Справа № 569/6553/25
02 травня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєва Н.М., за участі захисника Юхимчука І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Рівному про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №284797 від 29.03.2025, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 29.03.2025 року о 09 год.38 хв гр. ОСОБА_2 в м. Рівне на вул. захисників Маріуполя 9, керував транспортним засобом марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Юхимчук І.М заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення та просив провадження у справі закрити. Задля спростування твердження про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, після складання протоколу ОСОБА_1 самостійно звернувся до Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» Рівненської обласної ради та здав біологічні зразки для дослідження. Згідно результатів дослідження, наркотичних речовин в наданих біологічних зразках та, відповідно, ознак сп'яніння у громадянина ОСОБА_1 не виявлено, що підтверджується висновком від 29.03.2025 року.
Суд, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Юхимчука І.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідност. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення поліцією було надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №284797 від 29.03.2025, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, довідка про те, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 не притягувався та зобов'язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин. До матеріалів справи також було долучено диск з відеозаписами з місця події.
Проте, в судовому засіданні досліджено наданий захисником висновок, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 29.03.2025. Згідно з висновком, який було складено лікарем КП «РОЦПЗН», тобто в тому ж медичному закладі, до якого направлявся ОСОБА_1 поліцейськими. За результатами дослідження біологічних зразків у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Положеннями п. 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України № 1452/753 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Враховуючи, що матеріали справи містять висновок, складений у медичному закладі, до якого власне і направлявся працівниками поліції ОСОБА_1 , згідно з яким в останнього ознак сп'яніння не виявлено.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСзПЛ "АвшарпротиТуреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чине спросто в них презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов протиУкраїни " № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv.theUnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з вимогами КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Виходячи з наведених норм законодавства та доказів по справі, суд вважає, що належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 на час описаних в протоколі подій перебував за кермом в стані наркотичного сп'яніння не встановлено.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист драв людини і основоположних свобод.
Більш того, оцінюючи зібрані судом докази у їх сукупності, на переконання суду в даному випадку встановлені судом обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони правопорушення, відтак і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючисьст.ст.247,283,284,285, ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАПзакрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскарженапротягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненськогоапеляційного суду через Рівненськийміський суд.
Суддя Рівненського міського суду Н.М.Діонісьєва