25 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7264/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) з наступними позовними вимогами:
1) визнати дії Пенсійного фонду України щодо відмови у розрахунку (перерахунку) розміру пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 25.04.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком в частині розрахунків розміру пенсії за віком;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву про переведення з одного виду пенсії на інший від 17.04.2024 та здійснити розрахунок (перерахунок) пенсії за віком та всіх передбачених доплат відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній станом на 01.01.2024, яка діяла на момент ухвалення протиправного рішення від 25.04.2024, з урахуванням виплачених доплат та висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.02.2002 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з 01.01.2004 перераховану за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
На підставі поданої заяви з 17.04.2024 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчислену за нормами Закону №1058-IV.
28.12.2024 позивач звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із зверненням з питання пенсійного забезпечення.
Листом ПФУ від 26.03.2025 фактично відмовлено позивачу у задоволені скарги від 27.02.2025 на рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 25.04.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі заяви від 17.04.2024.
Позивач вважає дії відповідачів щодо відмови у задоволені заяви від 17.04.2024 протиправними та такими, що порушують її право, оскільки при відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача не у відповідності чинного законодавства, тому звернулась до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 06.08.2025 відповідач 1 позов не визнав та просить відмовити у зв'язку з тим, що згідно з п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за №41/26486, до функцій управлінь у районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь віднесено призначення (перерахунок) та виплата пенсій.
Згідно з п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26485 (далі - Положення №28-2), головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечує виконання завдань, передбачених п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Таким чином, органом, уповноваженим здійснювати призначення, перерахунок та виплату пенсії, є відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України.
ПФУ не приймалося рішень з питань пенсійного забезпечення Позивача, в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду, а лист Пенсійного фонду України від 26.03.2025 №2800-030203-1/20468 є відповіддю на звернення представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 щодо її пенсійного забезпечення.
Просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
08.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач до позовної заяви надав розрахунок пенсії, проведений за допомогою сервісу «Пенсійний калькулятор», в якому до пенсії встановлено підвищення відповідно до частини першої статті 29 Закону № 1058-IV та доплату за 14 років понаднормового стажу (збільшено на 14 відсотків мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - 2361,00 грн).
Позивач помилково вважає, що розрахований таким чином розмір пенсії належить йому до виплати, при цьому не бере до уваги, що даний електронний сервіс здійснює орієнтовний розрахунок пенсії на загальних підставах, та не враховує всі особливості, що впливають на розмір пенсії.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 45 років 9 місяців 13 днів та заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV (обрано оптимальний період) на підставі довідок про заробітну плату від 04 січня 2023 року №2 та за всі періоди страхового стажу з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2023 року.
Таким чином, позов ОСОБА_1 , представник відповідача 2 вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не можна вважати неправомірними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства. Просила відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Крім того, представник відповідача зауважила, що нормою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (далі - КАС України) встановлено шестимісячний строк для звернення за захистом своїх прав з дня, коли особа дізналася про їх порушення.
Позивачем у даній справі оскаржуються рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 25.04.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком в частині розрахунків розміру пенсії за віком. За захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду в липні 2025 року.
Таким чином, позивачем пропущено встановлений КАС України строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Щодо вищенаведеного суд зазначає, що 28.12.2024 позивач звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із зверненням з питання пенсійного забезпечення. Листом від 10.01.2025 №466-17214/К-02/8-0300/25 відповідачем направлена відповідь щодо порушеного питання.
Тобто, лише 10.01.2025 позивач стала обізнана щодо складових свого грошового забезпечення, тому суд вважає позивачем не пропущено встановлений КАС України строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.2002 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з 01.01.2004 перераховану за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
На підставі поданої заяви з 17.04.2024 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчислену за нормами Закону №1058-IV.
28.12.2024 позивач звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із зверненням з питання пенсійного забезпечення.
Листом від 10.01.2025 №466-17214/К-02/8-0300/25 відповідачем направлена відповідь щодо порушеного питання.
За документами електронної пенсійної справи страховий стаж позивача складає 45 років 09 місяців 13 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,45750). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 6330,75 грн, який обчислено за періоди з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року та з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2023 року із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 13559,41 грн за 2021-2023 роки (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,46689). Розмір пенсійної виплати з 17 квітня 2024 року становив 3057,42 грн, в тому числі: 2896,32 грн - розмір пенсії за віком (6330,75 грн х 0,45750); 161,10 грн - доплата за 15 років понаднормового стажу (1074 грн х 15%).
Однак, позивач вважає, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії не у відповідно до норм чинного законодавства, зокрема на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) з 01.03.2025 заявниці проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,023.
До пенсії ОСОБА_1 встановлено доплату за 15 років стажу понад стаж 30 років, як працюючій особі (1074,00 грн х 15 %) та щомісячну доплату в сумі, що забезпечує зростання пенсійної виплати заявниці до 100,00 грн, як передбачено Постановою №209.
Вважає, що розмір пенсії за віком, який розрахований позивачем самостійно через сервіс «Пенсійний калькулятор» у сумі 3186,16 грн є вірним на час здійснення самостійного розрахунку (29.03.2025), оскільки під час обчислення розміру пенсії за віком врахована заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058, тобто, враховано періоди: за бажанням позивача 60 місяців з 01.01.1987 по 31.12.1991, і 01.07.2000 по 31.12.2023, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу), що визначена частиною другою 4 статті 40 та абзацу третього частини третьої статті 45 цього Закону, відповідно до яких, якщо звернення за призначенням пенсії від особи, якій раніше призначалась пенсія по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяця страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі надійшло з 01.01.2024 по 31.12.2024 застосовується середня заробітна плата по Україні за 2021- 2023 роки в розмірі 13559,41. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.
Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Статтею 99 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64-67цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У відповідності до пункту 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.
Як зазначає позивач у відзиві на позовну заяву, що розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 45 років 9 місяців 13 днів та заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV (обрано оптимальний період) на підставі довідок про заробітну плату від 04.01.2023 №2 та за всі періоди страхового стажу з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2023 року. Тобто, відповідачем для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 6330,75 грн, який обчислено за періоди з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1987 року та з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2023 року.
Таким чином, враховуючи вище наведені норми, суд вважає дії ГУ ПФУ у Волинській області у цій справі щодо відмови включення періоду страхового стажу з 01.01.1987 по 31.12.1991 замість 01.01.1983 по 31.12.1987 до періоду, за яким обчислюється заробітна плата для перерахунку розміру пенсії по віку згідно із Законом №1058-ІV носять протиправний характер.
Стосовно нарахування доплати за понаднормового стажу за 15 років за кожний повний рік страхового стажу понад 30 років суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії проводиться після звільнення з роботи або припинення такої діяльності з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Тобто при обчисленні пенсій працюючих осіб використовується прожитковий мінімум, встановлений на 31.12.2015 в розмірі 1074,00 грн або на дату останнього працевлаштування на роботу чи початку відповідної діяльності або дату призначення пенсії.
Оскільки представник відповідача зазначає, що позивач є працюючою особою, та дані обставини не заперечується ОСОБА_1 , тому відповідачем доплата за понаднормований стаж за 15 років розраховано, відповідно до норм чинного законодавства.
Щодо доплати до пенсії, передбаченої статтею 29 Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону №1058, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:
на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;
на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.
Відповідно до статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Доплата до пенсії, передбачена статтею 29 Закону № 1058-IV встановлюється виключно для осіб при призначенні пенсії за віком, які набули права на даний вид пенсії, але виявили бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, за умови не одержання будь-якого виду пенсії.
Оскільки, позивач лише з 17.04.2024 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, обчислену за нормами Закону № 1058-IV, тому суд вважає, що права на встановлення доплати до пенсії, передбаченої статтею 29 Закону №1058-IV - немає.
Разом з тим, при вирішенні позовних вимог зобов'язального характеру суд враховує, що відповідач ГУ ПФУ у Волинській області при здійсненні перерахунку пенсії після переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, на підставі заяви від 17.04.2024 не в повному обсязі врахував усі обставини передбачені чинним законодавством, з цих підстав здійснив хибний перерахунок пенсії позивача.
Оскільки, суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність/відсутність у позивача права на здійснення перерахунку пенсії після переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Саме до повноважень органів ПФУ віднесено здійснення перерахунку пенсії, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про призначення/відмову у призначенні пенсій.
Відтак, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 25.04.2024 про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком в частині розрахунків розміру пенсії за віком; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області повторно розгянути заяву ОСОБА_1 про переведення з одного виду пенсії на інший від 17.04.2024 та здійснити розрахунок (перерахунок) пенсії за віком, з урахуванням виплачених доплат та висновків суду., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача 1 щодо відмови у розрахунку (перерахунку) розміру пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, що до Пенсійного фонду України надійшов лист представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 03.03.2025 №20152.4/К-15144.3/25/40.1 (вх. №242/1 від 04.03.2025) щодо розгляду звернення ОСОБА_1 та перевірки правомірності прийнятих Головним управлінням рішень щодо розрахунку страхового стажу, заробітної плати заявниці, розрахунку розміру пенсії позивача (копія додається).
Листом Пенсійного фонду України від 26.03.2025 №2800-030203-1/20468 (згідно з матеріалами електронної пенсійної справи надано відповідь по суті порушених питань щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , розрахунку розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами Закону №1058, та проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». При перевірці правомірності прийнятих Головним управлінням рішень щодо пенсійного забезпечення позивача, порушень в діях його посадових осіб не виявлено.
Пенсійним фондом України не приймалося рішень з питань пенсійного забезпечення Позивача, в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду, а лист Пенсійного фонду України від 26.03.2025 № 2800-030203-1/20468 є відповіддю на звернення представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 щодо її пенсійного забезпечення.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що у задоволені даної позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в становлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів.
Згідно з частиною 2статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано неправомірність дії відповідача, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, оскільки права позивача були порушені саме діями ГУ ПФУ у Волинській області, а позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 968,96 грн, сплачений в розмірі 1 937,92 грн квитанцією від 11.07.2025.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 25.04.2024 про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком в частині розрахунків розміру пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з одного виду пенсії на інший від 17.04.2024 та здійснити розрахунок (перерахунок) пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Пенсійний фонд України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035323).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.В. Дмитрук