з питань забезпечення доказів
22 серпня 2025 року Р і в н е №460/14557/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 , представник Штогун Н.Є.,
відповідача-1: представник Блащук О.О.,
відповідача-2: представник Малищук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 666667грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 666667грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 безпосереднього підпорядкування Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 666667грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 безпосереднього підпорядкування Військової частини НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 666667грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у Військової частини НОМЕР_3 безпосереднього підпорядкування Військової частини НОМЕР_2 витягу з журналу бойових дій за період з 07.04.2024 по 17.05.2024 та з 05.11.2024 по 15.11.2024.
Ухвалою суду від 19.08.2025 прийнято до розгляду заяву про забезпечення доказів та призначено судове засідання для розгляду заяви на 22.08.2025.
У судовому засіданні позивач та його представник подану заяву підтримали та пояснили суду, що витяг із журналу бойових дій (бойового донесення) є одним з документів, який вимагається для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану". Тобто, цей документ має важливе доказове значення для розгляду цієї справи. Позивач вже тривалий час намагається отримати витяг із журналу бойових дій самостійно, проте Військова частина НОМЕР_2 повідомила про його відсутність, а Військова частина НОМЕР_3 не надає відповіді. Відтак, є обґрунтовані побоювання, що відповідач може внести зміни до журналу бойових дій, щоб приховати інформацію про безпосередню участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин. Крім того, необхідні докази можуть зникнути у зв'язку з військовими діями. Просили заяву задовольнити.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечив проти заяви про забезпечення доказів та суду пояснив, що в журналі бойових дій міститься секретна інформація, яка в силу наказу Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 №383 не підлягає розголошенню. Відтак, надання такої інформації буде порушенням чинного законодавства та стане підставою для адміністративної відповідальності. Просив у задоволенні заяви позивача відмовити.
Представник відповідача-2 підтримав позицію представника відповідача-1 та суду пояснив, що журнал бойових дій містить інформацію з обмеженим доступом, а відтак надати її можливість відсутня. Просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Положеннями ч.1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами ст.ст.114-117 КАС України.
Так, відповідно до ст.114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
За приписами ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.116 КАС України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, зокрема шляхом їх витребуванням та оглядом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Аналізуючи наведені положення КАС України, суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Судом встановлено, що предметом спору у цій справі є наявність/відсутність законних підстав позивача на отримання грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено виплату винагороди військовослужбовцям, які поряд з іншими умовами, брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.
Інструкцією з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363 (далі - Інструкція №363), передбачено, що журнал бойових дій - це звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
До обов'язкових складових журналу бойових дій належать: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угруповання своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил) (п.4 розд.IV Інструкції №363).
Таким чином, на підставі даних, що містяться в журналі бойових дій, суд може встановити наявність чи відсутність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, щодо участі в бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до п.1 розд.IV Інструкції №363, журналу бойових дій надається гриф обмеження доступу відповідно до відомостей, які містяться в ньому.
Суд зазначає, що, посилаючись на неможливість надання витягу з журналу бойових дій у зв'язку із секретною інформацією та інформацією з обмеженим доступом, що міститься в ньому, представники відповідача жодних доказів існування цих обставин не надають.
Крім того, відповідачі, як військові одиниці Збройних сил України, беруть участь у відсічі збройної агресії російської федерації, а тому існує ризик знищення журналів бойових дій внаслідок воєнних операцій.
У сукупності викладеного, враховуючи обов'язок суду вживати усіх визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі та закріплений у статті 9 КАС України принцип змагальності, за яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, беручи до уваги неможливість позивача самостійно зібрати докази, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись саттями 114-117, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про забезпечення доказів задовольнити.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 витяг з журналу бойових дій щодо сержанта ОСОБА_1 за період з 07 квітня 2024 року до 17 травня 2024 року та з 05 листопада 2024 року до 15 листопада 2024 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Повну ухвалу складено 25 серпня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар