26 серпня 2025 року м. РівнеСправа №460/7816/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:
ОСОБА_1
доСпеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора військової прокуратури Західного регіону України за період з 04.11.2021 по 05.10.2022 в сумі 288220,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду у справі №460/6002/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України, а обов'язок поновити його на посаді покладено на Військову прокуратуру Західного регіону України. Відповідач рішення суду про його поновлення на посаді не виконав. 06.10.2022 постановою Верховного Суду у справі №460/6002/20 рішення судів 1-ї та апеляційної інстанції скасовані, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю. Позивач вважає, що набув право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі №460/6002/20 за період з 04.11.2021 по 05.10.2022.
Ухвалою від 23.07.2024 позовну заяву залишено без руху.
05.08.2024 ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив розглянути позовні вимоги в частині, що стосується стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 04.11.2021 по 19.07.2022; залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів за період часу з 20.07.2022 по 05.10.2022.
Ухвалою від 09.08.2024 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 по 05.10.2022 повернуто позивачу.
Ухвалою від 09.08.2024 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 04.11.2021 по 19.07.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі “Електронний суд» 10.08.2024.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив та врахував таке.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №460/6002/20 визнано протиправним і скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 07.08.2020 №515к у частині звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України та з органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері з 14.08.2020.
Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.08.2020 по 05.07.2021 включно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 та з урахуванням рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №460/7603/20 та від 10.12.2020 у справі №460/4351/20.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №460/6002/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Військову пpoкypaтуру Західного регіону України поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
Стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 278785,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 460/6002/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №460/6002/20 касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону задоволено: рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20 скасовано; ухвалено у справі №460/6002/20 нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про поновлення на посаді відмовлено.
Стверджуючи, що відповідач у період з 04.11.2021 по 19.07.2022 протиправно не поновлював його на посаді, яка зазначена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20, та вважаючи, що у зв'язку з цим має право на стягнення середнього заробітку за весь час невиконання вказаного судового рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи по суті цей публічно-правовий спір, суд враховує таке.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частина перша статті 129-1 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 371 КАС України визначено випадки, за яких судові рішення виконуються негайно, зокрема: про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
За приписами ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України унормовано, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Таким чином, згідно зі статтею 236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Особливістю спірних правовідносин є те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №460/6002/20 були скасовані постановою Верховного Суду від 06.10.2022 з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.02.2023 у справі № 460/16522/21, про те, що скасування у подальшому рішення суду про поновлення на роботі не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України, за увесь період, протягом якого рішення суду про поновлення на роботі покладало на роботодавця обов'язок виконати його негайно.
Суд зауважує, що у пунктах 54-58 постанови від 15.02.2023 у справі № 460/16522/21 Верховний Суд зазначив, що сформований судами попередніх інстанцій погляд на розв'язання спору є неповним, адже не враховує того, що незастосування статті 236 КЗпП України у подібних випадках здатне потурати невиконанню судових рішень. Також подібне правозастосування сприяє негативній практиці, за якої роботодавець зволікатиме з виконанням рішення про поновлення особи на роботі допоки апеляційний суд не перегляне справу.
У цьому контексті слід зважати й на те, що інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут не заперечує можливості скасування в апеляційному порядку рішення, допущеного до негайного виконання, проте на стадії апеляційного оскарження віддає перевагу інтересам працівника.
Зрештою стаття 236 КЗпП України не містить застереження про те, що скасування рішення про поновлення на роботі звільняє роботодавця від обов'язку оплатити працівнику вимушений прогул при затримці його виконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі факт подальшого скасування цього рішення в апеляційному, чи касаційному порядку не позбавляє особу права на отримання середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення та, відповідно, не звільняє роботодавця від обов'язку здійснити таку виплату.
При цьому, обставини щодо скасування судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, не є підставою для невиплати особі відповідно до положень ст. 236 КЗпП України середнього заробітку протягом періоду, коли відповідне судове рішення про поновлення на роботі було обов'язковим для виконання, але протиправно не виконувалося.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 15.02.2023 та від 23.05.2024 у справі № 460/16522/21.
У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20, яка набрала законної сили 03.11.2021, в частині зобов'язання Військової пpoкypaтури Західного регіону України поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
Суд враховує, що Наказом Генерального прокурора від 05.02.2020 №66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних)» з 11.09.2020 Військова прокуратура Західного регіону України перейменована на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону, яку (цим наказом в редакції наказу Генерального прокурора від 17.03.2023 №74) з 17.03.2023 перейменовано в Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону (на правах обласних) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20 у відповідача виник обов'язок виконати таке судове рішення, зокрема, в частині поновлення позивача в органах прокуратури та на посаді прокурора Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
За обставинами справи, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 460/6002/20 (до перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону видано наказ №486к від 27.07.2021, пунктом 2 якого ОСОБА_1 поновлено з 14.08.2020 в органах прокуратури та на посаді прокурора Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України, а пунктом 3 наказано виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №460/6002/20, постановленою в порядку статті 383 КАС України, визнано протиправним пункт 2 наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 №486к в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону поновити ОСОБА_1 на посаді відповідно до рішення суду від 05.07.2021 у справі №460/6002/20.
Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20 скасовано окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №460/6002/20.
Суд враховує, що правової оцінки наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 №486к не було надано в судових рішеннях Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 460/16522/21 та від 16.11.2023 у справі № 460/11227/22, а ні у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 та від 23.05.2024 у справі № 460/16522/21, на які покликається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій справі.
В матеріалах справи відсутні докази скасування наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 №486к, визнання його недійсним (незаконним), чи таким, що втратив свою чинність. Доказів протилежного матеріали судової справи не містять.
Таким чином, наказ Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 №486к є чинним і на даний час, а тому доводи позивача про нікчемність наказу суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
За змістом п. 2 наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 №486к, ОСОБА_1 поновлено з 14.08.2020 в органах прокуратури та на посаді прокурора Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
Відповідні обставини встановлені в окремій ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №460/6002/20, в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 про скасування окремої ухвали від 18.08.2021, а також судових рішеннях, які набрали законної сили, у справах № 460/16522/21 та № 460/11227/22, що долучені позивачем до позовної заяви.
Отже, суд зазначає, наказом від 27.07.2021 №486к відповідач поновив позивача в тому органі та на тій посаді, які визначені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20, а саме: в органах прокуратури та на посаді прокурора Військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про об'єктивну відсутність затримки відповідачем виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №460/6002/20 в частині поновлення позивача на посаді, оскільки таке поновлення відбулося фактично на підставі наказу від 27.07.2021 №486к, який, в результаті скасування судом апеляційної інстанції постановою від 03.11.2021 окремої ухвали від 18.08.2021 у справі № 460/6002/20, залишається чинним, починаючи з 03.11.2021.
Суд зауважує, що закон пов'язує виплату роботодавцем середнього заробітку за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого, виключно з фактом затримки виконання такого рішення.
Підсумовуючи наведене вище у сукупності, суд вважає, що оскільки наказом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 №486к ОСОБА_1 було поновлено саме в тому органі та на тій посаді, яка визначена постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/6002/20 від 03.11.2021, то підстави для притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України, у справі, що розглядається, відсутні.
Суд зазначає, що в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд зазначає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оскільки судом не встановлено факту протиправності поведінки відповідача в межах спірних правовідносин, підстави для застосування судового захисту відсутні.
З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи результати судового розгляду справи, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону (вул. Клепарівська, буд. 20, м. Львів, Львівська обл., 79007. ЄДРПОУ/РНОКПП 38326057)
Повний текст рішення складений 26 серпня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко