно частини першої статті 42 Закону №2664-ІІІ штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.
Посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.
Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020 по справі № 640/18736/19 у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФФК "Альтема" про визнання протиправною та скасування постанови Нацкомфінпослуг від 30.08.2019 № 722/1274/16-2/13-П відмовлено, зазначене вище рішення 25.02.2020 набрало законної сили, докази щодо сплати штрафних санкцій у добровільному порядку у матеріалах справи відсутні.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те, що постанову про застосування штрафних санкцій від 30.08.2019 № 722/1274/16-2/13-П прийнято уповноваженим на те органом з дотриманням вимог законодавства, а фінансові санкції не сплачені, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова факторингова компанія "Альтема" про стягнення штрафних санкцій - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова факторингова компанія “Альтема» (вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, офіс 43, м. Київ, 03189, код ЄДРПОУ - 39577148) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко