Справа № 581/517/25
Провадження № 2/581/321/25
26 серпня 2025 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
2 липня 2025 року представник позивача Шох І.В. через електронний кабінет звернувся до суду із позовом, мотивувавши вимоги тим, що 22 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 327627896, за яким відповідач має заборгованість. Надалі між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу, згідно з яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача виниклу заборгованість на загальну суму 20315 грн., сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Ухвалою суду від 4 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, яка була направлена за адресою реєстрації місця проживання, отримав 15 липня 2025 року. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір 327627896 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту у розмірі 8500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
За змістом пункту 2.3 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 8500,00 грн. 22 вересня 2024 року.
Відповідно до пункту 5.1. договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунка кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5375-41ХХ-ХХХХ-6502, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
В обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору; дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору (пп. 7.2.1., 7.2.2 п. 7.2. договору).
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 22 жовтня 2029 року (п. 7.3. договору).
Відповідно до пункту 8.1 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.
Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов'язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення). Фактичне значення загальних витрат за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п.8.2. договору).
Базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365 відсотків річних (п. 8.3. договору).
Пунктом 8.4. договору передбачено, що для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за перші 20 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 10200 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1700 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 8500 грн 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2686,49 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 155210,00 грн) / (сума першого траншу за договором: 8500 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) х 100% = 1,00 відсотків в день.
Кредитодавець має право, в тому числі, в разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору (п. 9.1.1.7. договору).
За змістом пунктів 4.10.7., 4.10.8. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаного договору (а.с. 18 зворот, 21-32).
Додатком до договору є паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що датою надання інформації є 22 вересня 2024 року та інформація є актуальною до 25 вересня 2024 року (а.с. 19-20).
На виконання кредитором обов'язку щодо надання відповідачеві кредитних грошових коштів на підставі кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано на користь ОСОБА_1 22 вересня 2024 року 8500 грн. (а.с. 36 зворот, 37).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №327627896 від 22 вересня 2024 року за період з 22 вересня 2024 року по 12 листопада 2024 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8500 грн., заборгованість по процентам 4335 грн. заборгованість по іншим нарахуванням 4250 грн. (а.с. 16).
12 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/8, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 10-13).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту винекнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (п. 4.1.).
На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 327627896 від 22 вересня 2024 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» надано витяг з реєстру прав вимоги від 12 листопада 2024 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 17085 грн., з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8500 грн., заборгованість по процентам 4335 грн., заборгованість по іншим нарахуванням - 4250 грн., сума фінансування 3400 грн. (а.с. 13 зворот- 14).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №327627896 від 22 вересня 2024 року за період з 12 листопада 2024 року по 4 лютого 2025 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 8500 грн., заборгованість по процентам - 11815 грн. (а.с. 17-18).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Докази прав нового кредитора у зобов'язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Висновки суду по суті спору.
Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язався повернути позику та відсотки за користування нею, однак свого зобов'язання вчасно не виконав, позику не повернув, відсотки не сплатив.
Надалі на підставі укладеного договору факторингу право вимоги про повернення коштів, отриманих в кредит, перейшло до позивача.
Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно та належним чином, та з урахуванням переходу права вимоги про повернення боргу за кредитним договором на підставі договору факторингу до позивача, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права ТОВ «Таліон Плюс» та стягнення з відповідача на користь позивача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат по справі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частин 1 - 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано:
копію довіреності від 11 березня 2025 року про уповноваження адвоката Колінько А.В. бути представником ТОВ «Таліон Плюс» у судових установах (а.с. 7),
копію договору про надання правової допомоги №5 від 2 грудня 2024 року, укладеного між адвокатське бюро «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткової угоди №833 до договору про надання правничої допомоги від 30 грудня 2024 року, актом прийому-передачі наданих послуг, яким передбачено, що вартість послуг на професійну допомогу станом на 30 грудня 2024 року за договором від №5 від 2 грудня 2024 року становить 5000 грн., копію платіжної інструкції про сплату ТОВ «Таліон Плюс» витрат за надання правової допомоги згідно договору №5 від 2 грудня 2024 року у сумі 5000 грн. (а.с.40-46).
Беручи до уваги складність справи, яке є справою середньої складності, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів, ціну позову та значення справи для сторін, задоволення позовних вимог, враховуючи при визначенні суми відшкодування реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» виниклу заборгованість за кредитним договором № 327627896 від 22 вересня 2024 року у розмірі 20315 грн., з яких: 8500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11815 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2422,40 грн. судового збору та 5000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (м. Чернігів вул. Жабинського,13, код ЄДРПОУ 39700642).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О. В. Кузьмінський